Розділ «5.3. Система моніторингу технічного стану рухомого складу автомобільного транспорту»

Проте, істотним недоліком стандарту OBD-II є наявність в системі самоді- агностики PC великої кількості різних протоколів для зв'язку контролера системи з гаджетом. Це протоколи:

- J1850 VPW;

- J1850 PWM;

- ISO 9141-2;

- ISO 14230-4;

- KWP (Keyword Protocol) 2000.

Для усунення цього недоліку сьогодні існують "таблиці застосовності" протоколів в системах самодіагностики різного PC, де указуються переліки марок і моделей PC і підтримувані ними протоколи зв'язку OBD-II. Разом з тим, одна і та ж модель автомобіля з одним і тим же мотором, одного року випуску може бути виготовлена для різних ринків з підтримкою різних протоколів зв'язку (також протоколи можуть розрізнятися і по моделях моторів, роках випуску). Таким чином, сьогодні відсутність PC в списках, не означає, що в його системі самодіагностики не підтримується протокол зв'язку стандарту OBD-II, так само як і присутність не означає, що підтримується цей стандарт.

Для визначення, який конкретно з протоколів OBD-II використовується на конкретному автомобілі (якщо OBD-II підтримується) необхідно:

- вивчити технічну документацію до PC, а також розглянути таблички ідентифікації на кузові, вузлах і агрегатах автомобіля і з'ясувати особливості підтримки стандарту ("OBD-II compliant", тобто підтримує; "OBD-II certified", тобто сертифікований на підтримку) (рис. S.8);

- здійснити пошук в інформаційній БД типу Mitchell-on-demand або ін., де, проте можлива неточність, із-за наявності інформації до PC, випущеного для іншого ринку і де використання спеціалізованих дилерських баз по окремій марці PC підвищує міру достовірності інформації;

- використовувати гаджет, що дозволяє визначити який з протоколів зв'язку OBD-II використовується на PC, а за відсутності таких припущень, почати перебір протоколів, починаючи з протоколу ISO, як найбільш поширеного (або з протоколу, вказаного для автомобіля, що діагностується, у відповідній таблиці);

- ідентифікувати протокол по наявності контактів в діагностичному роз'ємі.

Рис. 5.8. Вид таблички на борту PC, що вказує на наявність протоколу зв'язку стандарту OBD-II

Сьогодні розробляється новий стандарт системи самодіагностики електронних систем управління роботою вузлів і агрегатів PC – OBD-III, який обумовлює зміни, перш за все, в пристрої бортових систем моніторингу параметрів технічного стану PC.

5.3.3. Особливості бортових систем моніторингу стандарту OBD-II.

Провідною ознакою присутності стандарту OBD-II в системі моніторингу технічного стану PC є наявність на борту характерного діагностичного роз'єму (колодки діагностики). Зовнішній вигляд коннектора і колодки діагностичного роз'єму J1962 представлені на рис. 5.9 і 5.10.

Рис. 5.9. Вид коннектора діагностичного роз'єму J1962 стандарту OBD-II

Рис. 5.10. Вид колодки діагностичного роз'єму J1962 стандарту OBD-II

Колодка стандарту OBD-II розташовується зазвичай під приладовою панеллю автомобіля з боку водія. Вона може бути, як відкрита, так і закрита, тобто з наявністю кришки, що знімається, з написом: "ОBD-ІІ", "Diagnose" і ін.

Конструкція роз'єму запропонована SAE і тому її абревіатура позначення – SAE – J1962. Це 16-контактна колодка – Diagnostic Link Connector (DLC ) трапецієвидної форми, що забезпечує можливість підключення до неї коннектора гаджета, де призначення контактів (распіновка) регламентується стандартом OBD-II (див.табл. 5.2).