Експертиза слідів папілярних узорів базується на загальних принципах криміналістичної експертизи і складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження, детальне дослідження, оцінка результатів і формулювання висновків; оформлення матеріалів дослідження.
Попереднє дослідження об'єктів. Перш за все треба враховувати, що точне розміщення слідів на об'єкті експерту невідоме. Щоб уникнути їх знищення або утворення нових слідів, роботу з пред'явленими предметами необхідно проводити дуже обережно (бажано в гумових рукавичках). Спочатку експерт знайомиться з постановою або письмовим завданням, ретельно вивчає обставини кримінального провадження, які послугували підставою для призначення експертизи. Особливо ретельно він вивчає обставини, пов'язані з виявленням слідів, їх розташуванням на предметі, з механізмом їх утворення, способами виявлення, фіксації та вилучення. Вивчення цих обставин допоможе експерту швидше дійти об'єктивних і достовірних висновків. До вказаних обставин відносяться: вивчення даних, які дозволяють судити про наявність, характер і межі можливих змін об'єктів експертизи, які могли виникнути у період між їх виявленням на місці пригоди та початком дослідження. За цей час можуть відбутися зміни як шкірного покриву особи, питання про тотожність якої вирішується (наприклад через хворобу шкіри, різні травматичні ушкодження та навмисні спотворення шкірних узорів), так і речових доказів – слідів рук, підошов ступнів ніг, які могли статися через цілу низку причин (наприклад внаслідок невмілого вилучення слідів або поганих умов їх зберігання). Відомості про можливі зміни об'єктів експертизи дозволяють правильно обґрунтувати причини появи деяких відмінностей у сукупності ідентифікаційних ознак досліджуваного об'єкта і з'ясувати умови утворення слідів на місці події. Такого роду відомості необхідні для визначення повноти і точності відображення ідентифікаційних ознак шкірних узорів у виявлених слідах. Крім того на різних стадіях експертного дослідження експерт-криміналіст іноді використовує дані, які він встановив у ході вивчення обставин кримінального провадження. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження дає можливість не тільки з'ясувати суттєві дані про об'єкти експертизи, а й більш повно і точно визначити обсяг і зміст наступного дослідження.
Експерт перевіряє правильність упаковки об'єктів, чи не пошкоджені вони під час транспортування, чи всі необхідні матеріали (досліджувані об'єкти та зразки) надійшли, чи відповідають вони переліку, наведеному в постанові про призначення експертизи або клопотанні про залучення експерта, ухвалі суду. Якщо необхідно, експерт може зажадати додаткові матеріали. У разі неможливості вирішити питання без останніх, експерт повертає слідчому пред'явлені об'єкти із вказівкою причин у супровідному листі.
Вивчення об'єктів дактилоскопічної експертизи на стадії попереднього дослідження розпочинається з попереднього огляду. Передусім необхідно з'ясувати, чи змінились об'єкти під час транспортування. Про це можна судити за станом упаковки та написами, розміщеними на ній. Остаточного висновку можна дійти лише після встановлення відповідності (або невідповідності) цих об'єктів даним, викладеним у супровідному документі або у постанові про призначення експертизи. Це має особливо велике значення для даного виду досліджень, тому що об'єкти часто бувають схожими (наприклад пляшки, чашки, тарілки тощо). Якщо пред'явлені речові докази не пошкоджені і відповідають документам, то здійснюється їх подальше дослідження.
Під час ідентифікаційного дослідження необхідно з'ясувати, наскільки якісні одержані відбитки пальців, долонь. Нечіткі відбитки, на яких деталі будови папілярних узорів непомітні, мають бути повернені і замінені новими. Неповні відбитки, як правило, також необхідно повернути, але іноді їх можна використати для вирішення питання про тотожність. Якщо в сліді, знайденому на місці пригоди, відобразився тільки центр пальцевого узору, причому аналогічні ділянки є і достатньо чітко спостерігаються у відбитках особи, що перевіряється, то нема необхідності в отриманні додаткових зразків. Тому питання про одержання більш якісних зразків краще вирішувати після попереднього порівняння відбитків.
Детальне дослідження пред'явлених об'єктів розпочинається з їх огляду, в ході якого досліджуються фізичні властивості об'єктів експертизи: наявність або відсутність слідів на досліджуваному об'єкті; фізичні властивості самих слідів, що дозволить більш точно визначити умови їх подальшого дослідження, способи зберігання та прийоми роботи з ними. Наприклад, для збереження об'ємних слідів на легкоплавких речовинах (стеарині, воску, вершковому маслі тощо) необхідна відповідна температура; сліди на пиловій поверхні треба оберігати від механічних пошкоджень; потожирові сліди, виявлені на шорсткому папері, необхідно одразу ж зафіксувати (наприклад сфотографувати), тому що речовина сліду порівняно швидко всмоктується в товщу паперу. В процесі огляду широко використовують нескладні збільшувальні оптичні прилади, наприклад лупи різної кратності. Потім установлюється, як і в результаті чого відобразились папілярні лінії в сліді, тобто слід поверхневий чи об'ємний, забарвлений чи пото-жировий, видимий чи невидимий, визначається та фіксується точне місцезнаходження слідів на об'єкті, вивчається їх взаєморозташування і напрям потоків папілярних ліній. Якщо сліди невидимі, проводиться їх виявлення тими або іншими методами, про що йшлося вище.
Далі встановлюється, в результаті яких дій могли бути залишені сліди на тих або інших предметах (доторкання, натискування, захват, ковзання). Тільки ретельно вивчивши механізм утворення слідів, удається пояснити, у разі встановлення тотожності, ті або інші відмінності в особливостях будови папілярного узору, деяку невідповідність у розташуванні однакових ознак досліджуваних слідів і відбитків пальців на дактилоскопічній картці. Визначається, чи залишений слід пальцем руки чи долонею; якщо пальцем, то яким, якою ділянкою долоні або пальця.
Беручи за основу результати вивчення, експерт-криміналіст уже на цій стадії дослідження об'єктів може дійти висновку, що окремі, або всі сліди, внаслідок низької виразності у них шкірних узорів (наприклад внаслідок суцільного "мазка"), або явно недостатньо відображених ідентифіїсаційних ознак – непридатні для ідентифікації.
Визначення можливості використання слідів з метою ідентифікації, як і саме ідентифікаційне дослідження, найчастіше проводиться після фотографування слідів. Нерідко вже під час безпосереднього вивчення сліду на предметі очевидно, що для ідентифікації особи він непридатний. До таких слідів відносяться так звані мазки, а також сліди, в яких деталі будови папілярного узору нечіткі або відображені в недостатній кількості.
Експертиза слідів ніг і взуття
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дактилоскопічна експертиза“ на сторінці 2. Приємного читання.
