Судово-балістична експертиза

Експертизи у судочинстві України

• 12) Який з отворів вогнепального пошкодження на об'єкті є вхідним і який вихідним?

• 13) Яка черговість утворення декількох вогнепальних пошкоджень?

• 14) 3 якої відстані зроблено постріл у даний об'єкт?

• 15) Чи є сліди близького пострілу на одежі потерпілого?

• 16) Чи міг потерпілий сам заподіяти собі дане ушкодження з даної зброї?

• 17) Чи є на руках даної особи мікронашарування, які з'явилися в результаті пострілу із зброї певного виду (моделі)?

• 18) 3 якого місця (ділянки місцевості) зроблено постріл?

Треба відзначити, що ототожнення вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях (дробу, картечі) дещо відрізняється від ототожнення такої зброї за гільзами. Оскільки сліди на кулі (дробу, картечі) утворюються в процесі її руху каналом ствола і відображають у вигляді трас (груп валиків і борозенок) деталі мікрорельєфу, що знаходяться на різних ділянках його довжини, безпосереднє порівняння слідів на вистріляній кулі з деталями мікрорельєфу каналу ствола даної зброї неможливе. Тому для порівняльного дослідження у таких випадках використовуються експериментальні кулі, вистріляні з досліджуваної зброї. Для експериментальної стрільби необхідно застосовувати кулі такої самої будови, як і досліджувана куля, постріли робити за таких самих (або максимально наближених) умов, що й постріл на місці події.

З метою одержання експериментальних слідів канапа гладко- ствольної (мисливської) зброї на дробу і картечі в сучасній експертній практиці використовуються або спеціальні снаряди, або "погоджена" картеч. Для виявлення і аналізу сталих ознак канала ствола вогнепальної зброї експерт повинен зробити з неї не менше п'яти пострілів (при дослідженні револьверів кількість пострілів може досягти 15).

В окремих випадках при ототожненні вогнепальної зброї за стріляними гільзами сліди на гільзі безпосередньо порівнюються з відповідними слідоутворюючими деталями зброї. Такий метод дослідження може застосовуватись при порівнянні слідів від бойка і від патронного упора (щитка колодки) на капсулі гільзи. У решті випадків для порівняння використовуються відповідні сліди на експериментальних гільзах, відстріляних з досліджуваної зброї.

Певну специфіку мають експерименти при визначенні дистанції пострілу за характером вогнепального пошкодження на об'єкті. Поряд із складом і локалізацією на ньому продуктів пострілу, досліджуються й аналогічні ознаки експериментальних мішеней. Необхідною умовою одержання вірогідних результатів є використання для експериментальної стрільби патронів, споряджених аналогічно патрону, вистріляному на місці події, мішені з такого самого ма

теріалу, що й уражений об'єкт, а також дотримання відповідних умов пострілів.

Оскільки під час експериментальної стрільби звичайно спостерігаються певні розходження одержаних результатів, у висновку про дистанцію пострілу, як правило, експерт повідомляє не конкретний розмір останньої, а його мінімальну й максимальну межі.

У процесі оцінки висновку судово-балістичної експертизи необхідно враховувати особливості пострілу і пов'язаних з ним явищ, оскільки саме від цих факторів часто залежать результати експертного дослідження.

Необхідно мати на увазі, що залежно від конкретних умов розслідуваної події факти, встановлені експертом, можуть бути по-різному пояснені. Наприклад, відсутність додаткових факторів пострілу (кіптява, незгорілі порошинки) навколо вхідного вогнепального отвору на перешкоді в одних випадках свідчить про постріл зі значної відстані (для пістолетів і револьверів – понад 70 см, для довгоствольної зброї – понад 150 см), а в інших – з більш близької відстані через прокладку. Якщо експертом не проведений аналіз зазначених факторів, його висновок про дистанцію пострілу може бути неповним і стати причиною помилки.

Найбільшу доказову цінність мають зроблені в категоричній формі висновки експерта про те, що куля (дріб, картеч), вилучена з тіла потерпілого (або якої-небудь перешкоди), вистрілена зі зброї, яка належить підозрюваному. Проте встановлений експертом факт тотожності за стріляною кулею не завжди свідчить про те, що саме цей екземпляр зброї є знаряддям злочину. Для такого висновку необхідно встановити, що досліджена експертом куля заподіяла потерпілому ушкодження і була вилучена з ранового каналу. Якщо ж куля вилучена не з тіла, а знайдена у складках одягу або в приміщенні, має бути доведено, що саме вона заподіяла поранення. Цей факт встановлюється шляхом дослідження часток тканин одягу на кулі, крові та часток ушкоджених органів людини.

Ототожнення зброї за кулею (дробом, картеччю) також не є незаперечним свідченням того, що досліджуваний екземпляр зброї було застосовано на місці події її власником. Практика знає випадки, коли зброєю з відома або без відома її власника користувались для вчинення злочину інші особи. Тому аналіз відомостей про умови зберігання зброї, можливий доступ до неї сторонніх осіб допомагає правильно оцінити причетність володільця цієї зброї до вчинення злочину.

Ототожнення зброї за гільзами може свідчити про причетність ідентифікованого екземпляра зброї до розслідуваної події лише в тому разі, коли судово-балістичною експертизою встановлено, що куля, вилучена з тіла потерпілого (або якоїсь перешкоди), і одна з гільз, виявлених на місці події, до пострілу були частинами одного патрона. Якщо ж цей факт не встановлено, причетність зброї до вчинення злочину встановлюється на підставі інших доказів (показань свідків, потерпілого, підсудного). Встановлений експертом факт пострілу з конкретного екземпляра зброї патроном, частиною якого є гільза, може в таких випадках оцінюватися лише як непрямий доказ.

Перебування зброї після проведення з неї пострілу в несприятливих умовах (у воді, вологому приміщенні тощо) призводить, внаслідок інтенсивної корозії, до змін мікрорельєфу каналу ствола та інших слідоутворюючих деталей і поверхонь, що може істотно ускладнити ототожнення зброї за кулею або гільзою чи зробити його взагалі неможливим.

Певну специфіку має оцінка висновків експерта про однакову групову належність порівнюваних об'єктів (наприклад компонентів спорядження мисливських патронів, вилучених на місці події і виявлених у обвинуваченого). Такі висновки не варто розуміти як безперечні, котрі свідчать про те, що патрон, використаний для пострілу, раніше належав обвинуваченому. Висновок експерта-баліста (або експертів, які провели комплексну експертизу боєприпасів) про єдине джерело походження (спорядження, зберігання) патронів може бути визнаний обґрунтованим лише у тому разі, коли конкретний обсяг "єдиного джерела походження" встановлено слідчим і виявлені ознаки, притаманні лише даному "джерелу". Треба мати на увазі, що поняття "партія випуску" стосовно боєприпасів не має чітких криміналістичних критеріїв і боєприпаси, які належать до однієї (технологічної) партії випуску, можуть бути придбані різними особами. Партія випуску включає від 5 до 250 тисяч патронів одного виду й калібру.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судово-балістична експертиза“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступне слово

  • Спеціальні знання та форми їх використання у судочинстві

  • Процесуальні та організаційні основи застосування спеціальних знань у судочинстві України

  • Організаційні питання діяльності експерта і спеціаліста

  • Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України

  • Судово-експертні установи Міністерства охорони здоров'я України

  • Експертна служба СБУ

  • Експертна служба МВС України

  • Класифікація судових експертиз

  • Класифікація експертиз за характером галузі спеціальних знань

  • Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються

  • Техніко-криміналістична експертиза документів

  • Підготовка матеріалів для проведення технічної експертизи документів

  • Трасологічна експертиза

  • Дактилоскопічна експертиза

  • Експертиза слідів ніг і взуття

  • Експертиза слідів знарядь злому та інструментів

  • Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

  • Експертиза слідів зубів

  • Судово-балістична експертиза
  • Експертиза холодної зброї

  • Фотопортретна експертиза

  • Фототехнічна експертиза

  • Експертиза відеозвукозапису

  • Вибухотехнічна експертиза

  • Судово-медична експертиза

  • Експертиза трупа

  • Експертиза живих осіб

  • Визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження

  • Судово-медична експертиза з приводу визначення статевих станів і розслідування злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи

  • Експертиза речових доказів

  • Проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики

  • Експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології

  • Генотипоскопічна експертиза

  • Експертиза за медичною документацією та матеріалами кримінального провадження, цивільної справи

  • Фармацевтична та фармакологічна експертизи

  • Експертиза у кримінальних провадженнях про порушення професійних обов'язків медичними працівниками

  • Судово-психіатрична експертиза

  • Судово-психологічна експертиза

  • Судово-економічна експертиза

  • Судова товарознавча експертиза

  • Автотоварознавча експертиза

  • Інженерно-технічна експертиза

  • Інженерно-транспортна експертиза

  • Будівельно-технічна експертиза

  • Пожежно-технічна експертиза

  • Гірнично-технічна експертиза

  • Електротехнічна експертиза

  • Агротехнічна експертиза

  • Комп'ютерно-технічна експертиза

  • Експертиза матеріалів і речовин

  • Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

  • Порядок надання об'єктів на експертне дослідження

  • Експертиза металів і сплавів

  • Експертиза лаків, фарб і покриттів

  • Експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів

  • Порядок вилучення об'єктів та надання їх на експертизу

  • Експертиза скла та кераміки

  • Експертиза волокон, волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Об'єкти експертизи волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

  • Порядок вилучення й дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

  • Експертиза пластмас і полімерів

  • Експертиза рідин, що містять спирт

  • Експертиза парфумо-косметичних виробів

  • Експертиза харчових продуктів

  • Молоко та молочні продукти

  • М'ясо та м'ясопродукти

  • Риба та рибопродукти

  • Хліб та хлібобулочні вироби

  • Кондитерські вироби

  • Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої

  • Порядок відбирання зразків на експертизу

  • Ґрунтознавча експертиза

  • Порядок підбору й надання матеріалів на ґрунтознавчу експертизу

  • Гемологічна експертиза

  • Біологічна експертиза

  • Судово-ботанічна експертиза

  • Судово-зоологічна експертиза

  • Ветеринарна експертиза

  • Екологічна експертиза

  • Одорологічна експертиза

  • Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

  • Мистецтвознавча експертиза

  • Лінгвістична експертиза

  • Технологічна експертиза

  • Вибухотехнологічна експертиза

  • Експертиза спеціальних технічних засобів

  • Оцінка висновку експерта