• документи екологічного нормування та стандартизації, до яких відносяться: нормативи якості навколишнього середовища; нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на стан навколишнього середовища, нормативи граничних концентрацій шкідливих речовин, норми навантаження на навколишнє середовище; нормативи використання чи вилучення природних ресурсів, ліміти природокористування та норм відведення земель, заготовки деревини тощо; нормативи санітарних і захисних зон, заповідників, національних парків, зелених зон крупних міст, лісопаркових захисних і водоохоронних зон тощо; екологічні стандарти, встановлені державними стандартами стосовно нової техніки, технологій, матеріалів, речовин чи іншої продукції, яка може справити шкідливий вплив на навколишнє середовище.
Судово-екологічні експертизи як клас судових експертиз виконуються для встановлення фактичних обставин негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище з метою відправлення правосуддя. З урахуванням сучасних наукових розробок найбільш типові завдання судово-екологічної експертизи можна об'єднати в такі групи:
• визначення виду й місця розташування джерела негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• визначення характеристики негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в часі й просторі;
• встановлення механізму негативного антропогенного впливу (механізму виникнення надзвичайної екологічної події);
• визначення масштабів, а також умов та обставин, що сприяють виникненню негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• встановлення обставин, пов'язаних з порушеннями природоохоронного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об'єктів, а також з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього середовища й природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров'ю людини (смерті людини) або призвели до інших тяжких наслідків;
• визначення умов та обставин, що сприяють посиленню негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• встановлення невідповідностей екологічного характеру в проектах техніко-економічних розрахунків і техніко-економічних обґрунтувань будівництва (реконструкції), планування певного об'єкта; встановлення обставин, пов'язаних з порушенням екологічного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об'єктів, з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього середовища та природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров'ю людини (смерті людини) або призвели до інших тяжких наслідків.
Судово-екологічну експертизу призначають і проводять з метою встановлення не лише безпосереднього антропогенного впливу (забруднення території, виснаження чи забруднення поверхневих або підземних водоймищ, заподіяння шкоди тваринному та рослинному світу), а і його специфічних обставин, наслідків, зокрема й прогнозованих на близьке чи більш віддалене майбутнє, тощо.
Завдання судово-екологічної експертизи поділяють на ідентифікаційні та діагностичні. Серед діагностичних завдань гідро-екологічної експертизи необхідно виокремити такі: визначення джерела антропогенного впливу на водні об'єкти; характеристика (визначення властивостей) антропогенного впливу на водні об'єкти у часі й просторі; встановлення механізму антропогенного впливу на водні об'єкти; визначення масштабів антропогенного впливу на водні об'єкти, а також виявлення умов та обставин, що сприяли посиленню (або послабленню) такого впливу.
Ідентифікаційними можна вважати такі завдання судово-екологічної експертизи: встановлення джерела негативного антропогенного впливу на ґрунтово-геологічні об'єкти; встановлення конкретного потенційно небезпечного об'єкта, який є місцем виникнення негативного радіоактивного впливу.
Судово-екологічна експертиза належить до такого, що формується, класу судових експертиз, котрий у подальшому може бути поділений на окремі роди: дослідження екологічного стану ґрунтово- геологічних об'єктів; дослідження екологічного стану водних об'єктів; дослідження екологічного стану атмосферного повітря; дослідження екологічного стану біогеоценозів (еколого-біологічна); судово-екологічна експертиза об'єктів міського середовища; судова радіоекологічна експертиза; дослідження показників впливу суб'єкта господарювання на навколишнє середовище; дослідження обставин екологічного правопорушення; дослідження технологічних, технічних, організаційних та інших причин, умов виникнення екологічного правопорушення і його наслідків тощо. Кожний із перелічених родів передбачає появу відповідної експертної спеціальності.
Судова інженерно-екологічна експертиза, тобто дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків надзвичайної екологічної ситуації, базується на використанні спеціальних знань у галузі інженерної екології та деяких прикладних дисциплін, суміжних з нею. До основних завдань інженерно-екологічної експертизи відносять:
• визначення обставин, пов'язаних з настанням надзвичайної екологічної ситуації;
• встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів;
• встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
• встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/ бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.
При проведенні даного виду експертизи вирішуються в основному ситуалогічні завдання, метою яких є встановлення того, як відбулася подія, окремий її фрагмент, який її механізм.
Одним із самостійних видів судово-екологічної експертизи є еколого-ґрунтознавча експертиза, об'єктами якої є сукупність об'єктів ґрунтово-геологічного походження, які піддалися негативному антропогенному впливу, а також події, факти та інші нематеріальні явища, дослідження котрих здійснюється в процесі досудового розслідування та судового провадження. Видом судово-екологічної експертизи є судово-екологічна експертиза природних або штучних біоценозів (агроценоз, урбаноценоз тощо), котру розглядають як процесуальну дію, що проводиться спеціалістами в галузі екології, біології, рослинництва, ґрунтознавства, геології, гідрології та інших наук, які визначають джерела, наявність або ступінь негативного антропогенного впливу на досліджуваний об'єкт. Як і судово-біологічна, судово-екологічна експертиза природних або штучних біоценозів ґрунтується на даних, що отримують у результаті застосування наук природничого циклу: фізики, хімії, біології, екології, що дозволяє дати відповіді на питання еколого-біологічного характеру.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна експертиза“ на сторінці 2. Приємного читання.
