Фінляндія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Важливим джерелом муніципальних доходів у Фінляндії є державні гранти та субсидії, які зазвичай виплачуються у зв'язку з тим, що місцеві органи взяли на себе надання населенню тих послуг, які раніше надавало держава.

Правове регулювання виплати субсидій здійснюється відповідно до норм фінансового законодавства. Субсидії застосовуються як загальні, так і цільові – під конкретні інвестиційні проекти. У загальні субсидії на поточні витрати в муніципальний сектор включають:

• субсидії, які виплачуються на душу населення (найбільші виплати направляються муніципалітетам слаборозвинених економічних районів Лапландії);

• субсидії на соціальну сферу і охорону здоров'я (розмір визначається з розрахунку на душу населення залежно від вікового складу населення муніципалітету);

• субсидії на освіту та культуру (розраховується на душу населення і, частково, на кількість учнів і студентів);

• відрахування від податків на користь найбідніших муніципалітетів.

У разі надання державних субсидій також ураховується географічне положення муніципалітету, щільність населення, рівень безробіття, мовний статус (фінський/шведський), розташована тільки частина або вся територія, підвідомча органу місцевого самоврядування, на архіпелазі.

Цільові субсидії на інвестиції надаються окремо на кожен проект. По кожному проекту, що стосується сфери соціального захисту й охорони здоров'я або освіти, орган місцевого самоврядування складає план-проект. На підставі представленого плану і з урахуванням необхідних бюджетних асигнувань органи самоврядування можуть одержати цільову субсидію на проект із встановленим графіком його реалізації. Звертає на себе увагу той факт, що більша частина місцевих бюджетів у Фінляндії формується за рахунок власних джерел органів місцевого самоврядування – податки, збори, позики, інші платежі. Державна підтримка не становить навіть однієї третини у дохідній частині.

Форми фінансового контролю. Кожна комуна повинна мати надійну систему перевірки та контролю. Комунальну систему контролю можна поділити на зовнішній і внутрішній контроль.

Основні принципи системи перевірки та контролю визначені в законі про комуни, однак у роботі дотримуються і норм закону та положення про бухгалтерію. Правильна аудиторська практика ґрунтується, крім законів, також і на рекомендаціях бухгалтерської комісії та її комунальної секції, на рекомендаціях Союзу комун Фінляндії про ведення рахунків, на інструкціях державних органів та Статистичного центру.

Внутрішній контроль є невід'ємною частиною постійного управління діяльністю і фінансами комуни. Цей контроль спрямований на: забезпечення результативності роботи; реалізацію поставлених цілей; забезпечення надійності бухгалтерії та інформаційних систем; забезпечення роботи систем управління ризиком; дотримання виданих вказівок і інструкцій.

Він включає контроль над управлінням власністю і використанням грошових коштів. Внутрішній контроль спрямований особливо на такі сфери, як закупівлі, заробітна плата, обчислення ПДВ і повернення сум ПДВ, безпека інформаційних систем, а також виплата допомог та грошової допомоги. Відповідальність за організацію внутрішнього контролю покладено на комунальне правління, а за його реалізацію відповідає мер. Внутрішній контроль здійснює діюче керівництво (мер, галузеве керівництво). У більш великих комунах їм допомагає орган внутрішньої перевірки (ревізії). Орган внутрішньої перевірки проводить аналізи, оцінки, розробляє рекомендації, поради тощо. Якщо орган внутрішньої перевірки виявляє недоліки чи проблеми, то він доповідає про це негайно керівництву комуни, яке вживає необхідних заходів.

Офіційний аудитор комуни зобов'язаний у своєму звіті давати оцінку того, чи належним чином у комуні організований внутрішній контроль.

Зовнішній контроль є незалежною від діючого керівництва комуни функцією. Для зовнішнього контролю рада уповноважених кожної комуни Фінляндії має призначати для комуни ревізійну комісію і аудитора, і кожен з них виконує власні функції. Комунальний рада уповноважених призначає на початку свого терміну роботи на чотири роки ревізійну комісію для організації перевірки управління та фінансів комуни. Ревізійна комісія продовжує свою роботу до тих пір, поки буде проведено останній аудит (перевірка рахунків) періоду діяльності ради уповноважених. Голова і заступник голови ревізійної комісії мають бути уповноваженими комуни. Про кількість членів комісії рішення приймається радою уповноважених. Усі її члени можуть бути уповноваженими, але частина може і не бути. Важливим завданням ревізійної комісії є оцінка того, наскільки досягнуто функціональні та фінансові цілі, поставлені радою уповноважених. Комісія має приділяти увагу доцільності роботи, форм роботи та організації обслуговування. На основі проведеної перевірки комісія готує ревізійний звіт.

Аландські острови – автономія у складі Фінляндії. Управління здійснює губернатор (як глава автономії), представницький виборний орган (лагтинг), який не підпорядкований Парламенту Фінляндії (його компетенція визначається спеціальним законом). Строк повноважень лагтингу – чотири роки. Діє також Уряд Аландських островів. Від автономії обирається представник до Едускунту.

Контроль за діяльністю місцевої влади. Контроль за діяльністю місцевих органів здійснюється головним чином опосередковано, через центральні органи, а також суд. У процесі проведення аналізу місця та ролі місцевого самоврядування в політичній системі головний наголос, звичайно, робиться на тому, що вони є складовою частиною механізму держави.

Підготовка кадрів

Система професійного навчання державних службовців у Фінляндії багато в чому ґрунтується на загальноосвітній системі навчання.

Підготовка державних службовців проводиться в університетах: у Гельсінкі (юридичний факультет, політехнічний факультет) і в Тампере (факультет економіки та державного управління).

Спеціалізованою установою, яка здійснює підготовку державних службовців у Фінляндії, є Фінський інститут публічного менеджменту (HAUS). Він реалізує проекти у сфері навчання, розвитку та надає консультації державному сектору як організація, що має мандат від фінського Уряду в так званих проектах 'Твінінг” між урядами держав – членів ЄС. Ці проекти спрямовані на розвиток адміністративного потенціалу нових держав – членів ЄС і країн-кандидатів на вступ до ЄС за підтримки існуючих держав – членів та фінансування з боку ЄС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінляндія“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія
  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща