• 4) Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа (назва документа та його реквізити, графа, рядок), у незвичайному стані?
• 5) Чи виконано текст розписки щодо отримання "0000 доларів США", яка датована 00.00.00 р., від імені гр. Б у незвичайних умовах – у транспорті, який рухався, на вертикально розташованій поверхні тощо?
На вирішення класифікаційно-діагностичних експертиз можна поставити такі питання:
• Особою якої статі та віку виконано текст листа, який починається і закінчується словами "Шановний Григорію – ...до зустрічі"?
• До якої групи осіб за віком належить виконавець наданого на дослідження тексту, який розпочинається словами...?
Питання, які ставляться на вирішення експертизи, повинні бути чіткими і зрозумілими, а надані порівняльні матеріали – містити інформацію, що необхідна експерту для проведення дослідження.
Основними вимогами, яким має відповідати порівнювальний матеріал, є такі: наявність вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, цифрових записів, підписів, що підлягають ідентифікації. Вільні та експериментальні зразки літерного або цифрового письма необхідно надавати не менш як на 13 аркушах. Вільні зразки підпису надаються, за можливості, не менш як на 15 документах, експериментальні – не менш як на 5–8 аркушах, на яких є підпис особи.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, які достовірно виконані певною особою до початку кримінального провадження (відкриття цивільної, адміністративної чи господарської справи) і не пов'язані з досліджуваними у межах провадження обставинами.
Умовно-вільними є зразки, виконані певною особою до відкриття судової справи (чи до початку кримінального провадження), але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття справи, але не у зв'язку з її обставинами.
Експериментальні зразки – це зразки почерку, виконані за завданням слідчого (прокурора), судді у зв'язку з призначенням даної експертизи.
Вільні зразки є найбільш інформативними, оскільки рукописні записи в них виконуються особою без усвідомлення можливості їх використання в інших цілях і без ймовірного наміру умисної зміни ознак почерку і підписів. Вільними зразками можуть слугувати рукописи (тексти, підписи) у вигляді службового листування, автобіографії, особисто заповнені анкети, заяви, приватні листи, підписи в установчих, приватизаційних документах, посвідченнях, заявах про видачу паспорта, у платіжних відомостях, касових ордерах, пенсійних справах тощо. Вільні зразки рукописів (почерку і підписів) є необхідним порівняльним матеріалом – без них неможливо провести повне та всебічне дослідження. До інших обов'язкових вимог належить безсумнівність походження вільних зразків, рукописів. Це попередньо перевіряється слідчим (суддею), який призначає експертизу. Перевірка проводиться шляхом зіставлення результатів пред'явлення й огляду інших реквізитів документа; зіставлення вільних зразків зі зразками, виконаними тією самою особою за спеціальним завданням слідчого (суду); зіставлення даних пред'явлення одних і тих самих документів різним особам.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів кримінального провадження (цивільної справи) особа, яка залучила експерта до проведення експертизи, повинна пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто вказати, що це вільний або умовно-вільний зразок почерку (підпису) певної особи (зазначити її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом. Якщо неможливо пред'явити такі зразки (наприклад, внаслідок смерті виконавця, тривалого від'їзду тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису, наприклад заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис власника такого посвідчення, тощо.
Відповідно до загальних положень методики почеркознавчої експертизи, зразки мають бути такими, що їх можливо порівняти і зіставити з досліджуваними об'єктами: виконані тією самою мовою, з використанням того самого алфавіту, що й досліджуваний рукопис (текст, підпис). Крім того зразки мають відповідати досліджуваним документам: за часом виконання (при дослідженні рукописів з великим розривом у часі експерт повинен мати відомості про вік, освіту, спеціальність, писемну практику певної особи, перенесені нею захворювання); за цільовим призначенням і змістом (ці обставини часто визначають варіант почерку, що застосовується особою, яка пише); за способом виконання (незвичною до написання рукою, з наслідуванням друкованому шрифту).
Необхідність надання експериментальних зразків почерку, підписів обумовлена тим, що вони дозволяють: провести додаткову перевірку достовірності вільних зразків; заповнити прогалини в обсязі та якості вільних зразків (відсутність серед останніх відповідних досліджуваним різних варіантів рукописів, подібних за змістом, букве- ним і штриховим складом). В окремих випадках це зумовлено потребою провести експертне дослідження за відсутності вільних зразків у разі неможливості їх отримання. Експериментальні зразки мають бути виконані тією самою мовою, з використанням того самого алфавіту, що й досліджувані графічні об'єкти, а також зіставлятися з ними за матеріалом письма, способом виконання і, за можливості, змістом. Слідчий, який призначає дослідження (суддя), повинен особисто керувати процесом відбирання експериментального порівняльного матеріалу, що гарантує достовірність і доброякісність останнього. За можливості, з цією метою варто запросити для надання допомоги у відборі зразків спеціаліста. При підготовці до відбору експериментальних зразків слід визначити: мету відбору; умови відбору (поза, звичність приладу, яким виконується написання, використання окулярів, якщо особа ними користується); характер необхідних зразків (тексти буквені чи цифрові, підписи); обсяг відібраних зразків (кількість аркушів з текстом, підписами); матеріал письма (бланки, папір з лініюванням або без нього, папір розграфлений та розлінований від руки), вид приладу письма.
Якщо текст, що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, то треба, за можливості, надати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки аналогічного характеру.
Водночас, треба враховувати, що при відборі експериментальних зразків переписування з тексту, який досліджується, неприпустиме.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менш як на 10–15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків почерку й підписів, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи. Враховуючи цю обставину, експерт прийматиме рішення щодо доцільності заявления ним клопотання про надання додаткових зразків, коли наданого почеркового матеріалу недостатньо для формулювання висновку.
Можливості вирішення ідентифікаційних завдань при дослідженні підписів у першу чергу залежать від кількості і якості порівнювальних матеріалів, які надаються слідчим або судом. Достатня кількість порівнювального матеріалу в кожному окремому випадку є різною – залежно від складності завдання. У судово-почеркознавчій експертизі ідентифікаційні дослідження підпису є основним і одним із найскладніших видів дослідження. Підпис, маючи велике значення для засвідчення та завірення різноманітних фактів і подій від імені конкретної особи, разом з тим, є недосконалим засвідчувальним знаком, оскільки внаслідок своєї конструктивної простоти легко піддається підробці. При ідентифікаційному дослідженні підписів також враховують, що іноді певна особа має в якості засвідчувального знаку декілька варіантів підпису, відмінності котрих настільки суттєві, що підписи тієї самої особи непорівнянні один з одним.
Перевірка експертом наданих на дослідження вільних, умовно вільних зразків, зазвичай здійснюється шляхом їх ретельного вивчення і порівняльного дослідження як між собою, так і з експериментальними зразками. Певну увагу необхідно приділяти вивченню умовно-вільних зразків, котрі займають проміжне місце між вільними та експериментальними зразками і доповнюють недостатню кількість порівнювального матеріалу. Умовні зразки часто піддаються викривленню – як ненавмисно – внаслідок хвилювання особи, яку перевіряють, так і навмисно – з метою зробити неможливим або значно ускладнити проведення експертизи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Експертизи у судочинстві України» автора Гончаренко В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Окремі види судових експертиз: предмет, завдання, питання, що вирішуються“ на сторінці 3. Приємного читання.
