Місце соціальної географії в системі географічних наук

Соціальна географія

Зазначимо, що Я. Жупанський не випадково обрав класифікації системи географічних наук згаданих вчених. Наприклад, В. Жекулін — типовий представник таких поглядів кінця 80-х років. Він вважає, що географічна наука складається з трьох блоків (підсистем): природно-наукового, соціально-економічного і природно-суспільного; виділяючи крім того "наскрізні" науки*41. До складу природно-наукового блоку вчений відносить загальнофізичну географію, ландшафтознавство, палеогеографію, геоморфологію, кліматологію, гідрологію, ґрунтознавство, біогеографію, геохімію ландшафту, геофізику ландшафту; до складу соціально-економічного — соціально-економічну географію, географію промисловості, географію сільського господарства, географію транспорту, географію населення, краєзнавство, політичну географію; до складу природно-суспільного — геоекологію, географію природних ресурсів, історичну географію, медичну географію, географію океану. До "наскрізних" наук дослідник відносить картографічні науки, історію географії. Крім того, на його думку, потрібна наука про географію — метагеографія.

*41: {Жекулин В. С. Введение в географию. — С. 17—31.}

Однак ми не можемо повністю погодитися з поглядом Я. Жупанського про відсутність принципово важливих істотних відмінностей у класифікаціях системи географічних наук: хоча кожна з класифікацій і виділяє загальні, галузеві, міждисциплінарні науки в системі географічних наук, між різними класифікаціями існують принципові відмінності. Навіть класифікація самого Я. Жупанського такі відмінності має. На його думку, сучасна географія як система складається з багатьох галузевих географічних дисциплін. Я. Жупанський вважає, що їх для зручності можна об'єднати в чотири великі підсистеми: природничі (фізико-географічні), суспільні (економіко-географічні), природничо-соціальні, наскрізні географічні науки. У складі системи географічних наук ним виділяються передусім галузеві географічні дисципліни, умовно названі власне географічними (позначає індексом Г), оскільки вони зародилися у надрах географії і використовують переважно географічні методи досліджень, вивчають ті самі об'єкти і явища, що й інші науки. Сюди віднесені й галузеві дисципліни, які сформувалися на стику географії та інших наук і які умовно названі суміжними (індекс С), а також дисципліни з інших галузей природничих і суспільних наук, які своїми методами вивчають географічні аспекти природи й виробництва. їх умовно названо супутніми (індекс П).

Отже, вчений розглядає блок природничо-соціальних наук, у такий спосіб виділяючи (принаймні у назві підсистеми) соціальні науки зі складу суспільних. Проте детальніше знайомство зі структурою таких підсистем, як суспільні (економіко-географічні) науки і природничо-соціальні науки дає змогу дійти важливих висновків. Перш ніж їх сформулювати, ознайомимося зі структурою суспільної (економіко-географічної) науки і природничо-соціальної науки за Я. Жупанським:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце соціальної географії в системі географічних наук“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук
  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії