Главою держави є Президент Республіки. Строк його повноважень – сім років. За конституцією Президент символізує національну єдність країни, проте має небагато реальних повноважень, усі президентські акти мають бути контрасигновані відповідальними членами Уряду. Президент може переобиратися неодноразово. Президентом Республіки може бути особа, яка досягла 50 років. Повноваження глави держави є обмеженими.
Президент промульгує закони, прийняті Парламентом, а також постанови і декрети, що мають силу закону, призначає цивільних і військових посадових осіб, акредитує дипломатичних представників в іноземних державах, ратифікує міжнародні договори. Президент має право помилування, нагороджувати відзнаками тощо. Він також є головнокомандувачем збройних сил. У випадках, передбачених Конституцією, призначає референдум, за рішенням Парламенту повідомляє про стан війни.
Вибори Президента є непрямими: глава держави обирається таємним голосуванням двома палатами Парламенту на їх спільному засіданні за участю представників областей.
Законодавча влада
Законодавча влада в Італії належить національному Парламенту-двопалатному законодавчому органу, в який входять 945 обраних парламентаріїв. Депутатом може бути виборець, який досяг 25 років.
Палата депутатів Італії включає 630 депутатів. Вибори проводяться за змішаною виборчою системою: 475 депутатів обираються в одномандатних округах за мажоритарною системою відносної більшості, 155 – в багатомандатних округах за пропорційною системою. При цьому кожен виборець отримує по два бюлетені: один – для голосування за кандидата у депутати в одномандатному окрузі, а другий – для голосування за список політичної партії. Виборчий бар'єр встановлено на рівні 4%.
Сенат Італії включає 315 сенаторів. Формально палати рівні за своїм статусом. Сенаторами можуть бути обрані кандидати, яким виповнилось 40 років. Кожний колишній Президент є довічним сенатором по праву, якщо він не відмовиться від цього. Президент Італії може призначити довічними сенаторами п'ять громадян, які прославили Республіку досягненнями. Строк повноважень Сенату – п'ять років. Італійські депутати й сенатори мають імунітет та індемнітет. Законодавча ініціатива належить парламентаріям, Уряду, обласним радам, Національній раді економіки та праці, а також групам виборців кількістю не менш як 50 тис. осіб.
З 2005 р. для обох палат використовується пропорційна система голосування. Більшість отримує коаліція, яка домоглася перемоги на національному (в Палаті депутатів) і регіональному (в Сенаті) рівнях. Парламент обирається строком на п'ять років.
Повноваження Парламенту. До повноважень Парламенту, крім законодавства, входить контроль за Урядом. Крім того, Парламент має фінансову владу, оскільки він розробляє і приймає бюджет держави, визначає шляхи соціально- економічного розвитку, курс внутрішньої, зовнішньої, а також оборонної політики держави.
Вибори до Сенату аналогічні до виборів у Палату депутатів: 75% із 315 місць розподіляються на основі виборів в одномандатних округах за мажоритарною системою відносної більшості, решту (25%) – на основі пропорційного представництва розділяють між собою політичні партії. Висувати свої кандидатури до Сенату не можуть особи, які більш ніж п'ятнадцять років мали парламентський мандат. Італійці, які проживають за кордоном, не мають виборчого права.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється Радою міністрів. Уряд – найбільш активний орган виконавчої влади, включає голову Ради міністрів і міністрів; Конституцією (ст. 95) передбачено, що організація Президії Ради міністрів, число, функції й організація міністерств установлюються законом.
Призначення Уряду цілком залежить від палат Уряду, а точніше – від співвідношення політичних сил у них. Уряд призначається Президентом Республіки після консультацій із лідерами партійних фракцій у палатах і їхніми головами. Уряд вважається сформованим, якщо протягом десяти днів після свого утворення одержить довіру Палати депутатів і Сенату. Палати висловлюються одночасно і щодо програми Уряду, і щодо його складу. Голова Ради міністрів несе відповідальність за загальну політику, а міністри колективно відповідальні за дії Ради міністрів і індивідуально – за дії своїх відомств.
Уряд управляє країною в цілому відповідно до волі парламентської більшості: виконує закони, приймає регламенти, декрети, різного роду постанови з управління; повноваження, надані Конституцією Президенту Республіки, фактично здійснюються Урядом (призначення чиновників, розпуск палат тощо). На практиці Уряд в Італії набагато більшою мірою, ніж в інших країнах, залежить від волі палат Парламенту. Цьому сприяє не тільки правове становище останнього в системі державних органів, а й спосіб його формування: Парламент обирається шляхом загального обов'язкового голосування, в якому зазвичай беруть участь понад 90% виборців. Ця обставина значно підвищує престиж Парламенту в очах суспільства.
Міністерства: внутрішніх справ; закордонних справ; оборони; юстиції; економіки та фінансів; економічного розвитку; транспорту; сільського господарства, продовольства та лісництва; освіти, вищих навчальних закладів та досліджень; праці та соціальної політики; навколишнього середовища, охорони суходолу та моря; культурної спадщини та туризму; охорони здоров'я; конституційних реформ та парламентських відносин; регіонального розвитку; спрощення державного управління.
Судова влада
Судова влада базується на римському праві та Кодексі Наполеона з наступними змінами. У країні функціонують звичайні, адміністративні, апеляційні, військові суди, Вищий касаційний суд, Конституційний Суд.
Судова система передбачає три рівні: суди першої інстанції; проміжні апеляційні суди; суди останньої інстанції, що розглядають апеляції на рішення проміжних судів про тлумачення законодавства. До судів загальної юрисдикції належать суди, які вирішують цивільні і кримінальні справи, адміністративні суди, військові трибунали. Очолює систему судів загальної юрисдикції Верховний касаційний суд, що складається приблизно із 300 магістрів.
Спеціалізований орган конституційного контролю – Конституційний суд Італії, до складу якого входять 15 суддів, які призначаються на дев'ять років: п'ять членів обираються національним Парламентом, п'ять – призначає Президент, а ще п'ять – вищі судові й адміністративні органи.
Останніми роками політична система Італії все більше структурується, за якої дві парламентські коаліції, а саме правоцентристська “Народ свободи” у складі партій “Вперед, Італія!”, “Національний Альянс” та “Ліга Півночі” та лівоцентристська у складі “Демократичної партії-” та партії “Італія цінностей” відіграють важливу роль у внутрішній політиці країни. Водночас на політичному і законодавчо-виконавчому рівнях домінують та відіграють провідну роль партія “Вперед, Італія!” та “Демократична партія”.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу» автора Ковбасюка Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Італія“ на сторінці 5. Приємного читання.
