Хорватія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Нечисленні річки, що несуть свої води до Адріатичного моря з вузькими ущелинами, мають сильні перепади висот уздовж всієї протяжності, утворюючи велику кількість водоспадів.

Озера. Найбільше озеро Хорватії – Вранско, яке є однією з головних пам'яток країни. Площа озера 30 км2.

Найбільш привабливі озера – Плітвіцькі озера, навколо яких утворено національний парк, що включає в себе 16 великих озер, 140 водоспадів і 20 печер (особливу зацікавленість викликають печери, які розташовані піл водоспадами). Плітвіцькі озера – одне з небагатьох місць на землі, де кожен рік народжуються нові водоспади – цс зумовлено вапняковим походженням місцевих гір. До 1958 р. парк був закритий для туристів. У 1979 р. парк було включено до реєстру “Світової спадщини" ЮНЕСКО. Цс найвідомішим і найбільш відвідуваний національний парк Хорватії, який г свого ролу візитівюою країни. Популярні також Червоне і Сине озера близько м. Імотскі. прісноводне озеро на острові Црес і озера Візовачско та Проклянско. Добре відомі штучні озера – Локве і Байср у Гірському Котаро, Тракошчан у Хорватському Загір'ї та Перуц на р. Цепі на в Далмації. Озеро Копачсвс і заболочені місця навколо нього – місце гніздування птахів у найбільшому орнітологічному заповіднику Європи – Копачкі-Рит.

Узбережжя. Адріатичнс морс омиває Балканський і Апенінський півострови, його середня глибина – 252 м, північно-західна частина неглибока (максимум 23 м у затоці Трієста), водночас як на півдні його глибина сягає 1200 м. Фактична довжина хорватської частини Адріатичного узбережжя -1778 км.

Води Адріатики біля Хорватського узбережжя чисті й прозорі, оскільки гірські ріки не несуть до нього мул і пісок. У серпні вода прогрівається до +25°С.. .+27°С. До того ж за своєю характеристикою вона відповідає всім найсуворішим стандартам Всесвітньої організації охорони здоров'я. Солоність становить 34% (вода вдвічі солоніша за воду Чорного моря).

Клімат

Клімат у північній Хорватії – континентальний, центральній – вірський (високий), на Адріатичному узбережжі – середземноморський. Максимальна температура в липні-серпні в континентальних районах +28°С, на узбережжі +34°С. Мінімальна – у січні-лютому в континентальній частині -2°С, на узбережжі +9°С. Середньорічна температура становить +12°С.

Температура повітря в Хорватії визначається розташуванням країни в помірних географічних широтах. Крім того, істотний вплив на неї справляє висота того чи іншого регіону над рівнем моря, співвідношення суші й моря, повітряні течії. Липень і серпень вважається піковим сезоном на узбережжі – це найкращий час для пляжного відпочинку на Адріатиці. Денні температури в цей період – як на узбережжі, так і у внутрішніх районах країни – досить високі. У червні й вересні туристів на узбережжі трохи менше, але погода стоїть тепла. У період із жовтня по травень на узбережжі Хорватії панує затишшя, а деякі готелі й розважальні заклади і зовсім закриваються на зимовий період. Зима на узбережжі м'яка, безсніжна. У віддалених від узбережжя районах Хорватії випадає сніг, надаючи мальовничий вигляд і без того красивим містечкам, але пересування в гірських районах в цей час може бути ускладнене. Весна в ці краї приходить рано і зазвичай до середини – кінця травня на узбережжі відкривається купальний сезон.

Високі гори захищають узбережжя від холодних північних вітрів ранньої весни і пізньої осені. Навесні й раннім літом морський бриз зберігає постійку температуру на узбережжі. Узимку температура воли в морі не падає нижче +10°С, а в серпні вона піднімається вище +26°С.

Узимку найнижча температура і найбільша кількість снігу спостерігається в найвищих ділянках Гірської Хорватії. У всьому Паннонському регіоні в зимовий час також досить холодно (середня температура – у межах 0.. .-+2вС). У берегових областях набагато тепліше, оскільки вони перебувають під впливом моря узимку воно залишається порівняно теплим. Крім того, берегова частина півострова Істра, так само Котар і долина Неретви, є теплішими завдяки нагріванню низького рельєфу. Узимку, особливо в глибинних материкових районах, дуже часто спостерігається зворотне явище, коли температура зростає із збільшенням висоти над рівнем моря.

Хорватія вважається одним із найбільш екологічно чистих місць у світі. За оцінками медичних фахівців, клімат країни є одним із найбільш сприятливих для літнього відпочинку. Кілька років поспіль ЮНЕСКО присвоював Хорватії мБлакитний прапор за найчистішу акваторію Середземноморського узбережжя”. Соснові ліси межують тут із тропічною рослинністю, а прозорість морської води досягає S0 м.

На території Хорватії розташовано сім національних парків. Три з них – на прибережних островах: Бріуні біля Пули, Корнаті біля Задара і Млет біля Корчули. До списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесені: Дубровник (старе місто), Спліт (історичний центр і палац Діоклетіана) і національний парк Плітвіцькі озера.

Економіка

Хорватія мас сервісно орієнтовану економіку, оскільки третинний сектор (сфера послуг) створює до 70% її валового внутрішнього продукту (у 2012 р. – близько 62%).

Валовий внутрішній продукт становить 57,5 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 13,5 тис. дол. США.

Промисловість. Хорватський промисловий сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Широкомасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектору очевидне в багатьох галузях, а саме: приватизація, зміцнення експорту на західних ринках, розвиток нових виробів і застосування новітніх технологій до існуючих виробів і до виробничих процесів, зростання рівня і стандартів якості, створення умов для захисту навколишнього середовища, досягнення ефективності вартості тощо.

Сьогодні промисловість становить приблизно 20% ВВП Хорватії, який наближається до рівня Європейського Союзу. Промислові товари – це 97% усього експорту Хорватії.

Сільське господарство. Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5% ВВП Хорватії (2,7% усіх зайнятих в економіці).

Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії е так звана марикультура – промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.

На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія
  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща