Розділ «25. Етапи набуття права на заняття адвокатською діяльністю»

Складаючи присягу, майбутній адвокат урочисто клянеться дотримуватися у своїй діяльності Правил адвокатської етики. Уперше в Україні такі Правила були затверджені Рішенням ВККА від 1 жовтня 1999 р. Норми адвокатської етики - це сукупність правил поведінки адвокатів напрацьованих попередніми поколіннями вітчизняних адвокатів і збагачені накопиченим віками світовим досвідом. Вони конкретизують і зберігають гуманне призначення адвокатури як єдиної конституційної правозахисницької інституції в Україні.. Дотримання правил етики забезпечується внутрішнім духовним сприйняттям адвоката істинності і невід'ємності цих правил поведінки від повсякденної практики і його твердим переконанням дотримуватися їх постійно і завжди. Це переконання адвоката підкріплюється колективною волею органів адвокатського співтовариства, а нерідко і правовими процесуальними нормами.

Вочевидь, внутрішні корпоративні документи Ради адвокатів України та ВКДКАУ, на наш погляд слід налаштовувати регіональні Ради адвокатів на створення та збереження урочистої атмосфери при складенні присяги як значної події у житті майбутнього адвоката і всієї корпорації.

17 листопада 2012 р. Установчим З'їздом адвокатів України затверджено нові Правила адвокатської етики. Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачає дисциплінарне стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю в разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (ст. 31 Закону), а також позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю в разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (ст. 32 Закону).

Автори нових Правил адвокатської етики, очевидно, відчували некоректність Закону щодо його втручання у відповідальність адвоката за порушення правил адвокатської етики і вчинили досить етично, повністю перенісши питання відповідальності за такі дії у площину корпоративних відносин.

У своїй діяльності адвокат незалежна процесуальна фігура. Від нього самого залежить ступінь власної свободи від будь-якого зовнішнього впливу (органів державної виконавчої влади, судових органів, громадських організацій і об'єднань). Адвокат самостійний в прийняті рішень під час провадження справи. У свою чергу, незалежність передбачає і високу відповідальність за кожне самостійно прийняте рішення. Єдина людина, з ким узгоджує адвокат кожен свій крок -це підзахисний чи клієнт.

Поняття адвокатської таємниці яскраво описане А.Ф. Коні: "Между защитником и тем, кто в тревоге и скорби от грозного обвинения, которое надвигается, обращается к нему расчитывая на помощь, установливается тесная связь доверия и искренности. Защитнику открываются тайники души, ему стремятся объяснить свою невиновность либо объяснить своё падение и свой скрытый от других позор, такими подробностями личной жизни и семейного быта, по отношению к каким слепая Фемида должна быть и глухой". (Кони А. Ф. Этические начала в уголовном процессе. Собрание сочинений. - Том 4. - М. 1967 р. - с. 54).

Адвокат зобов'язаний берегти адвокатську таємницю і створити умови, що забезпечували б недоступність сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення. Адвокат несе дисциплінарне стягнення у вигляді аж до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону)