• 1) Чи є наданий на дослідження об'єкт виробом (уламком) із скла, кераміки, фарфору, фаянсу?
• 2) Чи є на наданому для дослідження предметі-носії мікрочастки скла, кераміки, фарфору, фаянсу?
• 3) До якого виробу належать надані на експертизу уламки?
• 4) Скільком виробам належать дані уламки скла, кераміки?
• 5) Якою є причина руйнування виробу (наприклад, яким інструментом вирізане віконне скло)?
• 6) Яким є механізм руйнування виробу (яким був напрямок сили, що зруйнувала скло, з якого боку було вибите віконне скло)?
Питання ідентифікаційного характеру:
• 1) Чи належать єдиному цілому уламки з місця події та уламки даного конкретного виробу?
• 2) Чи мають загальну родову, групову належність уламки скла (мікрочастки), надані на дослідження (наприклад уламки пляшки та мікрочастки з рани)?
• 3) Чи мають загальну родову або групову належність вироби, уламки котрих надані на дослідження?
• 4) Чи мають надані на дослідження уламки загальне джерело походження (завод-виготовлювач, прес-форма тощо)?
Питання, пов'язані з ідентифікацією уламків скла, вирішуються у більшості випадків на рівні родової та групової належності, що зумовлено високим рівнем стандартизації виробництва виробів із скла і як наслідок цього складністю виявлення ідентифікуючих ознак. Індивідуальна ідентифікація цілого за частинами вирішується в межах комплексного дослідження разом з трасологічною експертизою. Експертне дослідження уламків скла, кераміки (фарфору, фаянсу) у сукупності з іншими об'єктами дозволяє у ряді випадків встановити факт контактної взаємодії предметів.
Для проведення експертизи застосовують такі методи:
• мікроскопічні – для аналізу морфології поверхні: визначають присутність неоднорідних включень (світлова мікроскопія у звичайному світлі), наявність залишкової внутрішньої напруги (у поляризованому світлі), структурних особливостей скла та кераміки (електронна мікроскопія);
• спектральні: спектрофотометрія (мікроспектрофотометрія) в ультрафіолетовій та видимій зонах спектра для визначення хімічної структури і, головним чином, кольорових характеристик; люмінесцентний (для аналізу люмінесцуючих домішок, що дає інформацію про спосіб виробництва листового скла й загальне виробниче джерело походження тарного скла), емісійний та рентгеноспектральний аналізи (для визначення елементного скла та диференціації об'єктів, які не відрізняються за фізичними властивостями); метод електронного парамагнітного резонансу (для якісного й кількісного аналізів парамагнітних домішок – заліза, марганцю, хрому, титану тощо);
• рентгенівські методи.
Спеціальними методами дослідження скла, які мають неабияке значення для його виявлення, диференціації та вирішення завдань ідентифікаційного характеру, є методи дослідження фізичних властивостей.
Щільність скла характеризує кількісний вміст речовини (масу) в одиниці об'єму, є функцією його складу і залежить від структури скла. Низькі значення щільності характерні для кварцових, боратних і боросилікатних стекол. Щільність підвищується з введенням до складу скла окислів важких елементів – свинцю, барію, лантану. Метод осадження дозволяє досліджувати мікрокількості скла. Принцип визначення методом осадження полягає в тому, що уламок скла опускають у суміш важких рідин й підігрівають на водяній бані, доки щільність рідини і скла не зрівняються.
Визначення поверхневих властивостей скла – це вимірювання твердості, крихкості та хімічної усталеності скла.
Твердість характеризується здатністю матеріалу опиратися проникненню в нього іншого тіла. Величина твердості залежить від міцності зв'язків, які діють у матеріалі. Твердість скла залежить від його складу й теплового минулого. Найбільшу твердість має кварцове скло, безлужне (не містить лугів) боросилікатне скло, високоглиноземне скло та скло з високим вмістом свинцю (кришталь). Залежно від способу визначення розрізняють склометричну (твердість при шкрябанні), абразивну (твердість при шліфуванні) та мікротвердість (твердість при вдавлюванні) скла і виробів з нього. Визначення твердості дозволяє вирізняти окремі види та групи стекол.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза скла та кераміки“ на сторінці 2. Приємного читання.
