Особливості організації процедури психоконсультування дошкільників.
• 1. Психологу слід орієнтуватися на максимально швидке досягнення цілей консультування, оскільки одна проблема у психічному розвиткові дитини може провокувати появу інших.
• 2. Несамостійність дитини вимагає залучення до консультативної процедури когось із дорослих (бажано матері). Близький дорослий сприяє налагодженню контакту з дитиною, є для неї гарантом безпеки у незнайомій ситуації. Взаємодія з близькими .дорослими (наприклад, з матір'ю) дозволяє консультанту отримати первинну інформацію про дитину, оцінити їх роль у появі психологічних проблем дошкільника.
• 3. Через особистісну незрілість дитини консультант не може опиратися на її свідоме, самостійне рішення щодо вибору засобів і шляхів розв'язання проблеми (як цього вимагає класична процедура психоконсультування) та покладати на неї відповідальність за цей вибір. Тому суттєві рішення щодо змін у житті дитини залежать від згоди дорослих.
• 4. Оскільки дитина менш захищена від зовнішніх впливів (як позитивних, так і негативних) та не може впливати на соціальну ситуацію, психолог бере на себе відповідальність за екологічність консультативної процедури: дотримання принципу "Не зашкодь!".
• 5. Особистісна незрілість та незахищеність дошкільника вимагає такого підходу до організації процедури психоконсультування, який би створював атмосферу психологічного комфорту і безпеки, умови для саморозкриття, самопізнання, самоактуалізації дитини.
• 2. Психоконсультування батьків.
На думку багатьох вчених, завдання дитячого психоконсультування переважно полягають у конструктивних змінах соціальної ситуації розвитку дитини, яких можна досягти двома шляхами:
• через зміну характеру зовнішнього впливу на дитину (ставлення оточуючих, виховання, життєві умови);
• через зміну ставлення самої дитини до цього впливу (зміна особистісних смислів, оцінок, установок).
Таким чином, індивідуальне консультування дітей вимагає залучення до психоконсультативного процесу як самої дитини, так і її батьків. Робота з дитиною і близькими дорослими здійснюється паралельно, в ході спільних (консультант – дитина – близький дорослий) та індивідуальних (консультант – дитина; консультант – близький дорослий) зустрічей.
Психологічне консультування батьків орієнтоване на допомогу в подоланні різноманітних психологічних труднощів (психолого-педагогічних, особистісних, міжособистісних, сімейних тощо) дітей і їх батьків; у вирішенні проблеми, що турбує дитину або близького їй дорослого шляхом аналізу та корекції передусім тих аспектів сімейної ситуації, які безпосередньо впливають на дитячу психіку.
Основним завданням психоконсультування батьків є забезпечення якомога глибшого, різностороннього і об'єктивного розуміння батьками особливостей розвитку дитини, наявних у неї позитивних та проблемних аспектів розвитку.
Цілі психоконсультативної роботи з батьками дошкільників можна розподілити таким чином:
психопросвітницькі – полягають у підвищенні психологічної компетентності батьків щодо особливостей психічного розвитку дитини дошкільного віку, психологічних аспектів батьківства, особливостей та ролі сімейного виховання як чинника психічного здоров'я і благополуччя дошкільника; інформуванні про особливості підготовки дитини до навчання у школі, формування її пізнавальної активності, розвитку інтелектуальних здібностей та соціальних навичок;
психодіагностичні – виявлення справжніх причин проблеми, яка стала мотивом звернення до психоконсультанта; діагностика нервово-психічного стану дитини, особливостей розвитку її пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери та особистості; моніторинг сімейної ситуації розвитку дошкільника (психологічний клімат у сім'ї, характер дитячо-батьківських взаємин, специфіка сімейного виховання тощо);
психокорекційні – корекція помилкових уявлень батьків про зміст та засоби сімейного виховання дитини; вироблення адекватних навичок виховного впливу і налагодження взаємодії з дитиною; усунення негативних сімейних факторів, які вже спровокували або ще можуть призвести до відхилень в інтелектуальному, емоційному, особистісному, поведінковому розвитку дошкільника.
психопрофілактичні – спрямовані на запобігання аномалій батьківського виховання та сімейних дисгармоній, які можуть призвести до порушень психічного розвитку дитини.
Таким чином, цілі психоконсультування з проблем дошкільного віку висувають високі вимоги до рівня професійної підготовки консультанта, який повинен бути компетентним у сфері дитячої психології, психології виховання і сім'ї, володіти не лише консультативними, але й психодіагностичними та психокорекційними навичками.
Тривалість психоконсультування та кількість консультативних зустрічей залежить від складності проблеми (предмету звернення), від актуального психічного (психоемоційного, психофізичного) стану дитини, від рівня психологічної і педагогічної культури батьків, їх готовності до активної співпраці з психологом. Разові консультації є рекомендованими переважно при повторних зверненнях, коли психолог вже володіє інформацією про дитину, особливості її психіки та поведінки, сімейної ситуації розвитку тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI. Віково-психологічне консультування“ на сторінці 3. Приємного читання.
