Хорватія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

• автомагістраль А4 перед з'їздом на Вараждинське Топлице.

Автомагістралі та деякі шосе Хорватії позначаються літерою “А”, швидкісні шосе – літерою “В”, а європейські шосе – літерою “Е”.

На противагу слаборозвиненому залізничному сполученню, автобуси є найбільш доступним і дешевим транспортом. Автобусний рух усередині країни є дуже розгалуженим, отже автобусом легко дістатися навіть у віддалені куточки Хорватії. Майже всі автобуси на маршрутах усередині країни обладнані кондиціонуванням повітря, що дуже комфортно для пасажирів. Хорватський Уряд постановив, що автобуси, які використовуються для пасажироперевезень, мають бути не старші 12 років.

Водний транспорт, морський транспорт. Хорватія має кілька портів. Найбільший розташований в Адріатиці в м. Рієка на північному хорватському узбережжі, наступний за ним за величиною – Плоче, що є стратегічно важливим для промисловості Боснії і Герцеговини. Найбільший пасажирський порт розташований у Спліті. Уздовж узбережжя Хорватії є 66 населених островів, добиратися до континенту з яких слід морем. Дуже зручною, зокрема, є поромна переправа в Дубровнику, адже південна частина Хорватії відокремлена від основної території країни вузькою смугою, яка належить Боснії і Герцеговині.

Головні транспортні морські порти: Омішаль, Плоче, Рієка, Шибеник; інші морські порти: Дубровник, Дугі-Рат, Пула, Спліт, Задар; річкові порти: Вуковар, Сісак, Славонський Брод, Жупаня, Осієк.

Одна: 73 кораблі (з водотоннажністю понад 1 тис. т). За типами: балкери – 25; торгові вантажні суцна – 12; для перевезення хімічних речовин – два; пасажирські суцна – 25; нафтові танкери – чотири; рефрижераторне судно – одне; ролкери – чотири; іноземні суцна з реєстрацією в Хорватії: одне (Данія); зареєстровані в інших країнах -31.

Річковий транспорт. Хорватією протікає Дунай – важлива водна магістраль, що сполучає Східну і Центральну Європу. Головний річковий порт – прикордонне м. Вуковар.

Річки з навігацією протягом усього року: Дунай (від Батина до Ілок); Сава.

Придатними для річкового судноплавства є 785 км.

Трубопроводи. Газогін – 1,3 тис. км; нафтогін – 583 км.

Експорт товарів (за даними Комітету митного контролю Міністерства фінансів ХорватіЇ"). Мінеральні продукти (140,4 млн дол. США), у тому числі: паливно-енергетичні товари – 140 млн тис. дол. США; продукція хімічної та пов'язаної з нею галузі промисловості (ураховуючи каучуки і пластмаси) – 152,7 тис. дол. США; деревина, лісоматеріали і целюлозно-паперові вироби – 0,17 тис. дол. США; текстиль і текстильні вироби – 162,3 тис. дол. США; машини, обладнання, транспортні засоби, прилади та апаратура – 0,1 тис. дол. США.

Імпорт товарів (за даними Комітету митного контролю Міністерства фінансів Хорватії). Продукти тваринного та рослинного походження, готові продовольчі товари – 1,9 млн дол. США; мінеральні продукти – 388 тис. дол. США, у тому числі: продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (включаючи каучуки та пластмаси) – 9,4 млн дол. США; деревина, лісоматеріали і целюлозно-паперові вироби – 129,2 тис. дол. США; текстиль та текстильні вироби – 725,6 тис. дол. США; взуття та галантерейні товари – 679,2 тис. дол. США; будівельні матеріали – 14,1 тис. дол. США; метали та вироби з них – 398,1 тис. дол. США; машини, обладнання, транспортні засоби, прилади та апаратура – 3,8 млн дол. США; інші товари – 397,6 тис. дол. США.

Енергетика. Енергетика Хорватії представлена гідроелектростанцією Голубіч, розташованою на р. Крка в Шібенско-Кнінскому окрузі Хорватії на території Центральної Далмації. Вона має невелику потужність, установлено два агрегати потужністю по 3,8 МВт, використовує воду р. Бутішниця. Гідроелектростанція розташована на відстані 7 км від м. Кнін у с. Голубіч.

Конституція

Чинна Конституція прийнята 22 грудня 1990 р. представницьким органом (Сабором), який почав виконувати функції Парламенту. За цією Конституцією було запроваджено змішану республіканську форму державного правління та передбачено широкі повноваження Президента. У 1997 р., 2000 р. і 2001 р. до неї вносилися зміни. Процедура внесення змін передбачає ухвалення відповідного закону більшістю у 2/3 загального складу Парламенту.

Адміністративно-територіальний поділ

Хорватія поділяється на 20 жупаній (округів), таких як: Беловарсько-Білоґорська, Бродсько-Посавська, Вараждинська, Вировитицько-Подравська, Вуковарсько-Сремська, Дубровницько-Неретванська, Загребська, Задарська, Істрійська, Карловацька, Копривницько-Крижевецька, Крапинсько-Загорська, Ліцько-Сенська, Меджимурська, Осієцько-Баранська, Пожезько-Славонська, Приморсько-аоранська, Сісацько-Мославінська, Сплітсько-Далматинська, Шибеницько-Кнінська; 127 міст і 429 громад.

Хорватські жупанії об'єднані в два регіони: Континентальний регіон Хорватії, який охоплює 13 жупаній і м. Загреб, та Адріатичний регіон із семи прибережних жупаній.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Хорватія – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентсько-президентська. За формою правління – республіка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія
  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща