• o організувати підведення підсумків та ухвалення управлінських рішень на підставі результатів контролю за собівартістю.
Фактичну собівартість турпродукту розраховують за формулою:
де Фс - фактична собівартість; Не - нормативна собівартість;
Вн - відхилення від норм (економія або перевитрачання);
Зн - зміна норм (у бік збільшення або зменшення).
При зіставленні фактичних витрат із затвердженими нормативами здійснюється аналіз господарської діяльності туристичного підприємства, виявляються резерви, розробляються нові нормативи витрат на наступний звітний період. В зв'язку з цим постає необхідність організації обліку змін поточних норм витрат на одну путівку. Вони можуть змінюватися при впровадженні нових видів турів, зміні форм оплати праці обслуговуючого персоналу, зміні тарифів на окремі види послуг. Такі факти повинні фіксуватися в спеціальних документах (повідомленнях про зміну норм) із зазначенням причин змін.
Зміни норм вносяться у відповідну документацію в момент надходження оповіщень, а в нормативні калькуляції - на початку наступного після одержання сповіщень місяця.
Переваги нормативного методу:
• 1. Забезпечує оперативність і можливість попереднього контролю виробничих витрат і фактично задовольняє усі вимоги управлінського обліку.
• 2. Нормативний метод відповідає системі "стандарт-кост", яка широко застосовується на Заході і складається із стандартів (норм) на витрати праці, накладних (загальновиробничих) витрат і розроблених на їх основі стандартних калькуляцій.
Суму фактичних витрат поділяють на стандарти і відхилення від стандартів з метою контролю за формуванням фактичної собівартості та управління цим процесом. Ця інформація носить внутрішній характер і не підлягає публікації.
До недоліків цього методу слід віднести збільшення обліково-обчислювальних робіт.
Плановий метод калькулювання. В його основу покладені прогресивні норми витрат ресурсів з урахуванням передового досвіду удосконалення технології та організації формування турпродукту, а також резервів, що є на підприємстві.
Для планових норм можна використовувати стандарти, які поділяються на прогнозні та ідеальні.
Ідеальні стандарти показують, якими повинні бути витрати за оптимальних умов (тобто за відсутності збитків).
Прогнозні стандарти враховують реальні умови функціонування підприємства.
Переваги планового методу калькулювання собівартості турпродукту порівняно з нормативним методом, полягають у більш глибокому обґрунтуванні величин, зростанні ефективності контролю.
Формування та розподіл прибутку туристичних підприємств
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи розрахунку туроператором собівартості туру“ на сторінці 3. Приємного читання.
