Словенія

Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу

Крім Парламенту, у Словенії є також Державна рада – дорадчий орган, що представляє соціальні, економічні, ділові, професійні та місцеві інтереси. Відповідно до Закону “Про Державну раду”, прийнятого в 1992 р., 22 кандидати обираються муніципалітетами для представництва місцевих інтересів. Інші 18 – громадськими організаціями для представництва, відповідно до ст. 96 Конституції, інтересів роботодавців (чотири радники), найманих робітників (чотири радники), селян, ремісників та осіб вільних професій (чотири радники), працівників невиробничої сфери (шість радників). Члени Державної ради обираються терміном на п'ять років і працюють на непрофесійній основі, отримуючи винагороду в розмірі 30% заробітної плати депутата Парламенту.

Державна рада має право відкладеного вето: вона може вимагати, щоб Державні збори переглянули будь-якій закон протягом семи днів після його прийняття і до оприлюднення. У разі повторного розгляду закон вважається остаточно прийнятим, якщо за нього проголосувала абсолютна більшість усіх обраних депутатів (крім випадків, коли Конституція вимагає кваліфікованої більшості). Державна рада також вправі вносити законопроекти на розгляд Державних зборів, давати висновки з усіх питань, що входять до компетенції Державних зборів, вимагати призначення референдуму з питань суспільного значення, проведення розслідування (з тих самих питань).

Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється Урядом Республіки, який складається з Прем'єр-міністра та державних міністрів. Уряд та окремі міністри є самостійними в межах своєї компетенції. Останні підзвітні Державним зборам.

Прем'єр-міністр Словенії- глава виконавчої влади Словенії. Забезпечує єдність політичного та адміністративного напрямів діяльності Уряду. Призначається Президентом Республіки після затвердження в Державних зборах. Може бути відсторонений від посади у разі:

• обрання нового скликання Державних зборів Словенії;

• вираження Державними зборами вотуму недовіри Уряду;

• звинувачення в порушенні чинного законодавства Словенії.

Кандидатура Прем'єр-міністра пропонується Державним зборам Президентом після консультацій із лідерами різних політичних груп у Парламенті. Прем'єр-міністр обирається більшістю всіх голосів депутатів таємним голосуванням. Якщо запропонований кандидат не отримує необхідної більшості голосів, Президент може продовжити консультації протягом ще 14 днів і запропонувати Державним зборам того самого або нового кандидата. Крім цього, кандидати можуть бути запропоновані політичними групами Державних зборів або групою з не менш ніж 10 депутатів. При цьому кандидатура, запропонована Президентом, голосується першим. Якщо Прем'єр-міністр знову не обраний, Парламент може вирішити продовжити обрання, але вже більшістю голосів від числа присутніх депутатів. Якщо у два наступних голосуваннях жоден кандидат не отримує необхідної кількості голосів, Президент повинен розпустити Державні збори і призначати нові вибори.

Міністри призначаються і звільняються Державними зборами за пропозицією Прем'єр-міністра. Вони несуть колективну відповідальність за роботу Уряду і персональну відповідальність за свою власну діяльність.

Державні збори можуть (більшістю голосів усіх депутатів) обрати нового Прем'єр-міністра. Таке голосування вважається вотумом недовіри, яке може бути винесено більшістю та від числа присутніх депутатів, якщо Прем'єр-міністр був обраний цією більшістю.

Прем'єр-міністр може вимагати голосування Державними зборами про довіру Уряду. Якщо цей вотум не отримає більшості голосів усіх обраних депутатів, Державні збори мають у 30-денний термін або обрати нового Прем'єр-міністра, або висловити довіру чинному Прем'єр-міністрові в новому голосуванні. Якщо цього не станеться, Президент Республіки мусить розпустити Державні збори і призначити нові вибори. Прем'єр-міністр може об'єднати голосування про вотум довіри Уряду з голосуванням за певним законом чи іншого питання.

Державні збори на вимогу не менш як 10 депутатів можуть подати інтерпеляцію (запит) щодо роботи Уряду або окремого міністра. Якщо за підсумками такої інтерпеляції більшість усіх обраних депутатів винесе вотум недовіри Уряду або відповідному міністру, то Уряд або такий міністр вважаються звільненими Державними зборами.

Міністерства: економічного розвитку та технологій; продовольства, сільського та лісового господарства; освіти, науки та спорту; охорони навколишнього середовища та територіального планування; охорони здоров'я; фінансів; культури; оборони; закордонних справ; внутрішніх справ; державного управління; інфраструктури; юстиції; праці, сім'ї, соціальних справ та рівних можливостей.

Урядові установи: Генеральний секретаріат Уряду; Протокол Республіки; Агентство безпеки та розвідки; Державне управління з розвитку та європейської політики згуртування; Державне управління законодавства; Статистичне управління; Державне управління зв'язку; Інститут макроекономічного аналізу та розвитку; Апарат Уряду у справах національних меншин; Апарат Уряду у справах словенців за кордоном; Державне управління із захисту секретної інформації.

Судова влада

Відповідно до Конституції в Республіці Словенія є тільки звичайні суди. Уведення надзвичайних і військових судів у мирний час заборонено.

Суд ді обираються Державними зборами за рекомендацією Судової ради. До складу Ради входять п'ять членів, обраних Державними зборами за пропозицією Президента Республіки, і шість членів, обраних зі своїх лав суддями. Конституція закріплює принцип незмінюваності суддів.

Згідно із законом про суди, що вступив у силу 28 квітня 1993 р., судова система Словенії включає: Верховний суд, який є вищим судом у країні; чотири вищестоящих суди, які розглядають справи в другій інстанції; 11 окружних судів і 44 районних суди, що діють як суди першої інстанції.

У країні існує система трудових і соціальних судів. Перші суди вирішують трудові спори, у компетенції соціальних судів – питання, що стосуються пенсії та страхування з непрацездатності, страхування здоров'я, страхування по безробіттю і спори з питань сім'ї та соціальних допомог.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словенія“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Теоретичні та методологічні засади адміністративно-територіального устрою

  • Сутність та зміст поняття “адміністративно-територіальний устрій”

  • Форма держави та види територіального устрою

  • Парламентська і змішана форми правління

  • Президентська форма правління

  • Законодавча влада

  • Виконавча влада

  • Судова влада

  • Місцеве самоврядування та його інститути в країнах Європейського Союзу

  • Організація професійного навчання публічних службовців у країнах Європейського Союзу

  • Розділ 2. Загальна характеристика адміністративно-територіального устрою країн європейського союзу

  • Австрія

  • Бельгія

  • Болгарія

  • Велика Британія

  • Греція

  • Данія

  • Естонія

  • Ірландія

  • Іспанія

  • Італія

  • Кіпр

  • Латвія

  • Литва

  • Люксембург

  • Мальта

  • Нідерланди

  • Німеччина

  • Польща

  • Португалія

  • Румунія

  • Словаччина

  • Словенія
  • Угорщина

  • Фінляндія

  • Франція

  • Хорватія

  • Чехія

  • Швеція

  • Розділ 3. Досвід реформування адміністративно-територіального устрою в країнах європейського союзу

  • Європейська практика запровадження номенклатури територіальних одиниць для статистики

  • Адміністративно-територіальне реформування окремих країн Європейського Союзу

  • Адміністративно-територіальне реформування в Бельгії

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Болгарія

  • Адміністративно-територіальне реформування в Республіці Польща