• 4) Про яку пору року свідчить комплекс виявлених рослинних часток?
Найчастіше ставиться питання більш загального характеру: яку інформацію можна отримати в результаті дослідження наданого об'єкта рослинного походження?
Особливу групу становлять питання про механізм утворення рослинних часток, виявлених у певному місці.
Завдання судово-ботанічної експертизи діагностичного характеру включають встановлення будь-яких станів об'єкта, змінних або постійних, що мають безпосереднє відношення до події злочину чи іншої події, яка є предметом цивільного спору. Об'єктом дослідження в таких випадках є не лише матеріальні утворення, а й їх хімічні, фізичні, фізіологічні та інші особливості, які фіксуються у динаміці, оскільки будь-які зміни біологічного об'єкта можуть мати вираз як у явній (наприклад перетворення бруньки у лист або квітку), так і прихованій (зміна тургорного тиску рослинної тканини в клітках крохмалю) формах, що може встановити лише експерт-ботанік. Специфіка судово-ботанічної експертизи полягає в тому, що речові докази рослинного походження в силу своєї природи піддаються як зворотним, так і незворотним змінам. Зазвичай, це утруднює роботу експерта, однак трапляються випадки, коли саме наявність змін морфологічного (фізіологічного) характеру дозволяє досліднику дійти відповідних і належним чином обґрунтованих висновків.
Найбільш поширеними завданнями діагностичного характеру є: визначення часу вчинення конкретних дій за специфічними змінами ботанічних об'єктів – речових доказів відповідно до біологічних закономірностей; встановлення стану об'єкта; визначення причинно-наслідкових зв'язків. До діагностичних завдань також відносять дослідження об'єктів, які видозмінилися під впливом процесів життєдіяльності біологічних агентів (ушкодження гризунами, паразитичними формами комах), а також у результаті впливу зовнішнього середовища чи хімічних речовин. Вирішуючи зазначені завдання, судово-біологічна експертиза може дати відповіді на такі питання:
• 1) Чим викликані зміни конкретного біологічного об'єкта чи сукупності об'єктів?
• 2) Що являє собою речовина, виявлена на місці події?
• 3) Чи входять до складу виявленої речовини залишки рослин (стовбура, листя, плодів, коренів)?
• 4) Чи піддавалися надані на дослідження залишки рослин впливу високої температури, вологи тощо?
• 5) Який механізм утворення ушкоджень на конкретному біологічному об'єкті?
• 6) У результаті чого утворилися виявлені ушкодження (вказати які)?
До типових завдань діагностичного характеру відносять встановлення: виду впливу (хімічного, механічного, біологічного) на ботанічний об'єкт; механізму відокремлення частини ботанічного об'єкта від цілого; наявності та причин пошкодження ботанічного об'єкта.
Для встановлення часу вчинення конкретної події, джерела походження або умов зберігання (зростання) рослин необхідно мати або вегетативне тіло рослини, або його частину, яка є носієм певних морфологічних і фізіологічних властивостей (форма, колір, тургор- ний тиск, активність транспірації тощо), притаманних цілому. Коли слідчим шляхом чи під час судового розгляду справи неможливо встановити природу речових доказів, перед експертом доцільно ставити питання: "Якою є природа (таксономічна належність) речових доказів, вилучених з предметів-носіїв?". Так, якщо виявлено труп і з одягу вилучені частки, схожі на рослинні, які відсутні на місці його виявлення, за ними можна локалізувати місце вбивства, шлях слідування тощо.
Отже, в основі будь-якого діагностичного дослідження – встановлення особливостей стану рослинних об'єктів. Стан відбиває спосіб існування рослинних організмів, котрий реалізується шляхом конкретних проявів у відповідних часових і просторових відносинах. Встановлені шляхом судово-ботанічного діагностичного дослідження факти можуть допомогти у висуненні, підтвердженні або спростуванні версій.
Вершиною судово-ботанічних досліджень є індивідуалізація ототожнюваного об'єкта. Передумовою судово-ботанічної ідентифікації є положення про індивідуальність будь-якого рослинного об'єкта й визнання принципової можливості виокремлення його з числа йому подібних. Біологічні об'єкти являють собою доволі інформативні утворення, оскільки мають ознаки, не притаманні об'єктам неживої природи, рівно як і об'єктам, створеним людиною штучно. Ці ознаки – індивідуальність, спадковість і змінюваність. Спадковість зумовлює сталість ознак для всіх представників розглядуваної групи і норму реакції організму. Саме вона є основою ідентифікації об'єкта на таксономічному рівні. Змінюваність, що детермінує відхилення від загального плану розвитку, визначає індивідуальність об'єкта і дає можливість його криміналістичної ідентифікації.
Коло ідентифікаційних задач судово-ботанічної експертизи доволі широке: встановлення загальної таксономічної, родової, групової належності, індивідуальної тотожності. Обов'язковою умовою ідентифікаційного дослідження рослинних об'єктів є наявність порівняльних зразків. Розглядаючи ідентифікаційні завдання судово-ботанічної експертизи, важливо підкреслити, що віднесення порівнюваних об'єктів до однієї стандартної групи жодною мірою не означає встановлення загальної групової належності. Встановлення стандартної групи відбувається лише на підставі сталих біологічних ознак, тоді як встановлення групової належності – на основі сукупності змінюваних, загальних для даної групи, ознак, до того ж не лише біологічного характеру.
Питання ідентифікаційного характеру ставляться, в основному, для підтвердження висунутої органами досудового розслідування чи судом версії. Вони зазвичай типові:
• 1) Чи мають загальну родову (групову) належність рослинні частки з одягу підозрюваного та потерпілого (знаряддя травми та пошкодження)?;
• 2) Чи мають рослинні об'єкти з двох порівнюваних об'єктів загальне джерело походження?
Кінцевою метою ідентифікаційного дослідження є встановлення конкретної тотожності об'єкта, до того ж в якості об'єкта ідентифікації можуть виступати різного роду матеріальні утворення – елементи речової обстановки, які мають просторово окреслені межі. Встановлення об'єкта здійснюється на основі всього обсягу інформації про нього, яка охоплює як ознаки, що повторюються в усіх представників даного роду або виду (таксономічні ознаки), так і особливості, що дістають вияв як результат випадкових обставин (природні умови, антропогенний фактор) і відрізняють його від іншого об'єкта, що належить до даної таксономічної одиниці. З урахуванням специфіки досліджуваних об'єктів визначення загальної групової належності може стати кінцевим етапом ідентифікаційного дослідження, якщо встановлення індивідуально-конкретної тотожності є неможливим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-ботанічна експертиза“ на сторінці 2. Приємного читання.
