Дослідницькі інтерв'ю можуть бути як формалізовані, так і неформалізовані. Формалізовані інтерв'ю є чітко регламентованими: ми мусимо суворо дотриматися наперед визначеного порядку запитань, не можемо ніяк змінювати формулювання запитань або варіантів відповідей і маємо пильнувати інтонацію, міміку та жести, щоб не порушити нейтральності розмови. Неформалізовані інтерв'ю передбачають максимальну адаптацію до респондента: ми можемо змінювати порядок запитань та їхні формулювання, щоб допомогти респондентові почуватися комфортніше, якомога докладніше пригадати власний досвід і максимально відверто й невимушено поділитися своїми переживаннями та поглядами. У неформалізованих інтерв'ю доречна та має важливе значення емпатія – уявлення себе на місці респондента та співпереживання з ним або нею її або його досвіду. Емпатія робить розмову глибшою, більш щирою та докладною, а отже, дає змогу зібрати максимально правдиву й адекватну інформацію. Відповідно в межах виявлення емпатії до респондента ми можемо дозволити собі вияв доречних емоцій.
Є й інші способи класифікації інтерв'ю. Зокрема, за тим, наскільки чітко наперед визначена структура розмови:
• структуровані;
• напівструктуровані;
• неструктуровані.
Наприклад, у рамках біографічного підходу наперед може бути визначене лише одне-єдине запитання: "Розкажіть, будь ласка, про найбільш значущі події у Вашому житті". А отже, інтерв'ю є неструктурованим. Інший приклад: ви вивчаєте сприйняття суспільно-політичних подій та залученість до них молоді вашого міста. Оскільки ви лише починаєте роботу з темою, запланували неструктуровані інтерв'ю. Приходите до респондента лише з 4 запитаннями: "Які суспільно-політичні події останнього року Ви вважаєте значущими? Як Ви їх сприйняли? Чи брали Ви в них участь? Якщо так, яку саме?".
У напівструктурованих інтерв'ю ми маємо низку запитань: завчасно готуємо орієнтовний план розмови, але готові його модифікувати залежно від того, як складеться розмова. Для таких інтерв'ю розробляємо путівник інтерв'ю, або Гайд (від англ, guide – путівник) – орієнтовний план розмови, що має дві функції: • допомогти нам не забути спитати про все, що важливо довідатися;
• допомогти якомога вдаліше побудувати розмову.
Нерідко в контексті соціальних досліджень можна почути про напівструктуровані глибинні інтерв'ю. "Глибинні" означає, що під час інтерв'ю ми спробуємо розібратися якомога глибше у досвіді й поглядах респондента, а отже, розмова буде тривалою; "напівструктуровані", як уже було зазначено вище, вказує на те, що вдало провести цю тривалу розмову нам допоможе наперед розроблений ґайд (путівник) інтерв'ю.
Глибинні інтерв'ю контрастують з анкетними опитуваннями із множинними варіантами відповідей для респондента. Адже останні вимагають швидкої, максимально чіткої та однозначної відповіді на запитання, натомість у глибинних інтерв'ю відповідь може бути дуже довгою, з багатьма відтінками й сумнівами.
Інтерв'ю не обов'язково має бути індивідуальним. Можна проводити групові інтерв'ю. Оскільки групові інтерв'ю зазвичай зосереджені (сфокусовані) на певній темі, певному центральному питанні, їх часто називають фокус-групами. Як і при проведенні напівструктурованих індивідуальних інтерв'ю, для яких ми розробляємо ґайд, для групового інтерв'ю путівник по розмові буде вельми корисним. Такий путівник для фокус-груп прийнято називати сценарієм сфокусованого групового обговорення, або сценарієм фокус-групи (для зручності коротше, хоча стилістично менш коректно). Сценарій фокус-групи, путівник (ґайд) інтерв'ю, анкету та низку інших документів, що допомагають дослідникам у процесі збору інформації, узагальнено називають інструментарієм дослідження[7].
Індивідуальні інтерв'ю можна проводити не лише при зустрічі, а й телефоном або за допомогою мережі Інтернет (з використанням голосового або відеозв'язку). Сучасні технології уможливлюють навіть групові інтерв'ю в мережі Інтернет, а подеколи й телефоном.
Як було зазначено на початку підрозділу, джерелом інформації в соціальних дослідженнях не обов'язково є безпосередньо люди та ситуації, у яких вони задіяні. Ми також можемо вивчати те, що створене людьми: документи (паперові або електронні) або інші артефакти – від одягу до будинків. Документи містять тексти, числа та/або образи. Серед документів нас можуть зацікавити, наприклад, біографії, статті, інструкції, звіти, фотографії, малюнки, реєстри певних установ.
Прикметно, що, спілкуючись із людьми або спостерігаючи за ними, ми часто створюємо документи для подальшого аналізу. Наприклад, звіти з кожного експерименту або інтерв'ю, на основі яких будуть зроблені узагальнені висновки; заповнені анкети та створені на їх основі масиви кількісних або якісних даних (масиви даних – це структуровані дані, що готові для аналізу); транскрипти індивідуальних і групових інтерв'ю (транскрипти – це текстові записи на папері або електронних носіях усього, що було сказано під час інтерв'ю[8]). Працюючи з дослідницькою метою із текстовими документами, які створили ми самі або інші люди, аналізуємо їхній зміст, або контент (від англ, content – зміст), а отже, здійснюємо контент-аналіз.
Усе окреслене вище різноманіття способів отримати інформацію, коли її джерелом є безпосередньо люди та ситуації, у яких вони задіяні, можна представити у вигляді схематичного узагальнення (схема 3.1).
Схема 3.1. Методи отримання соціальної інформації, коли її джерелом є безпосередньо люди та ситуації, у яких вони задіяні
Нам необхідно або поспілкуватися з людьми для отримання інформації (інакше кажучи, взяти в них індивідуальні або групові інтерв'ю чи запропонувати надати письмові відповіді), або поспостерігати за тим, що вони роблять за певних умов, або поєднати спілкування та спостереження. Є різні типи спілкування та спостереження з дослідницькою метою. їх результати ми фіксуємо на електронних і паперових носіях інформації у вигляді тексту, образів, аудіо або відео. На етапі обробки й аналізу зібраних даних ми працюємо з тою колекцією записів різного формату, яку створили.
Яка дослідницька стратегія нам потрібна – кількісна чи якісна?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?» автора Богдан О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ЯК З'ЯСУВАТИ ТЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ?“ на сторінці 2. Приємного читання.
