Докладний аналіз мультиплікаторів виробляється з метою аналізу ефективності інвестицій державних чи приватних секторів у туристичні проекти на національних і регіональних рівнях, перевірки відносних величин впливу різних видів туризму і впливу туризму в порівнянні з іншими секторами економіки.
Отже, туристи витрачають гроші в готелях, ресторанах, транспорті й у такий спосіб проникають в економіку країни перебування. Це проникнення можна досліджувати за допомогою оцінки прямого і непрямого проникаючого впливу. Прямий вплив - це обсяг витрат туристів за винятком обсягу імпорту, необхідного для повного забезпечення товарами і послугами туристів. Підприємства, до яких безпосередньо надходять витрати туристів, також мають потребу в купівлі товарів і послугах інших секторів місцевої економіки (наприклад, готелі користуються послугами будівельників, комунальних організацій, банків, страхових компаній, виробників харчових продуктів та ін.). Отже, генерована економічна активність, отримана з цих послідовних етапів витрат, і є непрямим впливом. Однак він не охоплює усі витрати туристів під час прямого впливу, оскільки частина грошей вилучається з обороту через імпорт і оподатковування.
Під час прямих і непрямих витрат у місцевого населення накопичується дохід у формі заробітної плати, орендної плати тощо. Цей додатковий дохід місцеві жителі можуть витрачати на купівлю вітчизняних товарів і послуг, створюючи тим самим новий виток економічної активності.
Туризм, однак, може впливати на економіку негативно. Виробництво туристичної продукції і послуг вимагає перекидання ресурсів з інших сфер економіки, де потреба в них також висока (наприклад, при переміщенні трудових ресурсів у туристичну сферу із сільських місцевостей скорочується кількість працівників у виробництві сільськогосподарської продукції і створюється наднапруження в міській місцевості через додаткові місця в лікарнях, школах тощо). Тому, щоб сформувати повне уявлення, треба враховувати і визначати ціну використання рідкісних ресурсів для туризму замість використання їх в інших сферах.
Інфляція може призвести до скорочення кількості уживаних місцевим населенням продуктів. Цей інфляційний ризик особливо великий у країнах, що розвиваються, через нееластичність пропозиції і неможливість імпортувати якісні продукти за низьких курсів місцевої валюти стосовно "твердих" валют. Інфляцію можна призупинити за допомогою зменшення попиту з боку іноземних і місцевих споживачів чи збільшення імпорту за рахунок фінансових засобів, одержуваних від тих же іноземних гостей.
Економічна ефективність туризму означає одержання економічного ефекту (вигоди) від організації туризму в масштабах держави, туристичного обслуговування населення регіону, що виробничо обслуговує діяльність туристичної фірми. Будь-яка держава, розвиваючи туризм, прагне досягти максимальної вигоди. Розвиток туризму впливає на економіку і розвиток регіону, сприяючи припливу валюти: будуть з'являтися нові робочі місця, удосконалиться інфраструктура, тобто будуть будуватися нові готелі, дороги, парки, магазини.
Економічні вигоди є основною рушійною силою туристичного розвитку. Для того щоб одержати максимальну вигоду від розвитку туризму, державі необхідно розробити туристичну політику, що є одним із видів соціально-економічної політики держави. Туристична політика держави - це сукупність форм, методів і напрямів впливу держави на діяльність сфери туризму з метою досягнення конкретних цілей розвитку соціально-економічного комплексу. Державна туристична політика, базується на концепціях розвитку і цільових програмах з розвитку туризму в регіонах.
Для реалізації цільових програм з розвитку туризму потрібні великі фінансові ресурси. Крім того, держава здійснює регулювання туристичної діяльності шляхом:
• o створення і затвердження нормативних правових актів, спрямованих на удосконалювання відносин у сфері туристичної індустрії;
• o сприяння в просуванні туристичного продукту на внутрішньому і світовому ринках;
• o прямих бюджетних асигнувань на розробку і реалізацію державний цільових програм розвитку туризму.
Політика держави стосовно туризму ґрунтується на стратегії і тактиці. Під стратегією розуміється загальний напрям і спосіб використання засобів для досягнення конкретної мети. Для досягнення цілей за конкретних умов застосовується туристична тактика, тобто конкретні заходи і методи. Завданням туристичної тактики є вибір оптимального рішення в кожній господарській ситуації.
Економічний ефект від розвитку туризму багаторівневий. Наслідком туристичної діяльності є бюджетний ефект - результат поповнення бюджетів різних рівнів за рахунок податкових надходжень.
Основою оцінки ефективності є співвідношення витрат і результатів. Джерелами витрат можуть бути реконструкції пам'ятників архітектури, які фінансуються за рахунок державного бюджету, витрати, пов'язані з комерційною діяльністю підприємств, що обслуговують туристів.
Високий ефект одержують населені пункти і країна загалом від в'їзного туризму. Тут інтегруються інтереси туристів, які задовольняють свої пізнавальні й інші потреби, місцевих регіональних і державних бюджетів (збільшуються податкові надходження) та інтереси населення, культурний рівень і зайнятість якого підвищуються.
Ефективність управління туризмом розглядається в двох напрямах: економічному і соціальному.
Основними і найбільш простими є розрахунки частоти поїздок і інтенсивність подорожі, що якоюсь мірою дає можливість дійти висновку про ефективність упровадження пропонованих заходів і розвитку туризму як складової економіки дестинації.
Частота поїздок свідчить про те, скільки подорожей припадає на одну людину за визначений період часу:
де Ч" - частота поїздок; К" - кількість поїздок; Пч - період часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка туризму» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мультиплікатор туризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
