Розділ «2.2. Зберігання зерноборошняних товарів»

- передача тепла від агента сушки до зерна;

- рух вологи з центральних шарів зерна до верхніх;

- випаровування вологи з поверхні зерна і дифузія парів в оточуюче середовище;

- при наявності температурного градієнту волога переміщується по ходу потоку тепла внаслідок термовологопровідності.

Зернові маси зберігаються у сховищах різних типів як тимчасових так і стаціонарних. Тимчасові сховища будують в ґрунті, але в даний час їх застосування не викликає потреби. Зернові маси зберігають в зерноскладах і елеваторах різної конструкції і ємкості. Найбільше досконалі елеватори, які мають наступні переваги перед складами:

- зерно добре ізольоване від доступу повітря, мало змінює свою вологість;

- охолоджене зерно дуже довго зберігає потрібну температуру, що запобігає його від зараження амбарними шкідниками і самозігрівання;

- в силосі накопичується вуглекислий газ від дихання зерна, а тому гальмується розвиток мікроорганізмів;

- більш повно використовується площа земельної ділянки і кубатура приміщення;

- при зберіганні зерна на елеваторах полегшується можливість швидкого переміщення його із силосу на зерноочисні машини, на сушарку або в другий силос так і провітрювання при допомозі активного вентилювання, пересуванні по транспортерам і норіям;

- на елеваторах помітно скорочуються втрати, так як полегшується проведення різноманітних засобів, що ведуть до збереження кількості і якості зерна.

Для збереження зерна в елеваторах і складах слід регулювати режими зберігання за допомогою активного вентилювання. Питому подачу (с|) повітря визначають за формулою:

де 0 — кількість повітря, що подається вентилятором у насип зерна, м3/год; С — вага зернової маси, що вентилюється, т.

При незадовільних гігротемпературних умовах зберігання може виникнути самозігрівання зерна. (рис.41). Фізіологічною основою самозігрівання являється дихання, а фізичною — погана теплопровідність зернової маси, велика теплоємкість.

Рис. 41. Види самозігрівання і зміни, при його проходженні

Мікроби і шкідливі домішки зерна

При вирощуванні зерна рослини можуть ушкоджуватись різними хвороботворними мікроорганізмами, які впливають на якість зерна, виробів з нього і на стан здоров'я людини. Так зерно пшениці може бути пошкоджено мокрою, твердою, або вонючою головнею, які близькі між собою, пильною головнею. Шкідливою домішкою є споринья. Ця хвороба особливо часто уражує жито.

Шкодочинність спор мокрої головні:

- через присутності в спорах триметіламіну зерно набуває запаху оселедцевого розсолу;

- стає брудним;