Розділ VI. Віково-психологічне консультування

Консультативна психологія

Потреба в рекомендаціях психолога стосовно забезпечення умов для повноцінного психічного розвитку дитини найчастіше озвучується батьками як прохання допомогти у виборі ефективних методів виховання, визначенні оптимальних для дошкільника навчальних навантажень, використанні розвивальних програм, забезпеченні індивідуального психолого-педагогічного супроводу обдарованих дітей, діагностики та формування готовності до навчання у школі тощо. Робота консультанта з подібними запитами включає два основних етапи: діагностичний та власне консультативний. Діагностика здійснюється з метою виключення наявності психічних порушень та розробки системи рекомендацій, які є найбільш оптимальними для конкретної дитини, виходячи з її здібностей, можливостей, потенціалу, специфічних особливостей розвитку. Якщо порушень психічного розвитку не діагностовано, зміст і завдання власне консультативного етапу визначаються відповідно до запиту батьків.

Психологічні проблеми та специфічні особистісні властивості самих батьків, як-от: особистісна тривожність, егоцентризм, авторитаризм, особистісна незрілість, патології характеру, девіації, проблеми подружніх стосунків тощо, – всі ці проблеми вимагають сімейного консультування, сімейної чи індивідуальної психотерапії. Першочергове завдання консультанта у такому випадку полягає в тому, аби переконати батьків у необхідності такої допомоги. Неправильно побудована розмова може викликати у них невизнання, критику, заперечення позиції психолога, аж до агресивного відторгнення. В ході бесіди з батьками потрібно, насамперед, пояснити їм, до яких негативних наслідків для дитини може призвести їх відмова отримувати психологічну допомогу. При цьому не слід допускати звинувачувальних висловлювань на адресу батьків, вказувати на їх некомпетентність як причину негараздів дитини. Консультант повинен бути коректним, об'єктивним, до міри наполегливим.

Інша група причин звернення батьків до психоконсультанта – причини, пов'язані з дітьми. Це ті порушення психічного розвитку, діяльності й поведінки дошкільників, симптоматика яких викликає стурбованість батьків: затримка психічного розвитку, дитячий інфантилізм, дитячий аутизм, ранні прояви формування акцентуацій характеру (демонстративність, істероїдність, агресивність, імпульсивність тощо), дитячі неврози, посттравматичні синдроми внаслідок перенесених психотравм (переляк, жорстокі фізичні покарання, втрата близьких людей, гострі сімейні конфлікти), тривожність та дитячі страхи, синдром дефіциту уваги, труднощі адаптації до умов дошкільного навчального закладу, несформованість комунікативних та соціальних навичок і умінь, проблеми готовності до навчання у школі тощо.

З огляду на багаточисельність причин цієї групи не можна в межах цього розділу детально презентувати зміст та особливості психоконсультативної роботи по кожній з них. Підкреслимо лише, що у кожному з вище зазначених випадків психолог має діяти виключно в інтересах дитини та працювати в межах власної професійної компетенції (за необхідності надання дитині логопедичної, психотерапевтичної, медичної допомоги направляти батьків до відповідних фахівців).

3. Психоконсультування працівників дошкільних навчальних закладів.

Психологічне консультування працівників дошкільних навчальних закладів має на меті допомогу вихователям, педагогам, адміністрації закладу в створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для повноцінного розвитку дітей.

Психоконсультування в умовах дошкільного навчального закладу розглядається як система професійної взаємодії психолога з педагогічним персоналом, людьми, які потребують психологічної допомоги теоретичного, методичного та рекомендаційного характеру.

Працівники дошкільного навчального закладу найчастіше звертаються до психолога з приводу труднощів, які виникають у процесі взаємодії з дітьми, рідше – стосовно особистих негараздів чи проблем налагодження взаємостосунків у колективі. Як і у випадку консультування батьків, психологу слід розрізняти причини запиту, пов'язані з дітьми і причини, пов'язані з дорослими. Першу групу причин, що лежать в основі скарг працівників дошкільного навчального закладу, складають: 1) недостатній розвиток довільності психічних процесів і поведінки (психомоторна розгальмованість; труднощі організації поведінки, навіть в ігрових ситуаціях; недостатній розвиток довільності уваги, пам'яті тощо); 2) труднощі адаптації дитини до умов дошкільного закладу; 3) проблеми спілкування (реакції впертості, негативізму, агресії у відповідь на зауваження заборони); 4) психологічне неблагополучия дитини (дитячі страхи, інфантильні істероїдні прояви, неврози, затримка психофізичного розвитку, гальмування пізнавальних потреб, емоційні розлади, імпульсивність поведінки, емоційна збудливість).

Характер консультативної допомоги у роботі з вище означеними проблемами залежить від складності ситуації, міри вираженості порушення, можливих його наслідків. У нескладних випадках допомога консультанта обмежується рекомендаціями стосовно специфіки налагодження взаємодії з дитиною, вибору найбільш оптимальних і прийнятних для неї методів виховного впливу та навчально-розвивальної роботи. Якщо проблема потребує корекційного втручання, необхідно запросити на консультацію батьків дитини. Слід пам'ятати, що психолог не має права без згоди батьків здійснювати діагностичне обстеження дитини, індивідуальні психокорекційні чи розвивальні заняття.

До групи причин, пов'язаних з дорослими, можна віднести: 1) проблеми, що потребують професійного консультування (недостатню обізнаність вихователя щодо вікової специфіки розвитку та обумовлених нею особливостей поведінки дошкільника; недостатнє володіння методами індивідуального та особистісно-орієнтованого підходу у вихованні дітей; незнання психологічних основ організації навчально-виховного процесу; низький рівень професійних умінь та навичок); 2) психологічні та особистісні проблеми вихователя, які потребують особистісного консультування (патології характеру, професійне вигорання, нервово-психічне виснаження, проблеми міжособистісної взаємодії у педагогічному колективі тощо).

У першому випадку консультативна допомога має інформаційний та рекомендаційний характер і може здійснюватися у формі індивідуальних чи групових (психопросвітницьких) консультацій. Розв'язання психологічних проблем самого вихователя потребує більш глибокого психологічного втручання (корекційного, психотерапевтичного).

Основна специфічна особливість психоконсультування працівників дошкільного навчального закладу полягає в тому, що так чи інакше вона спрямована на дитину. Адже консультативна робота з дорослими дає можливість створення умов, необхідних для збереження психічного здоров'я та благополуччя дошкільника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI. Віково-психологічне консультування“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування
  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами