Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

Договірно-правова основа складається з 105 чинних документів. 25 січня 2011 р. під час офіційного візиту Прем'єр-міністра ТР Р.Т. Ердогана в Україну було підписано Спільну декларацію про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, якою закріплювалось встановлення стратегічного партнерства між країнами.

Міждержавні контакти регулярно відбуваються на всіх рівнях: президентському, урядовому, парламентському, дипломатичному. Нагадаємо про деякі з таких: 13-14 березня 1991 р. Україну відвідав Президент Туреччини Тургут Озал. У травні 1992 р. відбувся офіційний візит до ТР Президента України Л. Кравчука, у травні-червні 1994 р. Президент TP С. Демірель у відповідь здійснив офіційний візит в Україну. У листопаді 1996 р. відбувся офіційний візит в Туреччину Президента України Л. Кучми. У травні 1998 р. Україну вдруге з офіційним візитом відвідав Президент ТР С. Демірель. У Спільному комюніке Президентів рівень розвитку українсько-турецьких відносин був визначений як конструктивне партнерство. 22-24 листопада 2000 р. відбувся офіційний візит Президента України Л. Кучми до ТР. У червні 2003 р. Президент ТР А.Н. Сезер відвідав Україну з державним візитом. Спільна заява, ухвалена главами держав, окреслила пріоритетні напрями подальшого співробітництва між Україною й Туреччиною. 29 червня 2004 р. Президент України Л. Кучма взяв участь у Стамбульському саміті НАТО. 6-8 червня 2005 р. відбувся державний візит Президента України В. Ющенка до ТР. Президент України також відвідав ТР з візитами у червні 2007 р., жовтні 2008 р., травні 2009 р., грудні 2011 р. та жовтні 2013 р. 15 квітня 2014 р. в Анкарі відбулася зустріч кандидата на посаду Президента України Петра Порошенка з Президентом ТР А. Тюлем та Прем'єр-міністром ТР Р.Т. Ердоганом в рамках церемонії нагородження Народного депутата України М. Джемілєва Орденом Турецької Республіки. 05 вересня 2014 р. відбулася робоча зустріч Президента України П.О. Порошенка з Президентом Турецької Республіки Р.Т. Ердоганом під час Саміту НАТО у м. Ньюпорт (Велика Британія).

Ширяться політичні контакти між країнами. Під час переговорів на вищому рівні 27 жовтня 2008 р. Президент Туреччини підтвердив, що його країна обстоює політику відкритих дверей НАТО і підтримує Україну в її приєднанні до Альянсу. Президент Туреччини також подякував українській стороні за облаштування кримських татар. Під час зустрічі міністрів закордонних справ

України і Туреччини – Павла Клімкіна і Мевлют Чавушоглу в серпні 2014 р. сторони відзначили високий рівень стратегічного партнерства між Україною і Туреччиною, визначили плани подальших політичних контактів. Обговорили перспективні напрями економічної взаємодії, зокрема конкретні проекти у таких високотехнологічних сферах як авіабудування, космічна галузь та енергетика. Особлива увага була приділена розвитку ситуації у східних регіонах України, у т.ч. у контексті збитого терористами російською зброєю над Донецькою областю України влітку 2014 р. літака авіакомпанії „Малазійські авіалінії”. М. Чавушоглу висловив співчуття у зв'язку з трагедією та підтвердив беззастережну підтримку Туреччиною суверенітету та територіальної цілісності України. Сторони наголосили на необхідності захисту прав та свобод кримськотатарського народу Автономної Республіки Крим[5].

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України, з яким наша держава традиційно має найбільше позитивне сальдо. За 10 місяців 2014 р. загальний товарообіг склав З млрд. 992 млн дол. (- 12,3% у порівнянні з 2013 р.). Позитивне сальдо для України становило 1 млрд. 986,6 млн дол. Експорт з України до Туреччини в січні–жовтні 2014 р. становив 2 млрд. 989,4 млн дол. (- 4%). Імпорт в Україну з Туреччини склав 1 млрд. 2,8 млн дол. (-31,3%). Протягом трьох кварталів 2014 р. обсяги торгівлі послугами між Україною та ТР склали 204,8 млн дол. (- 36,9%). Експорт склав 104,6 млн дол. (- 29,6%), імпорт – 100,2 млн дол. (- 43,1%). Сальдо позитивне – 4,3 млн дол. За офіційною статистикою, обсяг турецьких інвестицій в Україну станом на 1 липня 2014 р. складав 202,9 млн дол., що становило 0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. На території України здійснює діяльність близько 600 підприємств з турецьким капіталом[6].

Співпраця між Україною та Туреччиною розвивається доволі стрімкими темпами, при цьому взаємодія країн досить структурована та інституціалізована. На всіх рівнях від найвищого керівництва до ділових кіл створені структури, які забезпечують постійний діалог між країнами. Зокрема, активно працює Стратегічна рада високого рівня, яка забезпечує узгодження політичних та економічних цілей двох країн. У рамках цієї ради діє група стратегічного планування на рівні міністрів закордонних справ. Також створена Міжурядова комісія з торговельно-економічного співробітництва. Крім цього, діє Ділова рада, в рамках якої відбуваються зустрічі представників бізнесу.

В економічних планах Туреччини Україна займає важливе місце. Так, спільні зусилля країн з реалізації мети стати ключовими транспортними та торговельними вузлами можуть прискорити цей процес та принести додаткові вигоди обом сторонам. У результаті низки переговорів з представниками турецької влади досягнуто порозуміння щодо співпраці в транспортній галузі. Україна виявила готовність надати сприяння у розробці Туреччиною пасажирського міжрегіонального літака на базі літаків АН-148, АН-158. Також Україна готова брати участь у реалізації проектів модернізації інфраструктури Туреччини тощо.

Країни активно співпрацюють в енергетичній сфері: у січні 2011 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння у галузі енергетики між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і Міністерством енергетики та природних ресурсів Турецької Республіки. Сторони планують реалізувати програми експорту електроенергії, газової співпраці, Національний проект LNG-термінал та інші перспективні проекти. Представники турецької сторони подякували за те, що в період екстремальних холодів Україна на прохання Туреччини надала їй додаткові обсяги газу з власних сховищ. Міністр енергетики та природних ресурсів ТР Танер Йилдиз підкреслив: „Перш за все хочу подякувати, що ви допомогли нам, надавши додаткові обсяги газу зі своїх сховищ. Під час екстремально холодної погоди Ви нас виручили. Зрозуміло, що такі кроки і такі підходи ніколи не забуваються. Кожна країна має свої унікальні можливості, а спільне використання таких унікальних можливостей дозволить нам створити синергію" [7].

Міжрегіональне співробітництво між Україною та Турецькою Республікою здійснюється на основі Договору про дружбу і співробітництво між Україною та ТР від 04 травня 1992 р., яким закладено правові засади міжрегіонального співробітництва державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, у таких сферах як комунальне господарство, будівництво, торгівля та інвестиції, освіта, культура та охорона здоров'я. Будучи одним із важливих елементів українсько-турецьких відносин, міжрегіональне співробітництво здійснюється на рівні місцевих влад, громадських організації та підприємницьких суб'єктів економічної діяльності. Регіональний механізм співробітництва активно використовується для реалізації спільних економічних, культурних та гуманітарних проектів, проведення презентацій торговельно-економічного та науково-технічного потенціалу країн.

Міжрегіональне співробітництво здійснюють 27 пар адміністративно-територіальних одиниць України і Туреччини. Також активною діяльністю на цьому напрямі відзначаються Київська, Одеська та Харківська міські державні адміністрації. Так, Київ та Анкара співпрацюють на основі Меморандуму про дружбу і співробітництво між Київською міською Радою та Мерією Анкари (лютий 1993 р.), а також Угоди про співробітництво (листопад 2000 р.). Сторони здійснюють обмін досвідом та інформацією в сферах міського господарства, планування та будівництва, охорони здоров'я, збереженні культурної спадщини, взаємодіють у рамках Асоціації столиць Чорноморського регіону та Міжнародного педагогічного клубу європейських столиць.

Важливим елементом у відносинах столиць України та Туреччини є співробітництво центральних районів – Подільського та Чанкая. Угода про співробітництво між цими районними адміністраціями була укладена у вересні 2000 р. У рамках Протоколу про співробітництво між Районною державною адміністрацією Солом'янського району міста Київ та Мерією району Бакиркьой м. Стамбул (січень 2003 р.) налагоджено зв'язки між українським державним підприємством „Біофарма”, державним заводом № 410 цивільної авіації, ЗАТ „Арма-Клапан”, ВО „Київприлад” та низкою підприємств м. Анкара. Високою динамікою розвитку відзначається співробітництво Харківської ОДА з провінцією Ізмір та містами Газіантеп та Анкара. Перспективним напрямом українсько-турецької взаємодії є співпраця чорноморської провінції Зонгулдак та Херсонської області за Договором про дружні зв'язки між містами Херсон та Зонгулдак. Впродовж 2013 р. відбулося укладання низки двосторонніх документів про започаткування співробітництва та побратимських відносин між містами: Донецьк і Самсун, Харків та Анкара.

Розвиток співпраці в науково-технологічній сфері є одним з важливих елементів взаємин між Україною і ТР. Висока динаміка інноваційного розвитку ТР забезпечена завдяки суттєвому збільшенню обсягів фінансування та реалізації масштабних міжнародних проектів, що може стати вагомим механізмом підтримки сектору спільних досліджень, отже і розвитку нашої держави. Для цього створені відповідні передумови, зокрема сформована договірно-правова основа: у 2007 р. набула чинності рамкова Угода про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору, а у вересні 2009 р. – Угода між Урядом України та Урядом ТР про співробітництво у галузі науки та технологій. Взаємодія між Україною та ТР у науково-технічній сфері здійснюється у межах Українсько-турецького комітету з питань науково-технічного співробітництва. Відповідні установи України та ТР виконують спільні наукові дослідження в сфері інформаційних технологій, мікроелектроніки, фізики напівпровідників, матеріалознавства, енергетики та екології Чорного моря. Окремі спільні проекти реалізуються на багатосторонній основі – у рамках Сьомої та Восьмої програм ЄС, а також по лінії ОЧЕС.

Важливим елементом стратегічного співробітництва між Україною та ТР має стати подальший розвиток співпраці в аерокосмічній сфері, для чого також існують відповідні передумови. Реалізація масштабної програми розвитку аерокосмічного комплексу є одним з пріоритетних напрямів довгострокової програми турецького Уряду „Цілі – 2023”, приуроченої до 100-річчя утворення Республіки. Програма серед іншого спрямована на створення національної бази у сфері дослідження та використання космічного простору, розвитку місцевого науково-технологічного потенціалу та спрямування його на максимальне використання власних виробничих потужностей.

Турецька сторона вважає Україну перспективним партнером у аерокосмічній сфері з урахуванням технологічного та інтелектуального потенціалу нашої держави, а також попередніх результатів двосторонньої взаємодії у цій сфері. При цьому, однією з важливих цілей турецької сторони є отримання українських технологій. У 2007-2008 pp. було виконано спільні роботи (Дніпропетровський національний університет, ДКБ „Південне” – Середньосхідний технічний університет, підприємство оборонно- промислового комплексу Туреччини „ROKETSAN А.§.”) у сфері проектування, розробки, виготовлення та тестування макету ракетного двигуна (сума контракту – 0,5 млн дол.). У 2007-2010 pp. успішно реалізовано два проекти між ДКБ „Південне”, підприємствами „Укроборонпрому” та турецькими компаніями „ROKETSAN А.S.” та „DORMAK” у сфері аналізу варіантів розробки і запуску космічного апарату, а також створення ракетного комплексу на базі балістичної ракети (сума виконаних контрактів склала 0,3 млн дол.). У 2011 р. було виведено на орбіту супутник турецького виробництва „PACAT”: запуск здійснено компанією „Космотрас” з використанням ракети-носія „Дніпро”. Наразі найбільш важливим та масштабним напрямом українсько-турецької взаємодії у космічній сфері є проект створення Центру запуску ракетоносіїв наземного базування (космодром) для виведення на орбіту турецьких військових та цивільних супутників. Передбачається, що українська сторона забезпечить створення ракети та відповідного технологічного обладнання для системи запуску, а турецька – будівництво космодрому.

Продовжуються українсько-турецькі контакти у галузі авіабудування. Певні перспективи окреслилися у співробітництві турецьких компаній „Turkish Aerospace Industries” (ТАЇ) та „Turkish Airlines Technic Inc.” під координацією Генерального директорату аерокосмічних технологій Міністерства транспорту, мореплавства та зв'язку ТР з ДП „Антонов” у рамках турецької програми створення регіонального літака. Турецькій стороні запропоновано концепцію з проектування і виробництва в ТР (із залученням виробничих потужностей українських підприємств) турбореактивних пасажирських регіональних літаків на базі АН-158/АН-178. 09 жовтня 2013 р. у рамках Третього засідання Стратегічної ради високого рівня, була проведена презентація українського літака АН- 158. Детальне обговорення можливостей співпраці у зазначеному проекті відбулося під час візиту розширеної турецької делегації до ДП „Антонов” у листопаді 2013 р, а також у лютому 2014 р.

Українсько-турецька Міжнародна лабораторія високих технологій (м. Гебзе) є ефективним механізмом поєднання потенціалу науковців двох країн. Заклад функціонує на базі Науково- дослідного центру „Мармара”. Протягом останнього часу Лабораторія успішно виконала низку проектів та побудувала полігон для випробувань прикладного характеру. Результати розробок Лабораторії можуть бути використані для створення бронежилетів нового покоління, приладів для виявлення людей у завалах після землетрусів (з отриманням даних щодо їх пульсу та дихання); рентгенів, які не здійснюють шкідливого впливу на організм людини; медичних апаратів для виявлення ракових пухлин та аналізу здоров'я людини; засобів контролю та перевірки автентичності купюр; засобів розпізнавання людини по долоні (замість зняття відбитків пальців) тощо. У 2010 р. було значно розширено інфраструктуру Міжнародної лабораторії високих технологій, яка оснащена унікальним обладнанням. Це створює хороші умови як для стажування, так і виконання наукових досліджень[8].

Поза тим спільні наукові розробки виконуються у сфері інформаційних технологій, мікроелектроніки, фізики напівпровідників, матеріалознавства, енергетики та екології Чорного моря. Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України співпрацює з Університетом Докуз Еулул; Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України – з Університетом Бількент; Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України – з Університетом Мустафа Кемаль; Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України – з Університетом Ейдж; Інститут фізики НАН України – з Університетом Йузунку; Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України – з Сінопським університетом; Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України – з Стамбульським технічним університетом.

Плідно співпрацює з установами Туреччини Відділення морської геології та осадчого рудоутворення Національного науково-природничого музею НАН України. Тісному співробітництву сприяє взаємна зацікавленість у проведенні спільних геологічних і геофізичних досліджень Чорного моря з одержанням практичних результатів у галузі вивчення грязьового і газового вулканізму в Азовсько-Чорноморському регіоні, підводних транспортних систем (нафто- та газопроводи, кабельні оптико- волоконні системи передачі інформації тощо). Ведеться активний пошук і вивчення джерел енергоносіїв глибинних районів моря (в рамках дослідження газового вулканізму), чому сприяють цінний досвід та налагоджені міжнародні зв'язки турецьких вчених в рамках виконання проектів Європейського Союзу, ЄБРР, ОЧЕС тощо. В рамках ОЧЕС сторони співпрацюють за такими пріоритетними напрямами як сейсмологія, захист навколишнього природного середовища, біорізномаітгя Чорного моря, екологічно чиста енергетика, моніторинг та очищення води тощо.

Міністерство освіти і науки України та Рада з питань науково-технічних досліджень Туреччини (ТЮБІТАК) уклали Виконавчий протокол про співробітництво та Статут Міжнародної лабораторії високих технологій. Між НАН України та Радою ТЮБІТАК було підписано рамкову Угоду про співробітництво, що створило необхідну договірно-правову основу для здійснення спільних науково-дослідних проектів у галузях фундаментальних і прикладних досліджень. У грудні 2003 р. укладено міжурядову Угоду про співробітництво в галузі охорони довкілля. Враховуючи віддалену перспективу набуття членства в ЄС як Україні, так і Туреччині, обидві країни збагачують двосторонню співпрацю новими перспективними проектами.

Співпраця в галузі освіти регулюється відповідною Угодою між Міністерством освіти України, Радою з питань вищої освіти та Міністерством освіти ТР від 21 травня 1998 р. На підставі цього документа сторони щорічно на взаємній основі надають 5 стипендій громадянам країни-партнера для навчання у національних ВНЗ. Крім того, Туреччина у рамках реалізації власних програм з підготовки кадрів для країн тюркського світу починаючи з 1992 р. щорічно надає понад 50 стипендій для навчання у власних вузах громадян України – кримських татар і турків-месхетинців.