Словенія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Лісова і деревообробна промисловість є традиційною галуззю словенської економіки. Словенія – давній “лісовий цех” колишньої Югославії. Країна славиться високоякісними меблями (особливо ручної роботи), целюлозою, папером. Підприємства галузі розташовані майже в кожному населеному пункті.

Легка промисловість. На імпортній сировині працюють бавовняна, паперова, вовняна, шовкова і шкіряна промисловість. Центрами галузі є насамперед великі й середні міста країни.

Харчова промисловість. Галузь базується на вітчизняній сільськогосподарській продукції. Розвиненими є борошномельна, маслобійна, цукрова, спиртогорілчана промисловість і виноробство. Країна славиться винами та виробництвом оливкового масла і фруктових консервів.

Сільське господарство. У сільському господарстві задіяно майже 36% земель, з них орні землі займають 30%, сади і виноградники – 7%, пасовища – 21%, луги – 42%.

В аграрному секторі працює 2,5% усіх зайнятих країни. Це означає, що сільськогосподарське виробництво Словенії високорозвинене, оскільки лише 2,5% населення виробляють 2,1% ВВП. В аграрному секторі однаково добре розвинені й рослинництво, і тваринництво.

Тваринництво. Ця галузь дає 55% усього сільськогосподарського виробництва країни. У Словенії розводять переважно велику рогату худобу (496 тис. голів) і свиней (592 тис.), особливо на північному сході. Розвинено також бройлерне птахівництво. Вівчарство і конярство є менш поширеними (за винятком конярських ферм у Ліпіці, де розводять ліпіцьку породу).

Рослинництво. Словенія виробляє до 84% необхідного для своїх потреб продовольства. Східна Словенія спеціалізується на вирощуванні зернових. У Словенії також культивують картоплю, хміль, цукровий буряк. В Істрії вирощують маслини, виноград. Виноробство розвинено в прикордонних із Штирією (австрійська провінція) районах.

Лісове господарство. Лісівництво залишається важливою галуззю економіки країни, однак масові вирубки лісів та погіршення екологічного стану призвели до скорочення заготівлі деревини. Нині Словенія змушена імпортувати деревину.

Транспорт. Словенія розташована на перехресті шляхів, що пов'язують Західну Європу із Східною і Південною, і має розвинену систему автомобільних доріг із твердим покриттям протяжністю 39 тис. км, у тому числі – швидкісних магістралей.

Ще за часів Австро-Угорщини були побудовані залізні дороги між Словенією, Австрією, Чехією, Словаччиною, Південно-Східною Німеччиною. Довжина залізниць становить 1,2 тис. км, з них 499 км електрифіковано.

У Любляні функціонує міжнародний аеропорт, який поєднує країну з усіма столицями європейських держав. Національною авіакомпанією країни є “Adria Airways”.

Єдиним морським портом країни, який має важливе міжнародне значення, є Копер (до 8 млн т вантажів на рік), що забезпечує швидке транспортування вантажів, які проходять через Суецький канал до Центральної Європи. Традиційно морські перевезення здійснюються через італійський порт Трієст і хорватський – Рієку.

По території Словенії прокладено нафтопроводи довжиною 1204 км та газопроводи протяжністю 2526 км.

Туризм. Словенія – країна міжнародного туризму. Щороку країну відвідують до 3,5 млн туристів, переважно з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великої Британії. Прибутки від цієї галузі (понад 1 млрд дол. США) є одним із головних джерел валютних надходжень. Уряд заохочує розвиток приватного підприємництва в туристичній сфері. Нині в країні існує понад 100 тис. місць для відпочиваючих – від сільських будиночків у мальовничій місцевості до сучасних готелів.

Експорт. Понад 90% експорту Словенії припадає на транспортні засоби (вантажівки й автобуси), продукцію фармацевтичної промисловості, меблі, електроніку, текстиль, шини.

Імпорт. До Словенії ввозять сировину, продовольство, напівфабрикати, водночас збільшується імпорт транспортного устаткування, електроустаткування, металовиробів, хімічних товарів, текстилю тощо.

Основними торговельними партнерами Словенії є країни ЄС, зокрема Німеччина, Італія, Франція, Австрія, а також Хорватія та Угорщина.

Конституція

Основний Закон Республіки Словенія прийнятий 23 грудня 1991 р. Парламентом країни. Вступив у силу в день прийняття. Конституція була прийнята рівно через рік після проведення референдуму про незалежність Словенії від Югославії. За основу взяті Конституції Німеччини та Австрії, а також Баварії.

Державні збори приймають акт про зміну Конституції щонайменше 2/3 голосів від загальної кількості депутатів. На вимогу не менш ніж 30 депутатів питання про зміну Конституції виноситься на референдум.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словенія“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія
  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща