Словенія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Порушення розслідуються поліцією і слідчими суддями. Звинувачення в суді підтримує прокуратура.

Конституційний суд був створений у Словенії ще в 1963 р. Нова Конституція значно посилила його роль. Статус і юрисдикція Конституційного суду визначені в Конституції і законі про Конституційний суд (1994 р.).

Конституційний суд складається з дев'яти суд дів, обраних з числа фахівців у галузі права, за пропозицією Президента, на строк дев'ять років. Ці суд ді не можуть бути переобрані.

Конституційний суд розглядає справи про відповідність законів Конституції, законів і підзаконних актів – ратифікованим міжнародним угодам і загальним принципам міжнародного права; підзаконних актів – Конституції і законам. Суд наділений повноваженням скасувати неконституційні закони та інші незаконні акти.

Конституційний суд також розглядає спори про компетенцію між Парламентом, Президентом і Урядом, так само як і спори між державними органами та органами місцевого самоврядування. Крім того, Конституційний суд розглядає конституційні скарги щодо порушення прав і основних свобод людини.

Фінансово-економічний контроль у країні здійснює незалежна служба генерального аудитора, чиновники якої призначаються Державними зборами.

Конституція передбачає також посаду Омбудсмена, уповноваженого стежити за дотриманням основних прав та свобод людини. У законі про Омбудсмена Республіки Словенія (1993 р.) передбачено, що Омбудсмен відповідальний перед Парламентом, який обирає його за пропозицією Президента 2/3 голосів, однак під час вирішення конкретних справ він незалежний навіть від Парламенту.

Влада в територіальних одиницях

Кожен муніципалітет очолює мер, який обирається строком на чотири роки народним голосуванням, а також функціонує муніципальна рада. У більшості муніципалітетів рада обирається за системою пропорційного представництва, і лише в деяких невеликих муніципалітетах використовується мажоритарна система виборів. У міських муніципалітетах муніципальну раду називають місцевою радою. У кожному муніципалітеті також діє глава муніципального управління, якого призначає мер. Глава муніципального управління відповідальний за функціонування місцевої адміністрації.

Місцеве самоврядування організується відповідно до адміністративного і територіального поділу Словенії. Адміністративно країна поділена на 210 муніципалітетів, 11 з яких мають статус міських муніципалітетів. Як визначено ст. 138 Конституції Республіки, повноваження та функції, що належать місцевій владі, виконує місцева влада з допомогою муніципалітетів та інших місцевих самоврядних організацій.

Відповідно до Закону Республіки Словенія від 22 грудня 1993 р. “Про місцеві вибори” члени муніципальних рад, мери і члени місцевих рад сільських і міських громад обираються на основі загального і рівного виборчого права на вільних і прямих виборах шляхом таємного голосування на чотири роки.

Члени муніципальних рад обираються відповідно до принципу більшості (мажоритарного голосування) або принципу пропорційності (пропорційних виборів). Якщо муніципальна рада має менше, ніж 12 членів, члени муніципальної ради обираються за принципом більшості. Якщо муніципальна рада має 12 або більше членів, члени муніципальної ради обираються на основі пропорційного представництва.

Число членів муніципальної ради визначається пропорційно кількості населення муніципалітету. Під час визначення кількості виборчих округів і кількості членів муніципальної ради, що обираються в кожному виборчому окрузі, не беруть до уваги кількість членів муніципальної ради – представників італійської та угорської національних громад і представників ромської громади. Члени муніципальної ради – представники італійської, угорської та ромської громад обираються відповідно до принципу більшості.

В етнічно змішаних муніципалітетах кількість представників національних меншин має становити десяту частину від загального числа членів муніципальної ради або, принаймні, – один їх представник.

Муніципалітети є самоврядними органами місцевої влади. Муніципалітет може представляти один або кілька населених пунктів, жителі яких мають спільні потреби та інтереси. Муніципалітет може бути утворений законодавчим актом після того, як населення відповідного округу на референдумі підтримує утворення муніципалітету. Територіальні межі муніципалітету визначаються законом.

Коло обов'язків і функцій, що їх виконує муніципалітет, має бути співвіднесене зі справами місцевого характеру, що стосуються тільки відповідного населення. Як правило, муніципалітет опікується такими питаннями: громадська безпека, дошкільна і початкова освіта, житло, урбанізм і розвиток територій, торгівля і промисловість, охорона довкілля, водопостачання і водовідведення, вивезення сміття.

Своїм законодавчим актом держава може передати повноваження, що належать до компетенції органів державної влади, муніципалітетам та іншим органам місцевого самоврядування, якщо муніципалітети та інші органи дадуть на це свою згоду і якщо будуть надані необхідні ресурси для виконання таких повноважень. При цьому держава здійснює контроль за тим, щоб муніципалітети та інші органи місцевого самоврядування належним чином виконували всі повноваження, доручені їм державою.

Містечко або місто може здобути статус муніципалітету відповідно до процедури та умов, передбачених законом. Окремі повноваження, пов'язані з міськими потребами, держава може передати міським муніципалітетам за відповідними законодавчими актами.

Муніципалітети мають право вільно об'єднуватися з іншими муніципалітетами для утворення укрупнених органів або регіональних органів місцевого самоврядування для здійснення адміністративної влади та вирішення питань, що стосуються спільних інтересів. Держава, за угодою з укрупненими органами та регіональними органами місцевого самоврядування, у межах компетенції цих органів може передавати їм певні повноваження, які належать до компетенції органів державної влади.

Громадяни можуть об'єднуватися та утворювати інші органи місцевого самоврядування для реалізації своїх спільних інтересів. Певні справи, що належать до компетенції органів державної влади, законом можуть бути передані для вирішення в місцевих органах самоврядування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словенія“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія
  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща