• небажання слухати: опущення повік, почісування вуха, співрозмовник пересувається і повертається в бік виходу.
• впевненої у собі й відчуття переваги: закладання рук за спину, закладання рук за голову.
• готовності: подача корпусу вперед, при цьому руки лежать на колінах або обидві руки лежать на бильцях стільця.
Міміка. Спостереження за мімікою співрозмовника дозволяє більш точно визначити його позицію, зрозуміти, як сприйнято те, про що ми говоримо – чи схвально чи ворожо, чи відкритий співрозмовник чи закритий, чи цікава йому розмова чи ні. Важливе значення в розумінні поведінки співрозмовника відводиться очам.
За їх допомогою передаються найточніші сигнали людської комунікації. Більшість людей не мають можливості контролювати стан своїх зіниць, вони мимовільно розширюються та звужуються, і передають інформацію про реакцію на почуте. При аналізі міміки співрозмовника потрібно також звертати увагу на положення губ. Посмішка надає привабливості іміджу, але тільки в тому випадку, якщо вона справжня. Якщо ж співрозмовник сприйме посмішку як нещиру та награну, то виникне недовіра та не сприйняття інформації.
Вміння розуміти міміку партнера по спілкуванню дозволяє обирати оптимальну модель поведінки та адекватно реагувати на події.
Дотримання етикету. Імідж політика багато в чому залежить від дотримання правил та умовностей етикету, або порядку, який базується на принципах та нормах ставлення до людей. Знання цих норм полегшує орієнтування в різноманітних ситуаціях. До правил етикету відносяться правила привітання, знайомства, спілкування, складання візитівок, вручення подарунків та сувенірів, поведінки за столом.
Одяг. Усім відома сакраментальна фраза: "За одягом зустрічають...". Щоб досягти успіху потрібно мати привабливий зовнішній вигляд та вміти підбирати відповідний одяг. Разом з тим одяг повинен бути зручним, в іншому випадку незручний одяг може сковувати рухи людини, викликати дискомфорт. Одяг є певним " кодом", характерним для будь-якої професійної групи. У політиків також склався певний стереотип щодо одягу. Визначаючи який костюм обрати, потрібно пам'ятати і про особливості сприймання тих людей, з якими політик спілкується. Це можуть бути люди з різних соціальних та вікових груп, зі своїми уявленнями і смаками, тому одяг потрібно підбирати універсальний.
Легенда кандидата. В структурі іміджу важливого значення відіграє "легенда кандидата". Легенда виступає інформаційною основою іміджу та рекламної компанії політика. Передвиборча легенда включає два аспекти: біографічні дані і короткий виклад своєї передвиборчої платформи. Завдяки вірно обраній стратегії та легенді політика запам'ятовують, він стає популярним. Існує декілька способів створення політичної легенди. Перший пов'язаний з біографією кандидата. Консультанти, аналізуючи біографію кандидата відшуковують такі її особливості, які могли б бути основою легенди. Інший спосіб базується на особливостях поведінки та зовнішності.
З легендою також пов'язана політична ідея, яка є основою діяльності політика. Політичні ідеї є відображенням особливостей суспільного розвитку та устрою держави.
Формування іміджу на думку І.Л. Вікент'єва може відбуватися за наступними напрямами:
• Позиціонування об'єкта;
• Підвищення іміджу;
• Антиреклама (або зниження іміджу);
• Відстороненість від конкурентів.
Розглянемо ці напрями детальніше.
• 1. Позиціонування – це створення і підтримання зрозумілого образу політика, окреслення його ідей, щоб вони були зрозумілі для виборця. При правильному позиціонуванні політик дуже швидко запам'ятовується, ідентифікується.
• 2. Підвищення іміджу – це комплекс завдань по закріпленню та покращенню образу політика. Досягається засобами прихованої реклами, проведення заходів, спрямованих на підвищення уваги до кандидата. Можливе проведення заходів, які висвітлюються у ЗМІ та сприяють покращенню іміджу. (Публікації, інтерв'ю, в яких розкриваються позитивні риси характеру кандидата тощо).
• 3. Антиреклама або зниження іміджу. Образ того чи іншого політика може сприйматися не всіма виборцями однаково. Комусь політик подобається, комусь ні. В конкурентній боротьбі суперники можуть використовувати якості один одного і при певному позиціонуванні це може впливати на негативізацію образу політиків. У "брудних" компаніях як засіб антиреклами можуть застосовуватися вигадані історії, перекручення прізвища, вигадка прізвиська політика тощо. Дуже часто негатив спрямовується не на програму політика, а на особистість людини. Знання про негативні сторони конкурента, "слабкі" місця його програми чи неправильні дії можуть сприяти виграшу протилежної сторони.
• 4. Відстороненість від конкурентів визначається як позиціонування політика у порівнянні з конкурентами. Відстороненість досягається завдяки вдало проведеним акціям, вміло підібраним меседжам зверненим до виборців (наприклад "Поки інші обіцяють, ми робимо"). Відстороненість передбачає активність, творчість, креативність як самого кандидата, так і спеціалістів, які з ним працюють і відповідають за створення іміджу. Часто відстороненість від конкурентів в політиці пов'язується з ідеями, політичною програмою, з окремими групами виборців тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психологічне консультування в політичній сфері“ на сторінці 2. Приємного читання.
