Переважна більшість хорватського католицького населення належить до латинського обряду, до греко-католиків себе відносять 6,2 тис. осіб (0,14%).
Серед релігійних меншин – православні (головним чином етнічні серби), мусульмани, протестанти (адвентисти, баптисти, методисти, кальвіністи, лютерани, п'ятидесятники та інші), Свідки Єгови, іудеї. Кількість атеїстів і агностиків згідно з даними перепису становить 195,9 тис. осіб (4,6%).
Католицька церква в країні включає в себе чотири митрополії, одну архієпархію і дев'ять єпархій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архієпархію-митрополію Загреба, столиці держави. Сьогодні титул примаса Хорватії належить кардиналу Йосипу Бозанічу. Архієпархія-митрополія Спліт-Макарська включає в себе також і єпархію, що в сусідній Чорногорії.
Єдина греко-католицька єпархія з центром у м. Кріжевци становить Хорватську греко-католицьку церкву, чия юрисдикція розповсюджується також і на греко-католицькі приходи Боснії і Герцоговини.
Переважна більшість православних приходів на території Хорватії належить до Загребсько-Люблянської митрополії Сербської православної церкви.
Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує суспільне фінансування і користується від держави низкою привілеїв. У державних школах є уроки релігійного навчання, однак вони не обов'язкові для відвідування.
Площа території
Загальна площа країни (включно з акваторією) – 56,5 тис. км2. Площа внутрішнього моря – 33,2 тис. км2. Площа економічної морської зони – 23,9 тис. км2.
Площа сільськогосподарських угідь становить 1,3 млн га, ріллі – 0,9 млн га.
Географічне положення
Країна розташована в північно-західній частині Балканського півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям. Площа країни – 56,6 тис. км2. Хорватське Адріатичне узбережжя – одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується безліч островів та острівців. Найбільший – острів Крк; інші великі острови: Црес, Хвар, Паг, Корчупа. Найбільші півострови – Істрія та Пелєшац, найбільша затока – Кварнер.
Морські кордони були визначені між Італією та Чорногорією і нині становлять 930 км. Кордони між Хорватією та Словенією – у затоці Піран, між Хорватією та Чорногорією – у затоці Котор. Демаркаційна лінія морем визначається островами і проходить по лінії фарватера. Цей простір є державним кордоном Хорватії.
Великі гірські хребти в Хорватії виникли під впливом субдукції (пірнання) Африканської літосферної плити під Євразійську літосферну плиту. Третинний (або альпійський орогенез) підняв Динари – гірський хребет Хорватії.
Територія країни в основному низовинна і рівнинна: басейн р. Сава, горбисті рівнини Славонії, Подравини, Посавіни. На Адріатичному узбережжі розташовані Динарські Альпи з найвищою горою країни, піком Троглав на г. Динари, гірські хребти Велебіт і Капела.
Гірські райони Хорватії є відносно високими скелями, утвореними в основному з вапняку і чітко відокремлені від середземноморської та передпанонської областей. Найвищі по краях (Пакленіца, Велебіт, Плєсевіца, Мала і Велика Каплиця), водночас більша частина внутрішніх гір домінують в низинні басейни карстових полів, розділених пагорбами. На області вище 1500 м припадає лише 0,11% від загальної території Хорватії.
До Середньодинарських гір належать: Динара – пік Троглав, 1913 м; Камесніца, 1810 м; Схил, 1762 м; Велебіт-гора Ваганський Верх, 1758 м; Плєшевіца, 1657 м; Велика Каплиця – гора Бьєлоласіца, 1533 м; Рісняк, 1528 м; Свілая, 1508 м; Снєжнік, 1506 м; Вишевиця, 1428 м; Учка- гора Вояк, 1396 м.
Низини. Хорватія загалом низинна країна (області висотою до 200 м становлять 54% від загальної території). Більшість низин розташовані в Паннонських рівнинах і горбистій передпанонській області. Решта хорватських низин – карстові плато і фліші долини на Істрійському півострові, також низинними є деякі острови.
Острови. Особливістю далматинського узбережжя Адріатичного моря є велика кількість островів, відомих також як Далматинські острови. їх розміри коливаються від великих островів площею 405 км2 до малих скель. У Хорватії налічується близько 1185 островів і маленьких острівців уздовж Адріатичного узбережжя, з них 66 населені.
Загальна площа економічної зони -113,7 тис. км2. Довжина берегової лінії – 5,8 тис. км. Довжина берегової лінії материка –1,8 тис. км (30,5%). Довжина берегової лінії островів – 4,1 тис. км (69,5%). Ширина територіальних вод – 12 морських миль.
Річки. Найбільші річки: Дунай (188 км) та його притоки Сава (562 км), Драва (505 км) і Мура (465 км) несуть свої води з глибини країни, впадаючи у Чорне море.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 2. Приємного читання.
