Із загальної кількості 3,18 млн га сільськогосподарської землі 63,5% зайняті під сільське господарство, решта землі – пасовища; 80,4% землі сільськогосподарського призначення є приватними угіддями, що достатньо сильно впливає на економіку Хорватії.
У Хорватії' виробляються такі всесвітньо відомі продукти харчової промисловості: “slavonski kulen” (“Славонська салямі”), “dalmatinski рпыЛ” (“Далматинська шинка”), “istarsld рпьиГ (“Істріанська шинка”) і “рал>кі sir” (“сир з острова Паг”).
У Хорватії нараховується 18 фабрик для переробки риби. У 1998 р. продукція з прісноводної риби становила приблизно 5,8 тис. т, а з морської – приблизно 1,5 тис. т.
Виробництво продовольства, напоїв і тютюну приносить 20,6% усього хорватського валового внутрішнього продукту.
Транспорт у Хорватії представлений повітряним, залізничним, автомобільним, водним і трубопроводы нм видами.
У країні існує дев'ять цивільних аеропортів. Шість із них приймають регулярні міжнародні рейси – Загреб, Спліт, Дубровник, Задар, Рієка та Пула. Три аеропорти – Брач, Лошинь та Осієк приймають, здебільшого, місцеві рейси, а також чартери в туристичний сезон.
Серед великих авіакомпаній на хорватському ринку авіаперевезень – Croatia Airlines (головний оператор місцевих рейсів), Lufthansa та British Airways. Міжнародні рейси вони здійснюють, головним чином, під час туристичного сезону. Рейс до Хорватії здійснюють кілька бюджетних перевізників: Sky Europe, EasyJet, Flyglobespan, German wings, TUIfly, Ryanair, Thomson і Wizz Air.
У країні функціонує 68 аеропортів. Аеропорти з твердим покриттям злітно- посадкових смуг: загалом є 23 одиниці; 3047 м і більше – два аеропорти; від 2438 до 3047 м – шість; від 1524 до 2437 м – два; від 914 до 1523 м – чотири; менше 914 м-дев'ять.
Аеропорти без твердого покриття злітно-посадкових смуг: загалом є 45 одиниць; від 1524 до 2437 м – один аеропорт; від 914 до 1523 м – сім; менше 914 м – 37. Геліпортів у Хорватії три.
Залізничний транспорт. Хорватські залізничні дороги у віданні національної залізничної компанії Хорватії. Найважливіші лінії: Загреб – Вінковці; Загреб – Осієк; Загреб – Рієка; Загреб – Спліт.
Залізниця в Хорватії потребує термінової модернізації, оскільки після розпаду СФРЮ значних інвестицій у залізничний транспорт країни не надходило. Чимало ділянок лишаються неелектрифікованими та одноколійними. Поступово відбувається модернізація залізничних шляхів, що уможливлює підвищення швидкостей потягів: так, на відрізку лінії Загреб-Новска-Вінковці максимальна швидкість руху потягів зросла з 80 км/год до 120 км/год; планується також збільшити швидкість на певних ділянках до 160 км/год. У перспективі – прискорення потягів на відтинку Угорщина-Белі-Манастир-Осієк-Джаково-Славонський Шамас до 160 км/год по всій довжині. Електрифікація запланована на наступний етап.
Довжина – загалом: 2726 км; із шириною колії 1435 м; 2726 км (984 км електрифіковано).
Автомагістралі
Хорватські автомагістралі є одними з найсучасніших і найбезпечніших на континенті. Це стало можливим унаслідок їх повної реконструкції. Цей крок був життєво необхідним, адже протягом останніх 20 років існування СФРЮ жодну дорогу в Хорватії капітально не відремонтували. Ще за часів Хорватської весни виникла ідея з'єднати два найбільші міста країни автомагістраллю. У 2005 р. була урочисто відкрита ділянка автобану А1 Загреб – Спліт. Будівництво траси А2 Загреб – Крапина-Мацель було завершено в 2007 р.
На території Хорватії функціонує 26,7 тис. км автодоріг. З них 23,9 тис. км – з твердим покриттям (включаючи 1,2 тис. км автомагістралей) і 4,4 тис. км – доріг без твердого покриття.
Усі дорожні знаки у Хорватії відповідають Віденській конвенції про дорожні знаки і сигнали.
Обмеження швидкості: у населених пунктах – 50 км/год; поза населеними пунктами – 90 км/год; на автострадах -110 км/год; на деяких магістралях– 130 км/год.
Динаміка розвитку хорватської мережі автомагістралей:
• автомагістраль А1 поблизу Трогіра, А5 “Славонська” автомагістраль;
• автомагістраль А6 неподалік від з'їзду до національного парку Річняк;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хорватія“ на сторінці 4. Приємного читання.
