Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

Соціальна географія

• повноцінне використання трудового потенціалу (модель повної зайнятості);

• ефективна зовнішньоекономічна діяльність;

• раціоналізація розвитку місцевого господарства регіону;

• оптимізація інвестиційних процесів;

• удосконалення територіального розвитку обласної територіальної суспільної системи.

Підсумком розроблення та реалізації економічної моделі сталого розвитку області має бути забезпечення соціально-економічної регенерації (якісного відродження) її господарського комплексу в умовах ефективної взаємодії влади і суб'єктів усіх видів економічної діяльності з метою підвищення якості та поліпшення способу життя населення краю.

Наголосимо, що реалізація цієї моделі вимагає підготовки населення до життєдіяльності в умовах жорсткої економії ресурсного потенціалу області.

Отже, стратегія соціального розвитку регіону, тобто стратегія другого порядку, яка формуватиметься на основі нової економічної моделі сталого (збалансованого) розвитку, становитиме нову соціальну модель сталого (збалансованого) розвитку.

Нова економічна диверсифікована модель (змішаного типу). Названі типи нових економічних моделей можна віднести до "чистих" моделей, які складно реалізувати в практиці суспільного розвитку. Зазвичай, переважна більшість економічних моделей — це моделі змішаного типу. Вони передбачають частковий імпорт передових світових технологій, що торкаються всіх сфер життєдіяльності суспільства, при створенні й використанні внутрішніх найсучасніших інформаційних, фінансових, виробничих, навчально-освітніх, підприємницьких, управлінських, трудових та інших технологій.

Однак основна увага, безумовно, повинна бути звернена на створення і повноцінне використання внутрішніх найсучасніших інформаційних, фінансових, виробничих, навчально-освітніх, підприємницьких, управлінських та інших технологій. Обов'язково мають здійснюватися заходи, спрямовані на узгоджене використання окремих видів ресурсів із масштабами виробництва, потребами населення на той чи інший часовий горизонт. Така модель вимагає особливих підходів до подальшого конструювання і розвитку території регіону. Суть цих підходів полягає в максимальному використанні існуючого інфраструктурного потенціалу області. Цього можна досягти, коли в області створити міжрайонні об'єднання, в межах яких будуть концентруватися і використовуватися за розробленою програмою мінерально-сировинні ресурси, товари, технології, людські й інші ресурси. Існують різні варіанти створення таких об'єднань.

Внаслідок цього стратегія соціального розвитку регіону, тобто стратегія другого порядку, яка формуватиметься на основі нової економічної диверсифікованої моделі (змішаного типу), буде новою соціальною диверсифікованою моделлю (змішаного типу).

Очевидно, на основі сказаного ми можемо говорити про наявність закону відповідності соціальної моделі розвитку регіону економічній моделі.

Безумовно, при виборі економічної моделі чи суперстратегії соціально-економічного розвитку регіону необхідно орієнтуватися насамперед на стратегічні установки у соціальній сфері. Розроблені нами найважливіші стратегічні установки у соціальній сфері, аналіз факторів їх реалізації та ймовірні наслідки в соціально-економічному середовищі регіону після втілення цих стратегічних установок у життя подані в табл. 3.1.

Дані таблиці засвідчують, що реальнішою для виконання е нова економічна диверсифікована модель змішаного типу, а отже, і нова соціальна модель диверсифікованого типу, оскільки саме ця суперстратегія передбачає максимальне збереження з невеликим підсиленням окремих тенденцій, що склалися в ретроспективі останнього десятиріччя. Коли ж ця суперстратегія буде визнана в тому чи іншому регіоні домінуючою, то певні негативні тенденції його соціально-економічного поступу, зокрема розвитку соціальної сфери, збережуться, а окремі проблеми можуть загостритися.

Використовуючи існуючі в Україні розроблення стратегічного розвитку суспільних територіальних систем, ми виділили такі групи стратегій у межах суперстратегії соціально-економічного розвитку областей, характерні для умов перехідного періоду:

• 1. Максималістські стратегії — зорієнтовані на максимально можливе використання всіх резервів у межах регіону (власних і залучених), які спрямовані на зростання його міждержавної, національної та регіональної ролі.

• 2. Унікальні стратегії — розробляються для розв'язання цілком нового завдання, спеціально висунутого суспільством чи органами управління, для області.

• 3. Проміжні стратегії — ґрунтуються на реконструктивних заходах косметичного характеру.

• 4. Мінімалістські стратегії — орієнтуються лише на місцеві ресурси та резерви і спрямовані на виживання регіону як системи (політичної, економічної, соціальної) та збереження його ролі й функцій, здобутих областю у ретроспективному періоді.

Таблиця 3.1.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.
  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії