• 1) Скільки осіб брали участь у розмові, зафіксованій на стороні Б компакт-касети МК-60?
• 2) Чи М. вимовив погрози на адресу В., зафіксовані у фонограмах № 1 та N° 2?
Діагностичні – встановлення придатності зафіксованого мовлення для ідентифікації диктора, визначення статі та емоційного стану диктора, встановлення його соціально-психологічного портрету тощо. Типові питання:
• 1) Яким був емоційний стан диктора?
• 2) Якими є соціальні, психічні особливості та діалект особи, телефонна розмова якої зафіксована у фонограмі N° 2?
• 3) Чоловікові чи жінці належить мовлення, зафіксоване у фонограмі телефонного повідомлення?
• 4) Чи є мовлення у фонограмі розмови компакт-касети МК-60 № 1 вільним (спонтанним), чи текстом, що читається?
Необхідною методичною умовою проведення лінгвістичного аналізу є наявність достатньої кількості розбірливого мовленнєвого матеріалу як у досліджуваній фонограмі (щонайменше 3–5 хвилин), так і в зразках усного мовлення особи (щонайменше 10–20 хвилин), що дозволяє:
• виявити особливості вимови звуків, закінчення слів, цілі синтаксичні конструкції, а не лише їх фрагменти;
• відокремити стійкі ознаки мовлення від випадкових;
• виявити комплекс стійких ознак мовлення, достатній для ідентифікації дикторів за усним мовленням.
Для встановлення належності мовлення невідомого диктора конкретній особі необхідно надати у розпорядження експерта якісні зразки усного мовлення особи, які відповідають таким вимогам:
• мова, зафіксована у досліджуваній фонограмі розмов, має збігатися з мовою, зафіксованою у порівняльних зразках (українська, російська тощо);
• мовлення особи у зразках має відповідати мовленню досліджуваного диктора за формою (монолог, діалог) і рівнем підготовленості (спонтанне мовлення, прочитаний або завчений текст);
• емоційний стан диктора, мовлення якого зафіксовано у зразках, повинен бути співвідносним з емоційним станом диктора, чиє мовлення зафіксовано у досліджуваній фонограмі;
• зміст зразків мовлення не обов'язково пов'язувати зі змістом досліджуваної розмови;
• висока технічна якість запису фонограми зразків мовлення та її достатня розбірливість.
Для отримання високоякісних фонограм зразків мовлення необхідно застосовувати відео- або звукозаписуючу апаратуру вищого класу з виносним мікрофоном. Мікрофон направляється у бік диктора і розташовується на відстані не більше 0,5 м від нього. У кімнаті, де проводиться відбір зразків мовлення, не повинно бути сторонніх джерел звуку (шум працюючих механізмів, телефонні дзвінки тощо). Зразки записують на носій (компакт-касету), який не був у використанні. Слідчий повинен сформулювати питання таким чином, щоб особа, у якої відбираються зразки мовлення, не могла дати однозначні, короткі відповіді, тобто необхідно "розговорити" диктора. Це досягається шляхом постановки спеціально підібраних запитань в окремі моменти розмови. Від повноти відображення у зразках мовленнєвих навичок диктора залежить успішність проведення ідентифікаційних досліджень. Якщо можливість отримання експериментальних зразків мовлення відсутня, як порівняльні зразки можна використовувати відеозвукозаписи допитів, інших слідчих (розшукових) дій або вільні зразки (як правило, це аматорські відео- фонограми подій, у яких брала участь конкретна особа).
Перед призначенням експертизи слідчий чи суддя повинні провести відтворення відеофонограм і визначити конкретно об'єкт експертного дослідження. Це здійснюється під час огляду та прослуховування відеофонограми і оформлюється відповідним протоколом. До протоколу заносяться дані про розташування фонограми розмови або фрагмента фонограми, що підлягає дослідженню (за показаннями лічильника пристрою відтворення чи часу відтворення від початку фонограми), і текстове відтворення змісту розмови. Встановлення змісту розмови, зафіксованої у відеофонограмі, не є експертною задачею, оскільки не потребує використання спеціальних знань і не має ознак експертизи – оціночних суджень. Для отримання текстового змісту розмови, зафіксованої у фонограмі, слідчий може залучити спеціаліста, який володіє технікою відтворення відеофонограми та методами підвищення якості запису. Використання методів підвищення якості та розбірливості мовлення при цьому не змінює сутності форми застосування спеціальних знань. Протокол огляду та прослуховування фонограми надається на експертизу разом з постановою про призначення експертизи.
Вибухотехнічна експертиза
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Експертиза відеозвукозапису“ на сторінці 4. Приємного читання.
