Словенія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Площа території

Площа Словенії становить 20,3 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь – 0,5 млн га, ріллі – 0,2 млн га.

Рельєф

За рельєфом Словенія є переважно гірською країною і майже повністю розташована в Альпах. На північному заході та півночі країни тягнуться хребти Східних Альп, хребет Караванке – на півночі країни, з півдня його підпирають ланцюги Кам'яних і Савіньських Альп, на заході розташовані Юлійські Альпи з вищою точкою Словенії – горою Тригаав (2864 м). Далі на південь Юлійські Альпи переходять у плато Крас з карстовим рельєфом і всесвітньо відомою печерою Постойська Яма (довжиною 16,4 км). На південний схід від столиці розташовується найбільш родюча і густонаселена частина країни – Доленьська горбиста місцевість, багата на ліси і виноградники. На заході, біля узбережжя Адріатичного моря, проходить вузька смуга прибережної рівнини Приморської, що включає в себе словенську частину півострова Істрії, райони, прилеглі до Адріатичноіо узбережжя, і долини р. Соча і Віпава. Територія країни дренується притоками Драви і Дунаю – р. Мурою і Савою.

Клімат

Країна відзначається помірно-континентальним кліматом у внутрішніх районах і середземноморським на узбережжі. Зима м'яка (середня температу

ра січня становить 0°С –2°С, у передгір'ях і в горах -4°С –6°С); літо помірно тепле (середня температура липня +19°С – +21 °С, у передгір'ях та в горах +15°С – +17°С); весна – прохолодна. Опади випадають рівномірно протягом року, кількістю 1000-1500 мм у передгір'ях, 2000-3000 мм у горах та 700 мм у східних районах.

Річки

Велика частина річок Словенії належать до басейну Дунаю. Найбільша з них – р. Сава – починається в Юлійських Альпах від злиття р. Сава Долинка і Сава Бохінька і перетинає країну з північного заходу на південний схід. До басейну р. Сави належать р. Керка, Кульпа і Любляниця. До басейну Адріатичного моря належить р. Соча, яка починається біля гори Триглав і протікає по західній частині країни, а також р. Ріка, що проклала частину свого русла під плато Крас. Річки Словенії не придатні для судноплавства, але використовуються в цілях гідроенергетики (зведені каскади ГЕС). До найбільших річок належать р. Сава і Драва.

Озера

Озера Словенії переважно гірські, льодовикові – озеро Бохінь (найбільше з постійних озер), озеро Блед і так звані Триглавські озера. Також є карстові водойми, наприклад Дике озеро і зникаюче озеро Церкніца.

Економіка

Словенія – індустріально-аграрна країна.

Валовий внутрішній продукт становить 46,8 млрд дол. США. ВВП на душу населення – 22,7 тис. дол. США.

Промисловість. Матеріальне виробництво Словенії характеризується сильною диверсифікацією, розосередженістю промислового виробництва у малих і середніх містах. На заході країни успішно працюють виробництва переробки місцевої деревини (лісопильні, целюлозно-паперові, фанерні підприємства). У Любляні й Маріборі виникли галузі, що використовують кваліфіковану працю і переваги географічного положення для ввезення сировини і напівфабрикатів. Це стосується металургійної, машинобудівної (виробництво гідротурбін, автобусів, автомобілів, побутової техніки), текстильної і лісової промисловості.

Гірничовидобувна промисловість. У країні видобувають поліметалічні руди, боксити, сурму, ртуть.

Паливно-енергетичний комплекс. У структурі енергетичного балансу частка всіх основних енергетичних джерел майже однакова: на ТЕС виробляється 34,6% енергії, на ГЕС – 29,5%, на АЕС – 35,9% (понад 4 млрд кВт год на АЕС “Кршко”).

Металургія. У цій галузі успішно функціонують енергомісткі виробництва – виплавка сталі та алюмінію (Кидрічево), прокат алюмінію (Словенська Бистриця). Високоякісний метал випускають металургійні комбінати в Есе- ниці, Равні, Шторі.

Машинобудування. Ця галузь є однією з найрозвинених у країні. Вона охоплює середні та малі підприємства з випуску станків, точного машинобудування, електротехніки та електроніки, автомобілів, важкого і сільськогосподарського машинобудування, устаткування для поліграфічної промисловості.

Хімічна промисловість. Галузь розвинена недостатньо. На базі чорної і кольорової металургії (відходів переробки сірчистих руд) виникло виробництво основної хімії (сірчаної кислоти та мінеральних добрив). Набула розвитку електрохімія (біля ГЕС на р. Драва).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словенія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія
  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща