Модель формування та напрями використання доходу туристичного підприємства відповідно до законодавства України зображена на рис. 2.2.
Дохід вважається оптимальним, якщо його вистачає для сплати податків, покриття витрат й утворення фонду саморозвитку підприємства. Така оптимізація вимагає обґрунтування ефективної структури джерел формування і напрямів використання доходу з виокремленням тієї частки прибутку, яка необхідна для реінвестування.
Трансформація адміністративно-командної системи господарювання і перехід до ринкових відносин в Україні докорінно змінили механізми формування й розподілу доходу суб'єктів підприємницької діяльності. Ці механізми включають два відносно самостійних, хоча й взаємозалежних процеси: перший - формування доходу, а другий - його розподіл і використання. Механізми формування й розподілу доходу засновані на загальноекономічних принципах, які випливають із сутності та призначення доходу і розробляються на чинній в економіці України законодавчій базі.
Сучасні механізми утворення й розподілу доходів у туризмі є наслідком ринкового реформування економіки країни та нової системи оподатковування доходів і прибутку підприємств.
Рис. 2.2. Модель формування та розподілу валового доходу туристичного підприємства в законодавчому полі України
Система оподаткування в туризмі регулюється "Податковим Кодексом України" від 02.12.2010 р., ст. 207 присвячена порядку оподаткування туроператорської та турагентської діяльності. Крім законів, механізми формування й розподілу доходу підприємств регламентуються положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Першим і основним джерелом отримання валового доходу в туристичному бізнесі є дохід від реалізації туристичного продукту, або окремих послуг. Це джерело доходу виступає у формі виторгу, вираженого в цінах реалізації з урахуванням ЦДВ. Інші джерела отримання доходу туристичними підприємствами відіграють допоміжну роль, але це не означає, що їх можна ігнорувати.
Початковим етапом розподілу валового доходу є його коригування (зменшення) на суми, які за своєю суттю не є доходами підприємства, і на ті суми доходу, з яких уже сплачено податок на прибуток.
Застосування податку на додану вартість при коригуванні валового доходу має особливості залежно від виду туризму (внутрішній, в'їзний чи виїзний).
Операції з продажу або купівлі туристичного продукту підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. В оподатковувану базу включається і вартість додаткових організаційних послуг. Операції з продажу резидентам послуг санаторно-курортного лікування і відпочинку дітей, передбачені у спеціальним переліком установ, визначених Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати ПДВ.
При наданні туристичних послуг на території України іноземним туристам застосовується нульова ставка ПДВ, якщо ці послуги продають за межами України по безготівковому розрахунку безпосередньо суб'єкти туристичної діяльності (агенти) через представництва України в інших державах або через нерезидентів.
При виїзному туризмі із вартості транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном, що входить до складу туристичного продукту, яким користуються туристи за межами митної території України, ПДВ не сплачується.
Застосовувана в туристичній діяльності система ПДВ скорочує обсяг скоригованого валового доходу, а відтак - і оподатковуваного прибутку.
Скоригований валовий дохід туристичних підприємств використовується за трьома основними напрямами:
• 1) відшкодування валових витрат;
• 2) формування фонду амортизаційних відрахувань;
• 3) забезпечення оподатковуваного прибутку.
Валові витрати охоплюють не тільки витрати, пов'язані з реалізацією туристичних послуг, а й витрати формування турпродукту. Валові витрати - це сума всіх витрат платника податків (туристичного підприємства) у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості куплених туристичних послуг для виконання зобов'язань, даних туристам, а також інших витрат, крім амортизаційних відрахувань. Для туристичних операторів це означає, що до валових витрат включаються дві основні групи витрат: перша - витрати на придбання туристичних послуг для комплектування турпродукту, що обчислюються за цінами виробника без ПДВ, а друга - витрати на реалізацію турпродукту та послуг окремим туристам або групам туристів. До валових витрат не включаються тільки амортизаційні відрахування.
Уперше в економіці України амортизаційні відрахування не відносяться до витрат, хоча й зменшують прибуток, який підлягає оподаткуванню. Розміри такого зменшення регулюються нормами амортизаційних відрахувань, встановленими законодавчо. Амортизаційні відрахування виступають окремим напрямом розподілу доходу. Однак у формі № 2 "Звіт про фінансові результати", у розділі II "Елементи операційних витрат" амортизаційні відрахування виступають окремим елементом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування доходу туристичного підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
