Надзвичайно важливе завдання — здійснення у межах стратегії соціально-економічного розвитку регіону демографічного прогнозу, основного у прогнозуванні всіх соціальних процесів, явищ, і у визначенні стратегічних ємностей видів соціальної інфраструктури регіону.
Безумовно, класичний демографічний прогноз здійснюється при використанні демографічних методів. До них відносять ті, що не просто вивчають демографічну поведінку населення, а й враховують специфіку його відтворення. Однак дослідження останніх років засвідчили, що демографічна поведінка населення детермінується економічною моделлю, згідно з якою розвивається господарство тієї чи іншої території. Ось чому остаточне визначення показників перспективної чисельності населення за наперед заданими періодами повинно бути відкориговане, беручи до уваги особливості демографічної ситуації у межах конкретної економічної моделі. Здійснення остаточного визначення показників перспективної чисельності населення регіону за наперед заданими періодами — надзвичайно складне завдання.
Якщо демографічний прогноз чисельності населення на перспективний період (десять років) по регіону справджується з відхиленням до 10 %, то це — добрий результат, а якщо остаточно визначені показники перспективної чисельності населення матимуть відхилення від фактичних упродовж 20 років на 15 %, то це — дуже вдалий результат прогнозу.
Поряд з прогнозом чисельності населення необхідно здійснювати прогноз потреб населення та можливі шляхи їх реалізації. Саме нові потреби, нові можливості їх реалізації становитимуть основу виділення нових галузей соціальної географії. Дуже важливо передбачити можливі перспективні шляхи соціалізації в умовах того чи іншого регіону.
З огляду на сказане, важливе значення має концепція полярної конвергенції (зближення) мотивів і девіантної (відхилення від нормативної) поведінки у сфері діяльності як фактора реструктуризації соціальної сфери регіону.
В стратегіях передбачено появу нових видів економічної діяльності в регіонах. Багато з них пов'язані зі соціальною сферою. Суттєво розвиватиметься сфера соціальних послуг.
Отже" в XXI ст. очікується збагачення структури соціальної географії, самостійних галузей знань соціальної географії, регіональної соціальної географії на основі розвитку та диверсифікації видів об'єктів соціальної сфери, появи нових соціальних процесів, нових мотивів поведінки населення тощо.
Запитання для контролю
• 1. Що є об'єктом і предметом дисципліни "Сакральна географія"?
• 2. Проаналізуйте особливості предмета рекреаційної географії.
• 3. Яке місце у системі соціальної географії належить медичній географії?
• 4. Хто зі сучасних українських учених займається дослідженнями в царині сакральної географії?
• 5. Які функції медичної географії?
• 6. Назвіть підходи до вивчення медичної географії.
• 7. З якими іншими науками має тісний зв'язок рекреаційна географія?
• 8. Визначте завдання науки "Географія культури".
• 9. Окресліть предмет, об'єкт, завдання і функції географії культури.
• 10. Для чого необхідні сучасним спеціалістам (географам, економістам, архітекторам, соціологам та ін.) знання з окремих складових соціальної географії?
• 11. Який взаємозв'язок існує між діяльністю людини, окремих верств населення у тих чи інших геопросторово-часових координатах, станом суспільства загалом і станом довкілля?
• 12. Що собою являє діяльність як геопросторовий процес?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Шевчук Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії“ на сторінці 2. Приємного читання.
