• максимальна довжина сліду гальмування; якщо на різних поверхнях (наприклад сухий асфальт і ґрунтове узбіччя), то окремо довжина на кожній поверхні;
• якщо зафіксовані сліди не гальмування, а бокового юзу (наприклад при заносі ТЗ), це треба зазначити додатково до довжини слідів;
• наявність світлофорного регулювання, дорожніх знаків і розміток у районі ДТП;
Автомобіль:
• технічний стан ТЗ (технічно справний, насамперед гальмівна система і рульове керування, освітлювальні прилади, якщо несправний, то конкретно, яка несправність) і завантаженість ТЗ;
• швидкість руху ТЗ зі слів водія чи свідків, навіть за наявності сліду (слідів) гальмування;
• інколи розташування ТЗ по ширині дороги;
• якщо є нахил, куди рухався транспортний засіб – на спуск чи на підйом;
• якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яка відстань, котру він пройшов у цьому стані;
• зафіксований ТЗ після пригоди в кінці слідів гальмування чи окремо (наприклад звільняв проїзну частину тощо).
Водій або обставини:
• момент виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (цей параметр стосується дорожньої обстановки, за якої водій ТЗ, виходячи з вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, повинен негайно вжити відповідних заходів (зменшити швидкість ТЗ чи застосовувати безпечний для інших учасників руху маневр), спрямованих на уникнення зіткнення (наїзду) чи зменшення ступеня його шкідливих наслідків, задається особою, яка призначає автотехнічну експертизу);
• відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду;
• час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду, або швидкість руху пішохода, що зазначається в довідковій літературі, коли неможливо зробити слідчий експеримент;
• застосовування водієм екстреного гальмування та довжина сліду гальмування з вказівкою, до яких коліс автомобіля зроблено замір;
• місце наїзду (зіткнення) стосовно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода чи перешкоду);
• частина ТЗ, що контактувала з пішоходом, або частини, якими зіткнулись транспортні засоби (якщо ТЗ контактував боковою частиною, то треба задати відстань від переднього бампера до місця контакту);
• видимість (інколи і оглядовість) дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості – ще й видимість перешкоди;
Судово-автотехнічна експертиза обставин і механізму ДТП має відмінність від майже всіх інших, яка полягає в тому, що експерт досліджує не об'єкт (предмет) чи речовину, а вихідні дані, тому для дослідження завжди повинні надаватися матеріали кримінального провадження, щоб експерт мав можливість виявити, звідки заданий той чи інший параметр, а також об'єктивний чи суб'єктивний його характер.
Наприклад: відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду і час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду задаються для вирахування місця знаходження ТЗ у момент виникнення небезпеки, оскільки у показаннях водія ця відстань завжди занижена. Вказана відстань навіть незалежним водієм зменшується на відстань, яку долає автомобіль за час реакції його водія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інженерно-транспортна експертиза“ на сторінці 4. Приємного читання.
