Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

17-18 вересня 2014 р. відбувся робочий візит Президента України П. Порошенка до США, під час якого відбулися зустрічі з Президентом США Б. Обамою, Віце-президентом США Дж. Байденом, Спікером Палати Представників Конгресу США Дж. Вейнером та Державним секретарем США Дж. Керрі. Під час зустрічі П. Порошенка з Б. Обамою було обговорено широкий спектр питань щодо співробітництва у різних сферах, зокрема, питання забезпечення безпеки, економіки, фінансового співробітництва тощо. Окрему увагу сторони приділили співпраці у сфері енергетики. Президент України П. Порошенко відзначив важливість підтримки США у реалізації міжнародної координації в контексті протидії агресії Росії в Україні. Президент України наголосив, що єдиним шляхом для деескалації ситуації у Донецькій і Луганській областях є Мирний план, який включає в себе припинення вогню, звільнення усіх заручників, виведення російських військ, взяття під контроль кордонів, унеможливлення постачання російської зброї. Під час зустрічі домовлено, що Україна отримає чітку практичну допомогу в доповнення до тієї, яка вже надійшла до нашої держави, а це 240 млн доларів, які вже надішли, і 01 млрд, доларів фінансових гарантій. США розширять допомогу Україні в економічній сфері та у вирішенні питань безпеки й продовжать мобілізувати зусилля міжнародного співтовариства на підтримку України. США надалі послідовно підтримуватимуть суверенітет й незалежність України.

Працюють двосторонні структури високого рівня. Головним українсько-американським міждержавним органом, діяльність якого спрямована на реалізацію положень Хартії стратегічного партнерства, є двостороння Комісія стратегічного партнерства (КСП), у якій співголовують Міністр закордонних справ України і Державний секретар США. КСП координує діяльність шести міжгалузевих механізмів, до компетенції яких віднесено питання політичного діалогу і верховенства права, нерозповсюдження та експортного контролю, енергетичної і ядерної безпеки, науки і технологій, торгівлі й інвестицій, а також оборони. Діалог у торговельно-економічній сфері інституційне організований у формі двосторонньої Ради з питань торгівлі і інвестицій.

Торговельно-економічне співробітництво. У 2013 р. загальний товарообіг між Україною та СІЛА склав 2752,8 млн дол. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі становив 814,8 млн дол.

При цьому відбулось падіння експорту українських товарів до США на 20,8 %, що на кінець листопада 2013 р. становило 969 млн дол. Водночас, імпорт американської продукції в Україну зріс на 3,5 % (або на 60,7 млн дол.) та склав 1783,8 млн дол. Питому вагу українського експорту складають такі товарні групи: № 28 (продукти неорганічної хімії), № 72 (чавун та сталь), № 73 (вироби з чавуну та сталі) та № 27 (енергетичні матеріали). За обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України, США посідають дванадцяте місце. Станом на 1.10.2013 р. в економіку України залучено 985,8 млн дол. американських інвестицій, що складає 1,7% усіх ПІІ в економіці України.

За даними Комісії США з міжнародної торгівлі за 9 місяців 2014 року загальний товарообіг між США та Україною впав на 24,7% (або на 576,1 млн дол.) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 1753,7 млн дол. Дефіцит балансу двосторонньої торгівлі наразі становить 272,7 млн дол. При цьому відбулось падіння експорту українських товарів до США на 15,1 % (або на 131,5 млн дол.), що на кінець вересня 2014 р. становило 740,5 млн дол. У той же час, імпорт американської продукції в Україну впав на 30,5% (або на 444,6 млн дол.) та склав загалом на кінець звітного періоду 1013,2 млн дол.[2]

Президент США Б. Обама, інші політичні діячі активно підтримали Україну в її боротьбі за державний суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Саме США розпочали кампанію уведення політичних та економічних санкцій щодо Росії, яка веде неоголошену війну проти суверенної держави України (2014 р.). Саме США розпочали діалог з російським керівництвом з метою мирного розв'язання проблеми і виходу з кризи. Державний секретар США запевнив українську сторону, що агресія Росії проти України – це не лише порушенням усіх міжнародних законів, а й надзвичайно небезпечні дії, які призведуть до міжнародної ізоляції та посилених санкцій. Німеччина, Франція й інші країни в Європі, без сумніву, також відреагують на це. Державний секретар заявив також, що Вашингтон і Київ є партнерами та стратегічними

союзниками[3]. Американські санкції проти Росії поширилися на Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA)[4], хоча ця заборона не стосується експлуатації Міжнародної космічної станції (МКС). Американське аерокосмічне агентство НАСА оголосило, що припиняє співпрацю з Росією на знак протесту проти політики РФ щодо Криму. США також припинили видачу ліцензій на експорт та реекспорт військової продукції до Росії (у 2013 р. США експортували до Росії вибухові речовини і лазерні прилади загальною вартістю 1,5 млрд. дол.)[5]. Президент США Обама закликав світ захистити Україну[6].

Отже, партнерство України із Сполученими Штатами Америки українська сторона вважає стратегічним і упевнюється в тому, що подібну позицію обіймають і Сполучені Штати Америки.

Канада першою з розвинутих держав визнала незалежну Україну 02 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 27 січня 1992 р. На паритетній основі працюють посольства і консульства обох країн: Посольство України в Канаді, Генеральне Консульство України в Торонто, Посольство Канади в Україні тощо. Політичні контакти на вищому рівні розпочалися з візиту в Канаду Голови Верховної Ради України Л. Кравчука 22 вересня 1991 р. Першим офіційним візитом глави іноземної держави в Україну став приїзд генерал-губернатора Р.Дж. Гнатишина (28 вересня–1 жовтня 1992 р.). Знаковими були візити в Україну в жовтні 2010 р., 22 березня 2014 р. Прем'єр-міністра Канади С. Гарпера; 7 червня 2014 р. – візит в Україну Прем'єр-міністра С. Гарпера для участі в

інавгурації Президента України, а 16-17 вересня 2014 р. – візит в Канаду Президента України П. Порошенка. Регулярними є контакти на рівні зовнішньополітичних відомств і парламентів.

Договірно-правова основа складається з 50 чинних документів. У липні 1992 р. Канада та Україна підписали Декларацію про економічне співробітництво. Ключовими документами також є Спільна Декларація про особливе партнерство (Київ, 31 березня 1994 р.) та Угода про торговельні та комерційні відносини. Таким чином двосторонні відносини між Україною і Канадою було піднесено на рівень особливого партнерства, за яким обидві країни надавали одна одній статус найбільшого сприяння. Особливу роль у розвитку зв'язків між країнами відіграла Угода про дружбу і співробітництво від 24 жовтня 1994 р. тощо. Було створено двосторонню Комісію з питань торгово-економічного співробітництва. Домовленості, досягнуті під час державних візитів на вищому рівні Президента України до Канади та Генерал- губернатора Канади в Україну підтвердили динаміку політичного діалогу.

За перше півріччя 2014 р. порівняно із відповідним періодом 2013 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Канадою скоротився на 15,8 % і склав 184 млн дол. При цьому, експорт товарів та послуг з України до Канади зменшився на 5,4 % і становив 84 млн, а імпорт товарів та послуг з Канади до України скоротився 22,9 % і склав 100 млн дол. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами для України від'ємне – 16 млн дол. Основні статті українського експорту: кам'яне вугілля, антрацит (26,7 %); добрива (16,9 %), вироби з чорних металів (17,6 %); екстракти дубильні (6 %); частини машин та обладнання, механічні пристрої (4,9 %), чорні метали (3,8 %); мідь і вироби з неї (3,2 %); іграшки (2,5 %); керамічні вироби (2,1 %); зернові культури (1,9 %).

У першому півріччі 2014 р. обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Канадою скоротився на 24 % і склав 62 млн дол. Експорт послуг з України до Канади зменшився на 22 %, а імпорт скоротився на 28 %. Сальдо торгівлі послугами позитивне і склало 20 млн дол. В економіку України залучено більше 91,7 млн дол. канадських інвестицій, що складає 0,2 % усіх ПІІ.

Серед міжнародних проблем, що становлять спільний інтерес, вирізняються такі, як миротворча діяльність та розвиток механізму превентивної дипломатії; реформування системи ООН, зокрема Ради Безпеки ООН, а також соціальних і економічних структур Організації. З канадською стороною проробляються різноманітні варіанти конкретної практичної допомоги Україні. Як результат, у 2008-2009 pp. було започатковано низку перспективних двосторонніх проектів.

Україна і Канада пов'язані не тільки спільними цінностями та інтересами, але й історичними, культурними та родинними зв'язками. В Канаді проживає понад 1,2 млн осіб українського походження, які доклали значних зусиль до створення сучасної Канади. Водночас українці Канади віддають шану та свято оберігають свої національні корені.

Канада підтримала Україну в її протистоянні агресору. В Одеський морський порт 10 січня 2015 р. прибуло канадське судно MSC Eloise з гуманітарним вантажем для української армії – армійська зимова форма та інша допомога нелетального характеру від уряду Канади для Збройних Сил України. В Україну направлено три кораблі з канадською гуманітарною допомогою, а це – 54 морських контейнери, в яких – 67 тис. пар взуття і 27 тис. теплих курток і штанів. Крім того, канадці направили в Україну літак з мобільними госпіталями[7].

Міністерство оборони України та Міністерство національної оборони Канади 08 грудня 2014 р. підписали Декларацію про наміри. Водночас 19 грудня 2014 р. керівник канадського уряду С. Гарпер оголосив про запровадження додаткових економічних санкцій і заборони на в'їзд для 20 російських і українських осіб, а також про нові обмеження на експорт до Росії технологій розвідки і видобутку нафти. Стівен Гарпер запевнив Президента України Петра Порошенка у канадській підтримці України, зокрема шляхом надання військової допомоги, а також підкреслив важливість не щодавно підписаної декларації про наміри щодо військового співробітництва між двома країнами[8].

Висновки. На цьому завершуємо огляд двостороннього співробітництва України з провідними державами Європи і Америки. Для всіх історій започаткування двосторонніх відносин характерні наступні схеми: визнання країни, встановлення дипломатичних відносин, відкриття посольств і консульств, укладання базових договорів, подальше розширення договірно-правової основи взаємин, розвиток політичного, економічного, науково-технічного та співробітництва в галузі культури, розширення та поглиблення сфери торговельно- економічної співпраці. Схеми доволі близькі, однак хода розвитку, засоби розбудови двосторонніх відносин є диференційними. Відрізняються також і рівні політичної, економічної та гуманітарно- культурної співпраці.

Простежуючи шлях, пройдений Україною у пошуках надійних, передбачуваних і сильних партнерів, на підтримку яких можна розраховувати у найскладніших ситуаціях політичного і економічного життя, можна дійти висновку, що стратегічні відносини Україна розвивала із США, Республікою Польща і Грузією. Серед пріоритетних західних партнерів визначає ФРН, Швецію і країни Балтії. Зазначимо, що Німеччина посідає перше місце за торговельно- економічним оборотом України серед країн ЄС. У 2013 р. основна частка українського товарного експорту спрямовувалася до Польщі (15,1%), Італії (14,1%), Німеччини (10,0%), Угорщини (9,8%) та Нідерландів (6,0%). Водночас, найбільша кількість товарів ввезена з ФРН (26,1%), Польщі (15,0%), Італії (7,6%), Франції (6,7%) та Угорщини (5,1%)[9]. Саме ФРН є одним із перших найактивніших інвесторів в українську промисловість. Німеччина як одна з провідних країн Євросоюзу могла б сприяти Україні в її просуванні шляхом євроінтеграції.

У найближчий період вітчизняні зовнішньополітичні та економічні структури планують опановувати ринками країн Близького і Середнього Сходу, Африки, Азії і Південної Америки, поступово перетворивши Україну на одне з головних, важливих транспортних і комунікаційних перехресть, в енергетичний центр газових і нафтових шляхів, у важливий етап Шовкового тракту.