Розділ «5.3. Система моніторингу технічного стану рухомого складу автомобільного транспорту»

Інформаційні технології в технічній експлуатації автомобілів

Це різноманіття електронних систем пояснюється періодом становлення цих систем в конструкцію PC і, як результат, відсутністю єдиного підходу до розвитку бортових автомобільних АСУ і САУ робочими процесами вузлів і агрегатів.

Загальним для більшості бортових автомобільних АСУ і САУ є те, що при організації їх роботи в режимі "off-line", коди помилок PC можуть зберігатися на двох рівнях:

I – в пам'яті контролера PC;

II – в інтегрованому електронному інформаційному метапросторі, тобто в ГСД за наявності відповідної технічної можливості у PC.

З пам'яті контролера на борту автомобіля (рівень І) зчитування коду відбувається трьома способами, обумовленими можливостями, закладеними в конструкцію систем самодіагностики:

-"вручну";

- "автоматично";

- "при допомозі гаджетів", тобто зовнішніх інформаційних пристроїв.

Зчитування "вручну" відбувається за допомогою певної процедури, що виконується водієм (механіком), згідно якої НБУ вводиться в режим індикації, а необхідна інформація про коди самодіагностики видається у формі аналогічній формі передачі інформації азбукою Морзе, за допомогою мигання індікатор- лампи "CheckEngine" на приладовій панелі, або світлодіодів на пристроях управління.

Зчитування "автоматично" означає, шо коди самодіагностики виводяться системою самодіагностики самостійно і безпосередньо на дисплей бортового комп'ютера PC, що є на борту автомобіля.

Зчитування "за допомогою гаджетів" тестових систем (див. §5.2.1) означає виведення інформації на дисплей пристрою, який є додатковим (зовнішнім) по відношенню до автомобіля. Це можуть бути такі інформаційні пристрої як, наприклад: ноутбук, КПК, звичайний персональний комп'ютер, смартфон, планшет (див. рис. 5.4), або спеціальний бортовий (маршрутний) комп'ютер і тому подібне.

В пам'ять і з пам'яті ГСД (рівень II) подача і зчитування кодів відбувається тільки "за допомогою гаджетів", які сьогодні є невід'ємною частиною PC, і покликані стати доменом в архітектурі сучасних ITS. Тут гаджети здійснюють моніторинг параметрів експлуатації PC і, зокрема, технічного стану PC і інтеграцію параметрів в електронний інформаційний метапростір, з якого інформація для будь-якого споживача може передаватися в режимі "on-line". Тому такі гаджети є інформаційними пристроями (сканер-комунікатори) інтегрованого електронного інформаційного метапростору, які в своїй більшості відносяться до гаджетів моніторингу технічного стану PC.


5.3.2. Стандарти бортових систем моніторингу технічного стану


У світовій автомобільній промисловості застосовуються стандарти бортових систем моніторингу технічного стану PC – OBD (On Board Diagnostic), що визначають особливості конструкції систем самодіагностики і використовуваних ними протоколів.

Стандарт уніфікує протоколи обміну даними між системою самодіагностики і гаджетом, систему позначення кодів несправностей, ідеологію самодіагностики в цілому. Для виробників діагностичного обладнання така уніфікація дозволяє створювати недорогі універсальні гаджети, а для фахівців TEA – різко скоротити витрати на придбання обладнання і отримання інформації, відпрацювати типові (універсальні) процедури діагностування.

До 1994р. застосовувалися стандарти OBD-1. Згідно цьому стандарту коди "помилок" двозначні (їх також називають "короткими" – на відміну від "довгих" п'ятизначних кодів розширеної діагностики пізніших систем). Особливість цього стандарту – процедура зчитування коду, яка, як зазначено вище, аналогічна процедурі зчитування інформації що передається азбукою Морзе: короткі імпульси (тривалістю 0,2с.) позначають одиниці, а довгі (1,2с.) – десятки. Паузи між імпульсами всередині одного коду приблизно 0,3с., а самі коди (якщо їх декілька) розділені довгими паузами в 1,8...2с.

З 1995р. з'явилися розширені системи моніторингу технічного стану PC – OBD-II, які довгий час співіснували з колишніми системами. Проте з 1996р. ці системи на вимогу Агентства по захисту навколишнього середовища Сполучених Штатів (US Environmental Protection Agency – U.S.EPA) і завдяки зусиллям Асоціації інженерів автомобілебудування (Society of Automotive Engineers – SAE) були всюди впроваджені. Починаючи з цього часу, всі легкові і вантажні автомобілі малої вантажопідйомності, що виробляються для продажу в США, обладнуються єдиною системою самодіагностики OBD-II.

З 2000р. система моніторингу OBD-W введена в Європі для всіх нових автомобілів з іскровими моторами (директива 98/69EG). Поступово на дану систему перейшли практично всі автомобільні виробники з різних регіонів світу (таблиця. 5.1).

Таблиця 5.1

Терміни введення стандарту ОДО-II в різних регіонах світу

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології в технічній експлуатації автомобілів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.3. Система моніторингу технічного стану рухомого складу автомобільного транспорту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗДІЛ І. СУЧАСНИЙ СТАН ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ

  • 1.4. Технічний контроль, його функції і стан на транспорті загального користування

  • 1.5. Стратегії і тактики технічної експлуатації автомобілів

  • 1.6. Розвиток технічної експлуатації в сучасних умовах культури експлуатації транспорту

  • 1.7. Особливості підприємницької діяльності в системі автомобільного транспорту

  • РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ

  • 2.2. Дослідження операцій

  • 2.3. Системотехніка

  • 2.4. Загальна теорія систем

  • 2.5. Системи складні і їх системотехнічне дослідження

  • 2.6. Системотехнічні моделі системи технічної експлуатації

  • 2.7. Задачі організації систем експлуатації в структурі інтелектуальних транспортних систем

  • 2.8. Модель системи технічної експлуатації як системи масового обслуговування

  • РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ І ЗАСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • 3.2. Імовірнісна методика технологічного розрахунку підприємств інженерно-технічної служби

  • 3.3. Єдиний інформаційний простір і його складові

  • 3.4. Технології проектування, впровадження і аналізу інформаційних систем

  • 3.5. Програмування складних систем

  • 3.6. Об'єктне моделювання автоматизованої системи технічної експлуатації автомобілів

  • РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ

  • 4.3. Телематика в структурі і процесах інтеграції транспорту

  • РОЗДІЛ 5. ТРАНСПОРТНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ "ХНАДУ ТЕСА"

  • 5.3. Система моніторингу технічного стану рухомого складу автомобільного транспорту
  • 5.4. Програмне забезпечення робочою місця диспетчера

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи