Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

Швеція активно підтримала проект нової посиленої угоди між Україною та ЄС про співробітництво та підписання Угоди між Україною і ЄС про асоціацію: Політичну частину угоди підписано 21 березня 2014 р., а Економічну частину угоди підписано 27 червня 2014 р.

Країни здійснюють військове співробітництво, обмінюються досвідом у сфері врегулювання кризових ситуацій, участі в миротворчих операціях, реформування збройних сил та екологічної безпеки їх діяльності. Уряд Швеції ініціював і фінансував програму Ініціативи Північноєвропейських країн та країн Балтії із співробітництва з Україною в галузі безпеки, метою якої є надання підтримки реформуванню сектору безпеки та оборони України[2].

Швеція активно підтримує Україну в її демократичному та євроінтеграційному посуванні, лобіювала українські інтереси в Європейському Союзі. Саме Швеція і Польща тривалий час не давали згоди на побудову по дну Балтійського моря газопроводу РФ Північний потік, реалізація якого шкодить як екології Балтії, так і інтересам України. Саме Швеція і Польща ініціювали програму ЄС Східне партнерство, в якій Україні надано лідируючу роль.

Швеція засудила політику Росії щодо України, посівши активну позицію у політичному протистоянні агресорові, використовуючи для цього різноманітні міжнародні трибуни і форуми. На переконання Швеції, керівництво Росії намагається приборкати Україну, перекреслити суверенність і навіть територіальну цілісність держави, аби зробити Україну черговим російським губернаторством. Швецька сторона не раз заявляла, що право України самостійно робити свій вибір з боку Росії не поважається. Зараз Росія вдалася до військової агресії, аби анексувати частину території України. ЄС в цілому і Швеція зокрема засудили анексію Криму і включення півострова до складу Росії. Відповідальність за поточну європейську кризу системи безпеки, на переконання Швеції, лежить на російському керівництві. ЄС і Швеція однозначно дали зрозуміти, що відбулося дійсне порушення міжнародного права і фундаментальних принципів миру і безпеки в Європі. „Важливо, аби ми всі це зрозуміли. Ми ніколи не потерпимо застосування військової агресії для зміни європейських кордонів”, – заявили прем'єр-міністр Швеції Фредрік Рейнфельдг і Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. „ Той факт, що попри усі труднощі, Україна була здатною тримати принципово демократичний курс впродовж останніх десяти років, є ознакою сили[3]. Дії Росії, на переконання шведської сторони, матимуть чіткі наслідки. ЄС скасував майбутній саміт ЄС-Росія. Країни-члени ЄС підтримали запроваджені прогресивною світовою спільнотою економічні санкції щодо Росії.

У відповідь Росія застосувала вже відомий прийом демонстрації сили. Близько берегів Швеції російський засекречений підводний човен з повним боєзапасом ядерної зброї на борту (т. зв. „другий Курськ”) начебто зазнав аварії в прилеглих водах Швеції[4]. Ймовірно, що дана провокація, ретельно замаскована під надзвичайну ситуацію, спрямована на те, щоб частково відволікти увагу світової спільноти від російських агресивних дій на Донбасі.

Водночас, не менш важливою складовою шведської політики є надання конкретної підтримки демократії, політичним реформам і економічному розвитку України. Уряд Швеції прийняв нову стратегію шведської допомоги розвитку Східної Європи на період 2014-2020 pp., яка суттєво зосереджена на Україні. Сума підтримки складає на цей період близько 175 млн євро[5] та зосереджена на трьох ключових напрямах: (1) Зміцнення демократії, повага прав людини і розвинута держава під верховенством закону; (2) Покращення навколишнього середовища, зменшення впливу на клімат і підвищення стійкості щодо впливу на навколишнє середовище (напрями діють з 2009 р.). Нова стратегія включає також співпрацю у важливій сфері: (3) Поглиблення економічної інтеграції України з ЄС і розвиток ринкової економіки.

Торговельно-економічне співробітництво

За даними Державної служби статистики України, у 2012 р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Швецією склав 806,3 млн. дол. За 9 місяців 2013 р. у порівнянні з 2012 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами зменшився на 11 % і склав 542 млн. дол. При цьому експорт становив 111 млн дол. (зростання на 13,5 %), імпорт – 431 млн дол. (скорочення на 15,6 %), від'ємне сальдо – 320 млн дол. Структура українського експорту поступово змінюється: розширюється номенклатура товарів, зменшується відсоток сировинної складової поставок та збільшується питома вага готової продукції. Основними позиціями в структурі експорту товарів з України є: чорні метали – 22,3 %, текстильна продукція – 19,3 %, деревина і вироби з деревини – 9,0 %, сільськогосподарська продукція – 5,7 %. У структурі імпорту України зі Швеції провідне місце займають: папір та картон – 23,7 %, електричні машини та устаткування – 18,7 %; котли, машини, апарати і механічні пристрої – 12,5 %, сільськогосподарська продукція – 4,9%.

Шведські прямі інвестиції в економіку України становлять 4,1% від загального обсягу, і за цим показником Швеція посідає восьме місце в переліку країн – інвесторів України. Обсяг шведських інвестицій суттєво збільшився у 2011 р. і склав 1755,6 млн дол. Станом на 1 жовтня 2013 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій Швеції в Україну становив 432,6 млн дол., було зареєстровано понад сто підприємств зі шведським капіталом. Шведські компанії мають наміри розширювати свої виробничі потужності в Україні.

Одним з найбільш перспективних напрямів двостороннього співробітництва є енергетична галузь, зокрема з огляду на необхідність здійснення модернізації енергетичного сектору економіки України, спрямованої, перш за все, на впровадження новітніх технологій, збільшення ефективності існуючих потужностей. Значний потенціал співпраці криється в галузях використання відновлювальної енергії, зокрема, у контексті утилізації та переробки відходів (Швеція переробляє понад 94% своїх відходів, частину яких навіть експортує), запозичення Україною відповідного досвіду та передових технологій шведських компаній, а також в телекомунікаційній галузі, сферах енергозбереження та захисту довкілля, ядерної безпеки тощо. В енергетичному секторі Швеція та Україна започаткували співпрацю на регіональному рівні. Так, представники Тернопільської області України разом із шведськими колегами з 2008 р. реалізують спільні інвестиційні проекти у сфері енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії. Зі шведської сторони у співпраці беруть участь Шведське агентство енергетики, Рада районного опалення м. Стокгольма, Шведська асоціація біоенергетики, представники профільних компаній, Шведсько-український бізнес-клуб, що зацікавлені в інвестиційних можливостях в Україні і, зокрема, Тернопільщини.

Українська громада Швеції є найстарішою і найчисельнішою в цій північній країні. За даними Центрального статистичного бюро Швеції, в країні мешкає 5,8 тис. осіб українського походження, у т.ч. 3180 громадян України, діє 8 об'єднань українців. Останнім часом спостерігається зростання інтересу до поглиблення культурно-гуманітарного співробітництва України і Швеції. Спільно з українськими громадськими об'єднаннями Посольство України проводить Дні України, українські вечорниці, Шевченківські вечори, лекції та семінари з історії, Дні українського кіно та поезії. Делегації шведських дітей регулярно беруть участь у щорічних фестивалях „Змінимо світ на краще” у дитячому таборі Артек. Активізовано дослідницьку роботу між архівними і музейними установами двох країн. Триває співпраця між Інститутом історії України та Національним музеєм військової історії Швеції із дослідження козацьких прапорів, які зберігаються у фондах шведського музею. Реалізовано спільний проект Шведського Інституту та Національного Архіву Швеції з дослідниками Бахчисарайського історико- культурного заповідника із вивчення зібрань листування кримських ханів із шведськими монархами: копії відповідних документів були передані українському закладу.

2011 рік в історії українсько-шведських історичних відносин ознаменувався важливою подією: 29 червня у м. Крістіанстад відкрито пам'ятний знак, присвячений видатному українцеві – гетьману Пилипу Орлику – автору Конституції, яка визнана першою демократичною конституцією на теренах Європи. Цей пам'ятний знак – подарунок України шведському місту, в якому гетьман П. Орлик мешкав у 1716–1719 pp. Відкриття було приурочене до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України. У 1000-ліття Софійського собору м. Києва в Історичному шведському музеї м. Сігтуна було відкрито виставку „Софія Київська: віхи історії” тощо.

У всіх дипломатичних представництвах України урочисто відзначається День незалежності України. У шведській столиці це свято відбувається в приміщенні легендарної стокгольмської Концертної Зали, де проходять щорічні церемонії нагородження Нобелівських лауреатів[1].

Активно підтримує Україну в її боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність Королівство Данія. 14 жовтня 2014 р. у Посольстві Данії в Україні (м. Київ) посол пані Мерете Юль офіційно передала представникам Повітряних Сил Збройних сил України 15 новітніх авіаційних GPS навігаторів 695 Atlantic, необхідних для роботи українських літаків, з побажаннями здійснення точних і безпечних глобальних польотів.

Відносинам між Україною та Данією притаманні високий рівень взаєморозуміння та взаємодії, підтримки, динамічний розвиток співпраці в політичній, торговельно-економічній, військово- політичній, гуманітарній й інших сферах. Динамічно розвиваються контакти між двома країнами на високому та експертному рівнях. Налагоджено сталий механізм двосторонніх політичних консультацій між МЗС України та Данії на рівні заступників міністрів та директорів департаментів.

05 березня 1996 р. країни підписали Декларацію про принципи і основні засади співробітництва і партнерства між Україною та Королівством Данія, яка поклала початок широкому співробітництву країн. Підписаний та діє з 24.08.96 р. Меморандум про взаєморозуміння з військових питань між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Королівства Данія, а також Меморандум про взаєморозуміння між міністерствами стосовно операції „Козаки на кризі” (17.12.08 р.), Ветеринарні сертифікати між Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України та Службою ветмедицини Данії (24-29.05.2009 р.) тощо.

Серед останніх документів укладені: Технічна угода між Міністерством оборони України та Оперативним Повітряним Командуванням Збройних Сил Королівства Данія стосовно проведення операції „Північний сокіл-2014” (30.12.2013 р.); Угода між урядами про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про спрощення оформлення віз (10.11.2014 р.); Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерст-

вом закордонних справ Данії щодо розвитку та співробітництва в рамках „Українсько-данського енергетичного центру” (19.12.2014 р.).

Підтримується тенденція активного діалогу між парламентами України та Данії. На регулярній основі відбувається обмін візитами делегацій парламентських комітетів. Відзначається активністю двостороння співпраця в рамках міжпарламентських форумів, зокрема ПА ОБСЄ, ПАРЄ.

Торговельно-економічні відносини між Україною та Данією характеризуються високим рівнем співпраці і динаміки ділових контактів, значним потенціалом і триваючим зростанням обсягів торгівлі та інвестицій. У період 2000-2011 pp. товарообіг між двома країнами збільшився вшестеро, а за результатами 2013 р. перетнув позначку в 600 млн дол. Згідно з даними Держстату України у січні–вересні 2014 р. обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Данією становили 398 млн дол. При цьому експорт товарів з України становив 97 млн (за відповідний період минулого року – 123 млн), а імпорт дорівнював 180 млн дол. – скорочення на 21 %. Основу товарної структури експорту з України до Данії визначали поставки: текстилю – 33,8 %, меблів – 12 %; неблагородні метали – 7 %; машин та устаткування – 6,8 %. Переважними статтями імпорту товарів з Данії до України були: реактори ядерні, котли, машини – 22 %; фармацевтична продукція -15%; білкові речовини – 6,2 %; м'ясо та їстівні субпродукти – 4,5 %; залишки харчової промисловості – 4,1 %.