Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

Соціальна географія

Не менше подібних питань виникає при розгляді використання запасів праці крізь призму постулату другого закону термодинаміки про безповоротність термодинамічних процесів. Названий постулат передбачає напрям усіх подій, які беруть участь в енергообміні, й такий напрям подій називають "стрілою часу". Це означає, наприклад: якщо із запасів праці виділена метальна енергія у вигляді думок, не зафіксованих технічними пристроями чи за допомогою письма, то назад у запаси праці їй уже не повернутися. Як надалі трансформується ця енергія? В який спосіб вона акумулюється у вигляді суспільного розуму та суспільного інтелекту? Яка роль належить їй у цивілізаційному поступі? Чи це означає, що йдеться про втрати запасів праці з погляду їх використання? Як переконуємося, і тут очевидна необхідність нових наукових досліджень крізь нову парадигму науки, що допускає взаємопроникність тонких і щільних енергій.

Ми вважаємо проблему сутності суспільного розуму і суспільного інтелекту та їх ролі у функціонуванні територіальних суспільних систем фундаментальною в суспільній географії, а підходи до їх вивчення — запорукою подальшого розвитку методологи цієї галу зі знань у межах нової парадигми науки.

При цьому суспільний менталітет успішно вивчається в інших науках за такими підходами:

• сцієнтистським, що полягає у зборі різних даних про структуру та процеси поведінки, зокрема логіко-лінгвістичний і біхевіористський підходи;

• когнітивістськийу в якому акцентується на вивченні інтелектуальних і пізнавально-діяльнісних структур, що визначають тип та інтенсивність психіки;

• соціокультурний — фіксує соціальні й культурні фактори, які формують тип менталітету, що розробляється в концепції соціальних уявлень;

• психоаналітичний — забезпечує вчинення декларованих і скритих змістів менталітету, тобто індивідуального та колективного підсвідомого*140.

*140: {Козловский В.В. Понятие ментальности в социологической перспективе // Социология и социальная антропология. – СПб.: Алетейя, 1997. – С. 32-33. }

Отже, серед названих підходів відсутній суспільно-географічний підхід, соціально-географічний підхід і регіональний соціально-географічний підхід, у межах яких суспільний менталітет слід розглядати крізь призму сутності етносу, нації та території їх життєдіяльності, тобто в межах конкретних територіальних суспільних систем, беручи до уваги особливості соціального простору та соціального часу в конкретних геопросторово-часових координатах. Саме ці підходи повинні отримати належний розвиток у царині суспільної географії в найближчій перспективі. Лише в їх межах можна зрозуміти механізм поведінки мас — живих тимчасових організмів, які функціонують у конкретних геопросторово-часових координатах і виникають зі спонтанно об'єднаних індивідуальних елементів (людей) за певних умов і які суттєво впливають на життєдіяльність живих суспільних територіальних систем — етносів, націй і цивілізації на планеті Земля. Дуже важливо виявити і дослідити особливості впливу мас на поведінку особистості в умовах життєдіяльності етносу, нації в конкретних геопросторово-часових координатах через призму соціального часу і соціального простору.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.
  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії