Фінляндія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Конституція розроблена Конституційним комітетом, 21 січня 1999 р. прийнята Парламентом, 11 червня 1999 р. підписана Президентом, а набула чинності 1 березня 2000 р. Діє з наступними змінами й доповненнями.

Зміни й доповнення до Конституції приймаються більшістю голосів із відкладенням для подальшого голосування на першій сесії Парламенту нового скликання. Тоді законопроект приймається не менше як 2/3 загальної кількості поданих голосів.

Адміністративно-територіальний поділ

У Фінляндії створено шість регіональних державних адміністративних відомств, кожне з яких відповідає за певний великий регіон – ляні (губернія, край), один із них – Аландські острови – має автономний статус.

Великі регіони складаються з одного чи кількох менших регіонів, яких усього 20. Регіонами керують регіональні ради, що відповідають за кооперацію між комунами, яких нараховується 336, у тому числі 108 міських. Основне завдання регіонів полягає в місцевому плануванні та розвитку підприємств і освіти. Крім цього, на базі регіонів створюються заклади, пов'язані з охороною здоров'я. Наразі Кайнуу – єдиний регіон, де представники ради виборні. В інших регіонах ради обираються радами комун, кожна з яких висуває представників відповідно до кількості населення.

У кожному регіоні є державний Центр зайнятості та економічного розвитку, завдання якого полягає в місцевому управлінні працевлаштуванням, сільським господарством, рибальством, лісництвом та справами підприємств. Регіональні контори Збройних сил Фінляндії відповідають за військову оборону регіонів та призов до армії.

Регіони чіткіше демонструють діалектні, культурні та економічні відмінності, ніж провінції, які існували раніше і були виключно урядовими адміністративними одиницями. Певною мірою вони відповідають положенню історичних провінцій, які чіткіше розділяють території з діалектними та культурними особливостями.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Фінляндія є унітарною державою. За змістом правління – конституційною. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентсько-президентською. За формою правління – республікою.

Глава держави

Глава держави – Президент, який обирається на основі прямого виборчого права серед громадян-уродженців Фінляндії строком на шість років. Разом з однопалатним Парламентом він виконує законодавчі функції. Одна і та ж особа може бути Президентом не більше ніж два строки поспіль.

Президент Республіки приймає свої рішення на засіданні Державної ради. Самостійно Президент приймає рішення щодо затвердження/відставки Державної ради та її членів, проведення дострокових парламентських виборів, помилування тощо. Президент Республіки є головнокомандувачем Збройних сил Фінляндії.

Законодавча влада

Законодавча влада здійснюється однопалатним Парламентом (Едускунтою), що складається з 200 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на чотири роки.

Народні депутати обираються з дотриманням системи прямих і пропорційних виборів таємним голосуванням. Парламент обирає зі свого складу Голову та двох його заступників для кожної сесії. Парламент утворює на строк повноважень свого скликання Велику комісію, Конституційну комісію, Комісію у закордонних справах, Комісію з фінансів, Ревізійну комісію та інші постійні комісії. Законопроект вноситься до Парламенту під час роботи сесії Парламенту або у вигляді урядової пропозиції, або з ініціативи депутата. До обов'язків Конституційної комісії належить перевірка конституційності законопроектів та інших питань, що надходять на її розгляд, а також відповідності законопроектів міжнародним конвенціям про права людини.

У разі дострокового розпуску Парламенту за рішенням Президента, погодженому з Державною радою, знову обраний Парламент може діяти протягом усього чотирирічного періоду повноважень, якщо тільки не буде також достроково розпущений.

Парламент Фінляндії наділений правом ухвалення законів з будь-якого питання, фінансовими прерогативами, правом контролювати діяльність Уряду. Відповідно до Конституції право законодавчої ініціативи мають депутати Парламенту і Президент. Закони, прийняті Парламентом, мають бути в тримісячний термін затверджені Президентом – тільки після цього вони набувають чинності. Коли Президент не затверджує закон, він повертає його на розгляд Едускунти. Якщо Едускунта схвалить закон знову без зміни його змісту, то закон вступає в силу без затвердження. Державний бюджет затверджується особливою резолюцією. Парламент бере участь і у вирішенні питань зовнішньої політики: схвалює міжнародні угоди, що стосуються внутрішнього законодавства, його згода необхідна для оголошення Президентом війни і укладення миру.

Голова Парламенту Фінляндської Республіки вважається другою після Президента особою в державі.

Керівництво Парламентом здійснює голова палати й два віце-голови, які разом утворять президію Едускунти. Зазначені особи обираються на кожній сесії Парламенту, але практично вони переобираються в даному складі Парламенту. При цьому, якщо головою Парламенту є представник однієї партії, то його віце-голови вибираються з інших фракцій політичних партій.

Виконавча влада

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінляндія“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія

  • Угорщина

  • Фінляндія
  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща