Розділ «9.6. Будівельно-індустріальний комплекс»

Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей національного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання країни. Адже капітальне будівництво формує велику кількість робочих місць та використовує продукцію багатьох галузей економіки. З розширенням будівництва розвиваються: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія та металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. Також будівництво, як жодна інша галузь економіки, сприяє розвитку підприємств малого та середнього бізнесу.

В Україні на сучасному етапі досить складно говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі. Якщо на регіональному рівні чітко простежується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів і великих міст-мільйонерів (концерн "Київміскбуд", "Дніпроміськбуд", "Одесаміськбуд", "Харківміськбуд" та ін.) у зв'язку з їх значними потужностями й інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України значно відстає через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Основною причиною, з якої будівництво тимчасово призупинено або законсервовано, ДСС України в 90% випадків називає "відсутність фінансування". Отже, головна проблема будівельної галузі України – формування позабюджетних інвестицій. На сьогоднішній день існує кілька можливих способів залучення ресурсів для кредитування будівництва і придбання житла. Джерелами цих ресурсів, зокрема, можуть виступати: населення, яке потребує поліпшення житлових умов; підприємства, що бажають розв'язати житлові проблеми своїх співробітників; державні органи управління і місцеві адміністрації; фінансові інвестори.

Характеризуючи будівельно-індустріальний комплекс України загалом, відмічається збільшення використання вітчизняних будівельних матеріалів при будівництві об'єктів, що відображає підвищення довіри будівельників до українського виробника, тобто якщо у 2009 році відсоток використання вітчизняних будматеріалів складав 50%, то у наступні роки він поступово підвищувався: у 2010 – 55%, 2011 – 60%, 2012 – 70%, 2013 – 80%.

Також за останні роки Україні вдалося досягти стійкої динаміки зростання експорту над імпортом. Але не дивлячись на те, що практично усі будівельні матеріали виробляються в Україні та переважно відповідають як національним, так і європейським стандартам, завжди будуть споживачі які надаватимуть перевагу імпортним матеріалам.

Експорт основних будматеріалів до краі'н Білорусії, Казахстану та Російської Федерації склав 419 млн. грн. та майже у 2,5 разів перевищив показник експорту до країн ЄС – 170 млн.грн. Імпортовано основних будматеріалів із Білорусії, Казахстану, Російської Федерації на 41 млн. грн., що у свою чергу майже у 6 разів менше обсягів імпортованих матеріалів із країн ЄС – 245 млн. грн.

Таким чином, Україна має позитивне сальдо торгових відносин з країнами Білорусії, Казахстану та Російської Федерації, про що свідчить перевищення експорту над імпортом у 10,2 рази; але від'ємне сальдо торгових відносин з країнами ЄС, тобто імпорт перевищує експорт у 1,4 рази. На сьогодні будівельна індустрія України прагне підвищення якісних показників вітчизняних будівельних матеріалів до європейських стандартів з метою їх імпортозаміщення та збільшення обсягів експорту в країни ЄС.

9.6.2. Проблеми та перспективи функціонування будівельно- індустріального комплексу

Будівельно-індустріальний комплекс формується навколо процесу будівництва, що починається з видобутку і обробки будівельної мінеральної сировини, виробництва і приготування будівельних матеріалів, деталей і будівельних конструкцій та закінчується спорудженням і монтажем об'єктів будівництва на будівельних майданчиках. Особливість будівництва полягає в єдиному призначенні продукції на всіх стадіях виробничого процесу. Послідовні технологічно пов'язані ланки і стадії виробництв, що забезпечуються системою різногалузевих підприємств та організацій формують структуру будівельно- індустріального комплексу. У територіальному відношенні процес будівництва має практично повсюдний характер. Для подальшого розвитку будівельно- індустріального комплексу України потрібні інвестиції та новітнє технологічне обладнання. Так, наприклад, Для виготовлення керамічної плитки, керамблоків, керамочерепиці Україна має достатню сировинну базу (запаси каолінових глин найбільші в Європі), але не достатньо підприємств по їх виготовленню. Кількість новостворених (реконструйованих) виробництв будівельних матеріалів та виробів становила у в 2010 році – 12, в 2011 році – 15, у 2012 році – 21, в 2013 році-25 підприємств.

Сектор будівельних матеріалів є інвестиційно привабливим як для вітчизняних, так і для закордонних інвесторів. Така інвестиційна привабливість зумовлюється наявністю сировинної бази, розвитком сектору торгівлі будматеріалами та зростанням обсягів капітального будівництва. Найбільша кількість інвестицій походить з Росії, Німеччини, Італії, Франції, США та острівних країн. Проте кількість інвесторів та розміри інвестицій все ще є недостатніми, внаслідок недосконалості обладнання існуючих підприємств, недостатньої стабільності політичної ситуації, високих податків, відсутності системи страхування інвестицій, недосконалості державної політики щодо стимулювання та захисту інвестицій.

Найбільш цікавими для іноземних інвестицій сегментами будівельної індустрії України стали: сегменти випуску виробів з пластмаси, скла, каоліну, цементу, сухих будівельних сумішей, керамічної плитки, виробів з гіпсу.

За даними Державного комітету статистики України на ринку виробництва будматеріалів станом на 2013 рік працювало близько 9,1 тис. підприємств (з них близько 5,7 тис. – за основним видом діяльності).

Отже, сучасний стан будівельно-індустріального комплексу України характеризується збільшенням обсягів виробництва, зростанням цін на будівельну продукцію і нестабільністю економічної ситуації. Перспективними напрямками розвитку будівельно-індустріального комплексу України можна визначити:

– необхідність реконструкції технічної бази;

– залучення фінансово-інвестиційних ресурсів у пріоритетні галузі, які добре забезпечені вихідною сировиною, а їх продукція користується попитом;

– інноваційність, автоматизація технологічних процесів, безвідходне виробництво;

– розширення асортименту та випуску нових, сучасних, екологічних будівельних матеріалів, підвищення якості продукції будівельної індустрії;

– комплексне використання сировини та відходів будівельного виробництва.

Україна, одна з небагатьох європейських територій, що характеризується наявністю значної кількості земельних ділянок "гринфілд" та "браунфілд" для реконструкції та розширення виробництва за допомогою будівельної галузі. В сферах будівництва першим з цих слів називають майданчик під будівництво, на якому ще ніколи нічого не будувалося, а другим – майданчик для будівництва, на якому є будівлі для знесення або їх руїни, тобто для реконструкції.