Розробка іміджу політика складний процес, який передбачає глибокий психологічний аналіз особистості клієнта, урахування його сильних і слабких сторін, здатність до сприйняття та аналізу інформації. Імідж політика формується завдяки комплексу заходів, які його створюють: манера одягатись, поводити себе, говорити, жестикулювати, проявляти ерудованість, професійну грамотність, ініціативність, доводити політичні ідеї тощо. Крім основної інформації існує дотична: чутки, анекдоти, компромат, інформація про образ життя, роботу, відпочинок, друзів тощо. Ця дотична інформація може бути позитивною, нейтральною чи негативною, залежно від того, з яких джерел надходить інформація.
Перед консультантами з психології, паблік рілейшен, іміджу досить часто виникає проблема підвищення рейтингу кандидата. Так, фахівці з PR та психологи-консультанти пропонують наступну стратегію для підвищення рейтингу політика. Перший етап – зміни у зовнішності: зачіска, одяг тощо. Відомий фахівець з PR Адольфо Каночі вважає, що при правильному підході і врахуванні індивідуальних особливостей кандидата правильно сконструйований імідж підвищує рейтинг на 20-30%. Другий етап – ініціативи політика, наприклад конкретні заяви та декларації, котрі підтримала група людей, які формують спільну думку. Якщо це разова акція, то вона повинна бути безпрограшною і недоступною для критики інших політиків. Обов'язкове висвітлення акцій у ЗМІ та виступ політика на телебаченні. Для постійного підвищення рейтингу потрібні більш тривалі та стратегічно сплановані акції.
Імідж політика можна вивчати за допомогою різноманітних прийомів. Для ознайомлення пропонується "Методика вивчення іміджу та його корекція".
Формування іміджу тісно пов'язане з ментальністю суспільства і основними типами лідерів, які виділяються в політичній культурі. Для ефективного проведення консультування психолог повинен мати уявлення про типи політиків. Є чимало підходів до визначення такої типології. Один з ключових підходів орієнтується на типи політичної культури, які домінують у суспільстві.
Політична культура – це система політичних знань, оцінок та моделей поведінки, а також цінностей, традицій і норм, які регулюють політичні стосунки в суспільстві.
| Типи політичної культури | Різновиди | Основні характеристики |
| Традиційна | Племенна | Влада племені, обмеження статусу вождя |
| Теократична | Високий статус лідера, його влада обмежена лише розумінням волі бога. | |
| Деспотична | Абсолютна влада лідера. | |
| Демократична | Ліберальна | Орієнтація людей на активну роль в політиці, визнання громадянських прав і свобод, контроль над владними структурами. |
| Технократична | Цінність традицій елітаризму, меритократії. | |
| Автократична | Автократична | Сильна держава, сильна неконтрольована влада, яка заперечує права та свободи громадян. |
| Тоталітарна | Повне підкорення громадян інтересам держави, сильна неконтрольована влада |
У сучасній політичній культурі виділяють два основні типи: демократичний та автократичний.
Основні риси демократичної політичної культури:
• традиціоналізм проявляється в лояльності, законослухняності тощо;
• моралізм, який проявляється в дотриманні загальнолюдських моральних цінностей;
• індивідуалізм, який передбачає, що основною цінністю політичної культури є приватні інтереси, спрямованість на стосунки, які засновані на довірливих особистісних контактах та зобов'язаннях;
• політичний активізм, який полягає в переконанні, що діяльна участь громадян у всіх сферах життя може принести особистісний успіх.
Демократична культура протягом тривалого розвитку ввібрала в себе нові цінності: толерантність, терпимість до іншої точки зору, громадянська згода, падіння авторитету ієрархічної влади.
Автократичний тип політичної культури має два різновиди – авторитарний та тоталітарний. Ідеал автократичної політичної культури – держава із сильною та неконтрольованою владою, яка виключає права і свободи громадян. Авторитаризм відображає незадоволену потребу в стабільності, опорі і об'єднує тих, хто боїться соціально-політичних та економічних змін незалежно від свого соціального статусу. Сутність авторитарної політичної культури – необмежене поєднання суспільної свідомості із суб'єктом влади – лідером політичної партії або монархом із сильним вольовим характером.
Тоталітарна політична культура характеризується повною відсутністю плюралізму в політичних стосунках.
За іншою класифікацією (Г. Алмонд, С. Верба) політичну культуру поділяють на:
• патріархальну, коли у людей відсутній інтерес до політичної системи. В патріархальних общинах політична орієнтація на вождів не відділена від їх релігійних, соціально-економічних та інших орієнтацій;
• підданську, яка відрізняється сильною орієнтацією на політичну систему, але слабкою участю громадян в її функціонуванні. За даної політичної культури існують спеціалізовані політичні інститути, на них орієнтуються члени суспільства, проявляючи при цьому різноманітні почуття і сприймаючи їх як законні чи незаконні;
• активістську, в межах такої культури людей цікавить не тільки те, що політична система дає їм, але і те, яку роль вони відіграють в такій політичній системі, чи можуть вони відстоювати свої громадянські права та обов'язки.
Для успішного надання консультативних послуг перед психологом постає необхідність побудови психологічного портрету політика. Це передбачає створення цілісної картини психічного життя людини, достатньо повного розкриття різних аспектів життєдіяльності та поєднання їх в єдину цілісну картину. Проблеми розв'язання даної задачі пов'язані з відсутністю загальноприйнятих операціоналістичних та диференційно-психологічних теорій. Без чітко визначених орієнтирів складання консультантом об'єктивного психологічного портрету може буде ускладненим. Створення психологічного портрету політика дозволить психологу надати ефективнішу консультативну допомогу. На першому етапі побудови портрету необхідно виділити найбільш важливі та стійкі особливості, які формують психологічну структуру особистості політика, дізнатись чи є ці риси стійкими, органічними чи набутими, особистісно-мотиваційними або такими, які переходять в реактивні стани. При створенні психологічного портрету необхідно враховувати фактор часу, який відводиться на виконання роботи та визначитися, який портрет політика ми створюємо – той, який стосується політика в даний момент, чи портрет "взагалі". В залежності від цього психологічний портрет може містити або відносно стійкі, стабільні характеристики, або змінні, менш стабільні характеристики психічних станів. Описуючи ті чи інші індивідуальні особливості в психологічному портреті політика, потрібно розуміти чи є ці особливості специфічними для конкретних ситуацій і для яких саме, чи навпаки – ці особливості мають надситуативний характер і проявляються в різних випадках. Також важливо усвідомлювати, що людина може змінюватись під впливом політичних чи соціальних факторів або під впливом внутрішніх факторів. Таку динаміку змін особистості потрібно враховувати при складанні психологічного портрету політика, реалізовуючи одне з основних завдань створення портрету – прогнозування політичної діяльності.
Методики по вивченню психологічних портретів політичних лідерів держав спрямовані на розв'язання задач кращого розуміння психологічних механізмів політичної поведінки лідерів, їх мотивів та установок, соціально-психологічних сторін особистості. Структуру особистості політичного лідера, яка впливає на його політичну поведінку, складають основні блоки особистісних характеристик: Я- концепція, мотиваційна сфера, система політичних переконань, стиль прийняття політичних рішень, стиль міжособистісних стосунків, стійкість до стресу. Для отримання інформації про політика необхідно враховувати як результати об'єктивних досліджень, так і суб'єктивні оцінки його біографів, власні мемуари та статті політика.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічне консультування в політичній сфері“ на сторінці 3. Приємного читання.
