Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

Соціальна географія

Отже, по-перше, складні системи не можуть існувати без попередніх ідей (інформації, яка є ядром самоорганізації систем); по-друге, пізнання їх організації в кожному випадку пов'язане з діяльністю людини, принципами її світобачення.

Саме тому низка сучасних наукових досліджень у різних галузях знань спрямована на пошуки нової парадигми науки.

В історії людства траплялися відкриття, які водночас змінювали систему відліку, висуваючи на порядок денний необхідність впровадження в практику життєдіяльності нову парадигму науки. Здебільшого такі відкриття здійснювалися в конкретній галузі знань, хоча впливали на парадигму науки загалом. Наприклад, астрономічні відкриття Галілео Галілея (1564—1642 pp.) аргументували істинність геліоцентричної системи Коперника. Ці відкриття, а також постулати Галілея про те, що світ безконечний, матерія вічна, а природа єдина, стали наріжними каменями нової системи відліку, тобто нової парадигми науки того часу. Внаслідок цього перебудувалися парадигми конкретних галузей знань.

На зламі тисячоліть людство впритул наблизилося до "невидимого світу", який все більше розкривається перед дослідниками у вигляді інформаційних, соціально-економічних та інших характерних для всіх земних об'єктів полів, у тому числі біополів, віртуальної реальності, особливих станів свідомості та ін. Формується нова система відліку, що, безумовно, завершиться новою парадигмою XXI ст. Зазначимо, що вона викристалізовується у світоглядних напрямах, які розробляють учені різних галузей знань, практично, водночас. Ці світоглядні напрями відображені переважно у створенні нових галузей знань з новими назвами, що претендують на загальні, універсальні основи світорозуміння. Серед них — еніологія (Г. Швебс), екогомологія (С. Злупко), гіперекономіка чи новітня теоретична економіка (Б. Прикін), економічна психологія (С. Долгов) та ін. Мають місце і спроби побудови універсальної парадигми науки (М. Некрасов).

Ось як, наприклад, розкриває зміст науки еніології Г. Швебс: "Еніологія — це міждисциплінарна галузь знань про енергоін-формаційний обмін у Природі та Суспільстві, слабкі екологічні зв'язки і розуміння Світу як неперервної єдності корпукускулярної матерії і полевої субстанції, наприклад, електрона і кулонівського поля, людини і и біополя, натовпу і властивого їй інформаційного поля. Наукова основа еніології ґрунтується на сучасних досягненнях квантової електродинаміки, теорії фізичного вакууму і низки інших фізичних напрямів, а також принципово нового розуміння свідомості та вияву життя, у тому числі в небілковій формі. Отже, об'єктом дослідження еніології є енергоінформаційна й інформаційно-інтелектуальна субстанція (тонка матерія), а предметом — взаємозв'язок і взаємозумовленість щільної і тонкої матерії"*131. Тобто, йдеться про тонкий (невидимий) і щільний (видимий) світ, розгляд якого в єдності вимагає нових підходів до його вивчення.

*131: {Швебс Г. И. Прорыв в прошлое: Научно-эзотерическое миропонимание. — Одесса: Маяк, 1998. — С. 146.}

С. Злупко висуває питання про формування науки екогомології, де закладена ідея органічності розвитку людини та навколишнього середовища. На його думку, "особливість екогомології, її сутності та широкого спектра ознак є те, що вона трактує єдність людини і природного довкілля з позицій органічності розвитку, який охоплює не тільки тіло, але й душу і дух людини.

Всіма цими складниками людина перебуває в природі, знаходячись з нею у фізично окреслених і невидимих духовних зв'язках"*132. Таке визначення сформульоване в дещо іншій формі від попереднього, але має, по суті, той самий зміст: йдеться про визнання єдності "тонкого" і "щільного" світу.

*132: {Злупко С. М. Екогомологічна компонента регіонального управління і місцевого самоврядування // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональне управління і місцеве самоврядування. Основи формування регіональної соціально-економічної політики (Щорічник наукових праць) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. академік НАН України М. Долішній. — Львів 2000. — Вип. 14. — С. 36.}

Власне бачення нової парадигми науки закладено Б. Прикіним у праці "Новітня теоретична економіка. Гіперекономіка (концепція філософії і природознавства в економіці)"*133. Вчений констатує, що людина, беручи участь у комбінованому й альтернативному обміні частинок речовини та енергії в екосистемі як її елемент, перебільшує свій внесок у результати і применшує затрати, пов'язані з використанням природних ресурсів. Внаслідок цього формується негативний ефект, що скорочує тривалість існування людства на Землі. Отже, людина перекладає в такий спосіб відповідальність на суміжні природні системи і знижує тим самим попит природи на саму себе. Таке бачення Б. Прикіним взаємозв'язків людини в екосистемі з елементами останньої і створює підґрунтя побудови основ гіперекономіки. Адже, на його думку, гіперекономіка — це наука про ефективні функціонально-економічні дії людства з метою забезпечення свого максимального перебування на Землі, створення рівнозважених і нерівнозважених станів співпраці з екосистемою*134. Ось чому ця наука вимагає формулювання нової концепції — економічної парадигми, яка враховуватиме особливості функціонування природних відкритих систем і відображатиме спільні дії природи та людини.

*133: {Прыкин Б. В. Новейшая теоретическая экономика. Гиперэкономика (концепции философии и естествознания в экономике). — М.: Банки и биржи; Издат. объединение "ЮНИТИ", 1998.}

*134: {Прыкин Б. В. Новейшая теоретическая экономика. Гиперэкономика (концепции философии и естествознания в экономике). – С.6. }

С. Долгов у статті "Економічна психологія і економічна інформація" акцентує на інформаційних і психологічних факторах, творчих здібностях, здатностях особистостей реалізувати їх у процесі діяльності як на визначальних в економічній діяльності людини. Саме ці складові повинні мати ключові позиції у новій парадигмі економічної науки*135. Вчений наголошує на унікальній ролі в новій парадигмі інформаційного поля (чи інформаційного блоку), вважаючи, що воно становить невід'ємну частину сучасної економіки.

*135: {Долгое С. Экономическая психология и экономическая информация // Рос. экон. журн. — 1999. — № 1. — С. 97.}

С. Долгов виділяє п'ять таких "полів", блоків, або рівнів у національній економіці, які впливають, діючи одне на інше в певній послідовності: інформація, інформаційне поле; психологічне поле "очікувань" (прогнозів); фінанси, поле грошових, фінансових ресурсів; матеріальні ресурси (праця, уречевлений капітал, земля); реальний сектор економіки (виробництво товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності). На його думку, взаємодія цих блоків визначається імпульсами, які передаються від одного з них до іншого.

Стосовно проблематики, що розглядається, варто зупинитись також на сформульованій М. Некрасовим у праці "Ансамбль універсальних світів" новій парадигмі світобачення, яка ґрунтується на аналізі психо-енергетики людини та її взаємозв'язків із довкіллям. На його думку, нова парадигма повинна охоплювати:

• 1. Філософсько-психологічну систему, яка пояснює основні типи взаємодії і взаємозв'язку відчуттів, почуттів, емоцій, думок і прагнень людини.

• 2. Ця філософсько-психологічна система повинна охоплювати найбільшу кількість відомих філософських, релігійних і езотеричних теорій.

• 3. Ця система повинна відповідати аналогам краси та гармонії*136.

*136: {Некрасов М. М. Ансамбль универсальных миров. — М.: ИНСАН, 1992. — С. 6.}

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.
  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії