Вищим органом місцевого самоуправління, що наділений правом приймати рішення в муніципалітеті, є муніципальна рада. Вона обирається членами територіальної громади, що мають право голосу, на чотири роки. У виборчій системі Фінляндії голосування відбувається за конкретних кандидатів, які внесені в партійні списки. Кількість депутатів у муніципальних радах пропорцій на чисельності населення на відповідній території: найменші мають 13 членів, найбільші – 85. Депутати муніципальної ради призначають виконавчий комітет, який відповідає за щоденну роботу ради, управління місцевими фінансами, підготовку та реалізацію місцевих програм і планів. Також рада призначає муніципального менеджера, який керує роботою виконавчого комітету. Вищою посадовою особою в адміністрації муніципалітетів є мер, який керує муніципалітетом, господарською та іншою діяльністю і працює під керівництвом виконавчого комітету. Фінські мери обираються радою. Вони традиційно мають сильний і законодавчо визначений статус.
Законом про місцеве самоврядування визначені функції та обов'язки місцевої влади у Фінляндії, до яких віднесено:
• управління загальноосвітніми та середніми школами, професійною і політехнічною освітою;
• навчання для дорослих, фінансування культури та відпочинку, утримання бібліотек;
• денний догляд за дітьми, соціальне обслуговування для літніх людей та інвалідів, а також широкий спектр інших соціальних послуг;
• профілактична та первинна медична допомога, включаючи лікування у спеціалістів;
• охорона довкілля;
• контроль над будівництвом та землекористуванням на своїй території;
• водо-, енергопостачання, водовідведення, утримання доріг та вулиць;
• підтримка торгівлі та підприємництва, забезпечення зайнятості населення на своїй території.
Останніми роками муніципалітети стали докладати особливих зусиль у поліпшенні загальних умов економічного життя. Для фінансування своєї діяльності муніципалітети мають право встановлювати та стягувати податки. Невеликою мірою муніципалітети займаються комерційною діяльністю, продаючи деякі послуги (електро- і водопостачання). Спекулятивна діяльність муніципалітетам заборонена.
Для погашення видатків у галузях охорони здоров'я, соціального забезпечення та шкільної освіти муніципалітети одержують державні субсидії, суми яких визначаються виходячи з кількості жителів, можливостей фінансової діяльності й обсягу необхідних послуг. Основи встановлення розміру субсидій є максимально простими.
Муніципалітети Фінляндії забезпечують надання послуг громадянам самостійно. Водночас органи місцевого самоврядування дедалі частіше співробітничають із своїми сусідами з інших муніципалітетів, утворюючи спільні муніципальні союзи. Наразі у Фінляндії існує 250 спільних муніципальних союзів, які співпрацюють із питань електро- і водопостачання, професійної освіти, захисту дітей. Союзи з надання допомоги інвалідам охопили всю країну. Союзи з інших питань можуть поєднувати лише кілька прилеглих муніципалітетів. За юридичним статусом міжмуніципальні союзи є самостійними фінансовими та адміністративними органами. Вони формують свій бюджет із державних грантів і муніципальних внесків, розмір яких визначається муніципалітетами-учасниками, однак не мають права встановлювати власні податки.
Держава заохочує об'єднання муніципалітетів через надання додаткових субсидій, тобто реформа здійснюється не адміністративним шляхом, а стимулюється економічно.
Місцеві бюджети. Фундаментом для ефективної діяльності місцевого самоврядування у Фінляндії є право муніципалітетів установлювати власні податки. Основним правовим актом, що визначає порядок формування місцевих бюджетів у Фінляндії, є Комунальний закон. Крім того, низка норм міститься в спеціальному законодавстві – фінансовому, податковому та ін. Комунальний закон досить детально регулює діяльність органів місцевого самоврядування Фінляндської Республіки в галузі фінансів.
Комунальний закон Фінляндії містить спеціальну главу 8 – “Господарство комуни”, присвячену фінансовим питанням. Відповідно до п. 65 названого Закону до кінця року муніципальна рада має прийняти для комуни бюджет на наступний календарний рік. Цікаво, що законодавство країни зобов'язує місцеві органи здійснювати планування розвитку території. Разом із бюджетом муніципальні ради мають приймати господарський план на три роки або більше. Бюджетний рік вважається першим роком господарського плану.
Бюджет і план, у яких визначаються соціальні та економічні перспективи розвитку комуни, мають бути складені таким чином, щоб забезпечувати виконання комунальних завдань, до яких належать: розвиток освіти, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, забезпечення технічної інфраструктури, контроль за збереженням навколишнього середовища.
Монополією муніципалітетів є планування використання землі та забезпечення нормального функціонування міського середовища. До бюджету закладаються асигнування, призначені для вирішення завдань соціально-економічного розвитку територій. Діяльність комуни і утримання громадських служб мають здійснюватися в рамках бюджету. Рішення про внесення змін до бюджету приймає рада комуни. Завдяки тому, що планування роботи і фінансів комуни поєднане з розробкою бюджету, бюджет має у Фінляндії вельми інформативний характер. Наприклад, щодо організації дитячих дошкільних установ бюджет, як правило, містить, поряд з кінцевою сумою витрат із діяльності та інвестицій, також й інші дані (динаміка кількості дітей дошкільного віку, кількості дітей у дитячих дошкільних установах, кількості співробітників установ, витрат дитячих дошкільних установ тощо).
У бюджеті може також міститися оцінка витрат з планування та будівництва нового дитячого дошкільного закладу або повідомлення про закриття працюючої установи. Вимірювання кількості та якості комунальних послуг і розрахунок одиничних витрат являють собою інструменти управління, планування роботи комуни і контролю над ними. У Фінляндії у ведення комун передані широкі, порівняно з іншими країнами, завдання. Тому комуни мають дуже великі бюджети. Сума бюджетів усіх комун відповідає приблизно сумі державного бюджету.
Не пізніше прийняття бюджету рада має прийняти рішення про відсоток прибуткового податку, відсоток податку на нерухомість, а також про основні показники інших податків. Органи місцевого самоврядування (муніципалітети) мають право встановлювати податки для кожного жителя і власника нерухомості на території, підвідомчій муніципалітету. Ставки податку визначаються муніципальними радами один раз на рік. Сума коштів, одержуваних від місцевих податків у різних муніципалітетах, коливається від 30% до 70%. Органи місцевого самоврядування можуть використовувати податкові надходження для виконання своїх функціональних завдань без будь-яких обмежень. Основними видами податків є податок на доходи, податок на нерухомість, збори та платежі, здавання в оренду власності чи розпродаж муніципальної власності, землі або споруд.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінляндія“ на сторінці 7. Приємного читання.
