Хорватія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Із загальної кількості 3,18 млн га сільськогосподарської землі 63,5% зайняті під сільське господарство, решта землі – пасовища; 80,4% землі сільськогосподарського призначення є приватними угіддями, що достатньо сильно впливає на економіку Хорватії.

У Хорватії' виробляються такі всесвітньо відомі продукти харчової промисловості: “slavonski kulen” (“Славонська салямі”), “dalmatinski рпыЛ” (“Далматинська шинка”), “istarsld рпьиГ (“Істріанська шинка”) і “рал>кі sir” (“сир з острова Паг”).

У Хорватії нараховується 18 фабрик для переробки риби. У 1998 р. продукція з прісноводної риби становила приблизно 5,8 тис. т, а з морської – приблизно 1,5 тис. т.

Виробництво продовольства, напоїв і тютюну приносить 20,6% усього хорватського валового внутрішнього продукту.

Транспорт у Хорватії представлений повітряним, залізничним, автомобільним, водним і трубопроводы нм видами.

У країні існує дев'ять цивільних аеропортів. Шість із них приймають регулярні міжнародні рейси – Загреб, Спліт, Дубровник, Задар, Рієка та Пула. Три аеропорти – Брач, Лошинь та Осієк приймають, здебільшого, місцеві рейси, а також чартери в туристичний сезон.

Серед великих авіакомпаній на хорватському ринку авіаперевезень – Croatia Airlines (головний оператор місцевих рейсів), Lufthansa та British Airways. Міжнародні рейси вони здійснюють, головним чином, під час туристичного сезону. Рейс до Хорватії здійснюють кілька бюджетних перевізників: Sky Europe, EasyJet, Flyglobespan, German wings, TUIfly, Ryanair, Thomson і Wizz Air.

У країні функціонує 68 аеропортів. Аеропорти з твердим покриттям злітно- посадкових смуг: загалом є 23 одиниці; 3047 м і більше – два аеропорти; від 2438 до 3047 м – шість; від 1524 до 2437 м – два; від 914 до 1523 м – чотири; менше 914 м-дев'ять.

Аеропорти без твердого покриття злітно-посадкових смуг: загалом є 45 одиниць; від 1524 до 2437 м – один аеропорт; від 914 до 1523 м – сім; менше 914 м – 37. Геліпортів у Хорватії три.

Залізничний транспорт. Хорватські залізничні дороги у віданні національної залізничної компанії Хорватії. Найважливіші лінії: Загреб – Вінковці; Загреб – Осієк; Загреб – Рієка; Загреб – Спліт.

Залізниця в Хорватії потребує термінової модернізації, оскільки після розпаду СФРЮ значних інвестицій у залізничний транспорт країни не надходило. Чимало ділянок лишаються неелектрифікованими та одноколійними. Поступово відбувається модернізація залізничних шляхів, що уможливлює підвищення швидкостей потягів: так, на відрізку лінії Загреб-Новска-Вінковці максимальна швидкість руху потягів зросла з 80 км/год до 120 км/год; планується також збільшити швидкість на певних ділянках до 160 км/год. У перспективі – прискорення потягів на відтинку Угорщина-Белі-Манастир-Осієк-Джаково-Славонський Шамас до 160 км/год по всій довжині. Електрифікація запланована на наступний етап.

Довжина – загалом: 2726 км; із шириною колії 1435 м; 2726 км (984 км електрифіковано).

Автомагістралі

Хорватські автомагістралі є одними з найсучасніших і найбезпечніших на континенті. Це стало можливим унаслідок їх повної реконструкції. Цей крок був життєво необхідним, адже протягом останніх 20 років існування СФРЮ жодну дорогу в Хорватії капітально не відремонтували. Ще за часів Хорватської весни виникла ідея з'єднати два найбільші міста країни автомагістраллю. У 2005 р. була урочисто відкрита ділянка автобану А1 Загреб – Спліт. Будівництво траси А2 Загреб – Крапина-Мацель було завершено в 2007 р.

На території Хорватії функціонує 26,7 тис. км автодоріг. З них 23,9 тис. км – з твердим покриттям (включаючи 1,2 тис. км автомагістралей) і 4,4 тис. км – доріг без твердого покриття.

Усі дорожні знаки у Хорватії відповідають Віденській конвенції про дорожні знаки і сигнали.

Обмеження швидкості: у населених пунктах – 50 км/год; поза населеними пунктами – 90 км/год; на автострадах -110 км/год; на деяких магістралях– 130 км/год.

Динаміка розвитку хорватської мережі автомагістралей:

• автомагістраль А1 поблизу Трогіра, А5 “Славонська” автомагістраль;

• автомагістраль А6 неподалік від з'їзду до національного парку Річняк;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія
  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща