• 11) З якого з наданих комп'ютерів здійснювався вихід у мережу Інтернет, за якими адресами, в який період часу?
• 12) Чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку?
• 13) Чи містяться на досліджуваному комп'ютері програмні продукти, призначені для злому пароля та несанкціонованого доступу до комп'ютерних систем?
• 14) Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту?
• 15) Яким є рівень професійної підготовки в галузі програмування і роботи з комп'ютерною технікою особи, яка виконала дані дії з комп'ютером і програмним забезпеченням?
• 16) Чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного продукту стилю програмування певної особи?
• 17) Чи відповідають прийоми і засоби програмування, що застосовувалися при створенні досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, якими користується даний програміст?
При призначенні експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів необхідно враховувати таке.
Програмні продукти та інформація в комп'ютерній техніці мають свій життєвий цикл, який функціонує за певними закономірностями, залишаючи по собі на кожному етапі сліди. Однією з типових форм існування інформації в комп'ютерних системах є файл.
Під файлом розуміється порція інформації, що зберігається на комп'ютері та на яку є посилання. Файл може бути безструктурним, мати досить складну структуру або містити інші файли. Із структурою файлу пов'язаний термін "формат", яким позначається спосіб організації інформації у файлі. Ряд складних форматів файлу може містити значну кількість додаткової інформації стосовно останнього та інформації, що він містить, але про яку необізнаний користувач й гадки не має. Такими, наприклад, є формати документів текстового процесора Microsoft Word, які містять значну кількість додаткових супровідних даних. Кожен файл стає саме файлом, а не порцією інформації, завдяки посиланню на нього у файловій системі – каталозі, який містить адресну інформацію стосовно всіх файлів, записаних на носій.
Цифрова форма представлення інформації в комп'ютері дозволяє здійснювати нескінченну кількість актів копіювань інформації без втрати якості її запису. Тобто цілком нормальним явищем є існування двох (або більшої кількості) об'єктів (файлів), які неможливо розрізнити між собою за фізичними параметрами запису. Така природа представлення та запису інформації потребує більш тонких експертних підходів у визначенні первинності та оригінальності записів, встановленні фактів використання файлів для виконання документів на паперових носіях тощо.
Сучасні комп'ютерні системи оперують інформацією, яка за обсягами може відповідати університетській бібліотеці. Тому питання про встановлення всієї інформації, що містить комп'ютер, є некоректним, як і задача її роздруківки. З іншого боку, ця обставина унеможливлює повний контроль за станом комп'ютерного носія під час будь-яких операцій з інформацією з боку користувача, що дає можливість експерту встановлювати ознаки її функціонування у комп'ютері. Крім файлів, створених користувачем, часто існують ще й суто службові, так би мовити технологічні файли. Це, наприклад, тимчасові файли текстового процесора Microsoft Word, які містять копії документів, або тимчасові файли підсистеми друку, файли принтерних черг. Такі файли мають видалятись автоматично, але внаслідок різних причин можуть залишатися на носіях.
Слідовою інформацією в комп'ютерних системах є записи в журналах – спеціально пристосованих для цього файлах або інших логічних структурах, до яких вносяться відомості про різні події. У журналах ступінь деталізації відомостей може бути досить різним, немає й універсального переліку журналів. За журналами експерт може виконувати або пошук посилань на файли, що його зацікавили, або послідовність певних подій. Так, наприклад, за системними журналами та журналами антивірусних програмних засобів зазвичай діагностують маніпуляції з таймером, аналізують діяльність в Інтернеті тощо.
Принципово інший тип слідів залишається в комп'ютерних системах при видаленні файлу. При цьому каталожний запис про файл ліквідується або помічається як такий, що втратив актуальність. Фізичного знищення інформації у такому стані "видаленого файлу" не відбувається. Однак такий стан є дуже нестабільним, оскільки та частина адресного простору накопичувана, яку займав файл, уже доступна для запису даних іншого файлу, що з часом і відбувається. У методологічному сенсі вже неможливо впевнено стверджувати, шо саме цей каталожний запис відповідав тому, який в момент дослідження містить ця частина адресного простору, навіть якщо файл зберігся цілком.
У більшості випадків перезапис інформації на носії відбувається не цілком, а по частинах. На цьому етапі експерт уже має справу з іншим типом слідів – фрагментами інформації в нерозподіленому дисковому просторі або неініціалізованому просторі, розподіленому під інший файл. Зв'язок інформації з файловою системою вже остаточно втрачений. У такому стані й інформація, яка становить зміст, може бути неповною, а якщо застосовується компресія даних, – то навіть наявна інформація може бути невідновлюваною. Експертне дослідження такого типу слідів є досить складним, і за недотримання методологічних вимог можливі помилки як у визначенні часових меж етапів існування цієї інформації, так і в об'єднанні фрагментів різних текстів в один. З часом, у результаті перезапису, на носієві не лишається жодного з фрагментів "видаленої" інформації. Після цього відновити інформацію "видаленого" файлу неможливо – так закінчується життєвий шлях файлу на носії.
Сучасні програмні засоби, за допомогою яких обробляють і кодують інформацію, мають значний рівень інтеграції програмних функцій, які в певних реалізаціях можуть давати збої або помилки. Якщо ці помилки ускладнюють роботу з програмою несуттєво або виявляються лише при дуже рідкісних збігах обставин, вони можуть протягом значного часу залишатись невиявленими. Такі помилки можуть бути вельми корисними з точки зору експерта, оскільки дозволяють діагностувати застосування тих чи інших програмних засобів за характерними для них помилками.
Ще одна технологія, яку застосовує експерт з дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів, – це аналіз особливостей запису інформації. Найяскравішим прикладом цього є виявлення артефактів застосування оптичного розпізнання символів у текстових документах з використанням візуально подібних символів. Наприклад, символи "3" та "З" є дуже подібними. Але цілком зрозуміло, що при наборі тексту навряд чи оператор замість літери "з" використовуватиме цифру "3" в слові, і букву замість цифри в цифровій комбінації.
Для забезпечення результативності експертного дослідження на етапі досудового слідства необхідно провести обшук та виїмку комп'ютерних систем чи носіїв інформації із застосуванням методів і засобів її збереження. Як правило, для виконання цієї слідчої дії залучається спеціаліст, який є фахівцем з комп'ютерної техніки та програмного забезпечення.
До початку фізичного огляду комп'ютерної техніки слідчий повинен встановити технічні пристрої та технології, що задіяні на даному об'єкті для захисту інформації. Це встановлюється шляхом як опитування осіб, котрі відповідають за безпеку об'єкта, так і вивчення технічної документації по захисту інформації на об'єкті. При цьому з'ясовуються такі обставини:
• 1) чи заблоковане приміщення, в якому перебуває комп'ютер, електронною системою допуску або охоронною сигналізацією, і які технічні засоби використовуються для цього;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комп'ютерно-технічна експертиза“ на сторінці 2. Приємного читання.
