Словенія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Адміністративно-територіальний поділ

Словенія адміністративно поділена на муніципалітети (общини), деякі з них мають статус міських муніципалітетів. Муніципалітети є однією з форм місцевого самоврядування. З метою підтримки національної статистики Статистичним бюро Республіки Словенія вся країна поділена на 12 статистичних регіонів: Регіон Горенська, Регіон Горишка, Регіон Засавска, Регіон Коротка, Регіон Нижня Посавська, Регіон Нотраньська-Крашка, Регіон Обално-Крашка, Регіон Південна Словенія, Регіон Подравська, Регіон Помурська, Регіон Савинська, Регіон Середня Словенія. Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.

Державний устрій

За державно-територіальним устроєм Словенія – унітарна держава. За змістом правління – конституційна. За найбільш впливовим суб'єктом державної влади – парламентська. За формою правління – республіка.

Глава держави

Глава держави – Президент, який обирається на прямих загальних виборах шляхом таємного голосування строком на п'ять років і може бути обраним щонайбільше на два строки підряд.

Президентом Республіки може бути обраний лише громадянин Словенії. Посада Президента Республіки є несумісною з державними посадами чи іншою діяльністю.

Президент є головнокомандувачем Сил оборони Словенії, він призначає вибори Державних зборів, оприлюднює закони, призначає і відкликає послів і консулів, приймає вірчі грамоти від закордонних дипломатичних представників, здійснює право помилування, присвоює державні нагороди та почесні звання, виконує інші обов'язки, передбачені Конституцією. У разі війни чи надзвичайної ситуації, якщо Державні збори не можуть негайно зібратися, Президент на вимогу Уряду видає декрети, що мають силу закону. Такі декрети мають бути представлені на затвердження Парламенту, як тільки він збереться на своє засідання.

Відповідно до ст. 107 Конституції Президент Республіки:

• призначає вибори Державних зборів;

• оприлюднює закони;

• призначає і відкликає послів і консулів;

• приймає вірчі грамоти від закордонних дипломатичних представників;

• здійснює право помилування;

• присвоює державні відзнаки, нагороди та почесні звання;

• виконує інші обов'язки, визначені Конституцією.

Президент Республіки може бути усунений з посади, коли за це проголосують не менш ніж дві третини всіх суддів Конституційного суду.

Законодавча влада

Державні збори Республіки Словенії – вищий представницький і законодавчий орган Словенії. Створений у 1992 р. на основі Конституції Словенії 1991 р. Являє собою однопалатний Парламент, який складається з 90 депутатів, що обираються строком на чотири роки на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Конституція закріплює обов'язкове представництво італійської та угорської національних меншин (по одному депутату).

Право законодавчої ініціативи належить Уряду, індивідуально депутатам Державних зборів та не менш ніж 5 тис. виборців. Закони можуть прийматися як Парламентом, так і безпосередньо громадянами на референдумі. За загальним правилом, для прийняття закону Парламентом потрібна проста більшість присутніх на засіданні депутатів. Закон має бути оприлюднений Президентом Республіки не пізніше ніж через вісім днів після його прийняття.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словенія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія
  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща