• 7) Який механізм утворення слідів лакофарбового матеріалу або часток покриття на даному предметі-носії?
• 8) Чи знаходилися дані об'єкти в контактній взаємодії?
Питання ідентифікаційного характеру:
• 1) Чи мають порівнювані покриття (матеріали) загальну родову або групову належність?
• 2) Чи складали раніше дані частки єдине ціле із лакофарбовим покриттям даного зафарбованого предмета?
• 3) Чи є досліджувані лакофарбове покриття та матеріали частиною даного зафарбованого предмета або об'єму фарби?
• 4) Чи мають порівнювані лакофарбові покриття або матеріали загальне джерело походження за місцем виготовлення?
• 5) Чи належать порівнювані об'єкти до однієї партії продукції конкретного виготовлювача?
• 6) Чи зберігалися в одному й тому самому місці порівнювані лакофарбові покриття та матеріали?
• 7) Чи застосовувалася дана фарба (лак, емаль) для зафарбовування того чи іншого об'єкта або окремих ділянок на ньому?
В окремих випадках експертним дослідженням лакофарбових матеріалів і лакофарбових покриттів вирішуються завдання щодо: способу пофарбування чи перефарбування конкретного пофарбованого предмета; факту підфарбування чи перефарбування конкретного пофарбованого предмета; зміни первісного кольору пофарбованого предмета; приблизного строку експлуатації пофарбованого предмета (стосовно транспортних засобів); наявності на певному об'єкті частин лакофарбового покриття; механізму формування слідів лакофарбового покриття на об'єкті-носії; факту виникнення слідів лакофарбового покриття на об'єкті-носії саме за обставин події, що розслідується; цільового призначення лакофарбових покриттів; типу і марки транспортного засобу; кольору й торговельного найменування кольору автоемалі, якою вкрито транспортний засіб; періоду випуску автомобіля; визначення тотожності пофарбованого предмета і часток лакофарбового покриття, ймовірно, відокремлених від нього; факту контактної взаємодії предметів, якщо хоча б один з них пофарбований; факту використання одного й того самого предмета в декількох подіях тощо.
Проводять дослідження лакофарбових матеріалів і лакофарбових покриттів, використовуючи метод світлової оптичної та електронної мікроскопії, молекулярного спектрального і рентгенівського фазового аналізіва, рентгеноспектрального, емісійного спектрального і мікроспектрального аналізів, методу хімічного мікроаналізу.
При експертному дослідженні лакофарбових матеріалів, зокрема тих, що застосовуються для фарбування транспортних засобів, велику роль відіграє визначення складу пігментної частини, наповнювачів і домішок, що дає можливість віднести порівнювані об'єкти до більш вузької групи лакофарбових матеріалів. У більшості випадків хімічне дослідження проводиться як порівняльне, сутність якого полягає в дії на порівнювані об'єкти реагентами без визначення конкретного пігменту. В результаті такого дослідження можна констатувати тільки збіг або розбіжність порівнюваних об'єктів стосовно реагентів, але не можна вирішити питання про родову або групову належність компонентів лакофарбового матеріалу (покриття) і об'єкта в цілому. Для визначення складу пігментної частини доцільно використовувати як інструментальні (рентгенофазовий, емісійно-спектральний, лазерний мікроспектральний аналізи), так і хімічні методи дослідження. Таке поєднання дозволяє більш повно дослідити порівнювані об'єкти, виявити як групові, так і індивідуальні ознаки.
Сучасний розвиток інструментальних методів аналізу привніс певні корективи у пробопідготовку та можливості експертного дослідження мікрокількостей лакофарбових матеріалів і лакофарбових покриттів. Поява ІЧ-Фур'є-спектрометрів, оснащених мікроскопом, дозволила визначати тип зв'язуючого мікрооб'єктів без зміни їх структури. Застосування рентгенофлуоресцентного та локального рентгеноспектрального аналізів дало можливість встановлювати елементний склад неорганічної частини мікрочасток ЛФМ і ЛФП без їх деструкції. За допомогою мікроскопу експерт визначає оптичні властивості об'єкта, до яких відносять колір і блиск; морфологічні властивості – фактуру верхньої та нижньої поверхонь, кількість і послідовність шарів у системі покриття, ступінь дисперсності пігментів; фізико-механічні властивості – товщину, а також міжшарову адгезію, еластичність, твердість, крихкість з визначенням ступеня прояву кожної з перелічених властивостей, оскільки вони свідчать про характер полімеризації лакофарбових покриттів і ступінь їх старіння.
Ступить блиску лакофарбових матеріалів і лакофарбових покриттів встановлюють у вигляді таких характеристик: глянцевий, напівглянцевий, матовий. Використовувати інші визначення для емалей типу "блискучий", "напівблискучій" небажано. Показник блиску дуже важливий для характеристик ґрунтівок і шпакльовок, оскільки певною мірою дозволяє відрізняти їх від лаків та емалей.
Необхідно мати на увазі, що останнім часом відбулися зміни якості автомобільних лакофарбових матеріалів, у тому числі автомобільних ґрунтів. Ґрунти можуть бути не лише середньодисперсні, а й високодисперсні. Автомобільні емалі також розрізняють за якістю, зокрема, при зафарбовуванні вантажних автомобілів можливим є використання середньодисперсних емалей. У елітних іномарок до складу покриття входять високодисперсні як емалі, так і ґрунти. Значне поширення застосування для автомобілів емалей типу "металік" або "перламутр" потребує характеристики включень у вигляді "ефектних пігментів", тобто визначення їх розмірів, форм та оптичних властивостей (сріблясті, золотаві, з інтерференцією). Для подібної групи автоемалей оцінка пігментів необхідна так само, як і визначення дисперсності пігментів і наповнювачів для традиційних (неметалізованих) емалей. В автомобільній промисловості "ефектними" називають нове покоління пігментів, які надають лакофарбовим покриттям здатність змінювати забарвлення залежно від кута зору (флоп-ефект). В основному їх застосовують при виробництві високоякісних емалей.
Визначення марки лакофарбового матеріалу є складним завданням і потребує не лише встановлення хімічного складу основних компонентів, а й знання технології фарбування виробу та наявності систематизованих відомостей по конкретних лакофарбових матеріалах різних виробників. У якості фізико-механічних показників лакофарбових матеріалів і лакофарбових покриттів встановлюють такі властивості: адгезію, еластичність, міцність, крихкість і товщину. Визначення фізико-механічних характеристик набуває особливого значення при встановленні якості лакофарбових покриттів автомобілів. оскільки дозволяє виявити дефекти виробничого характеру і грамотно пояснити механізм їх виникнення.
Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза лаків, фарб і покриттів“ на сторінці 2. Приємного читання.
