Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

Європейський Союз є одним із основних торговельних партнерів України[1]. Згідно із статистичними даними питома вага країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті товарами та послугами України за січень-вересень 2013 р. склала 31,6%, або в абсолютних показниках 37 040,4 млн дол. від загального обсягу торгівлі України. Експорт товарів та послуг до країн ЄС за згаданий період становить 14 629,3 млн дол. або 26,3% від загального обсягу експорту товарів та послуг України. В свою чергу, обсяг імпорту з країн ЄС за згаданий період був 22 411,1 млн дол. або 36,4% від загального обсягу імпорту в Україну. У двосторонній торгівлі продовжує зберігатися негативне сальдо, яке за три квартали 2013 р. склалося у розмірі 7 781,8 млн дол., тобто збільшилось у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 1 304,0 млн дол.

Основна частка українського товарного експорту спрямовувалася до Польщі (15,1%), Італії (14,1%), Німеччини (10,0%), Угорщини (9,8%) та Нідерландів (6,0%). Водночас, найбільша кількість товарів ввезена з ФРН (26,1%), Польщі (15,0%), Італії (7,6%), Франції (6,7%) та Угорщини (5,1%). Основні товарні групи українського експорту за 2013 р.: чорні метали (24,8%), руди, шлаки та зола (10,6%), електричні машини і устаткування (9,2%), зернові культури (9,1%), насіння і плоди олійних рослин (6,5%). Питома вага зазначених товарів у загальному обсязі експорту України до держав-членів ЄС за звітний період склала 60,2% або 7 247,3 млн дол.

Основні товарні групи українського імпорту з країн ЄС за І-ІХ 2013 р.: котли, машини, апарати і механічні пристрої (12,6%), наземні транспортні засоби, крім залізничних (10,9%), енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (10,3%), фармацевтична продукція (8,3%), електричні машини і устаткування (7,1%), полімерні матеріали, пластмаси (6,9%).

За даними Держстату, за 9 місяців 2013 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3722,0 млн дол. прямих іноземних інвестицій. Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 01 жовтня 2013 р. становив 56565,2 млн дол., що на 2,3 % більше обсягів інвестицій на початок 2013 р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1245,6 дол.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 18712,0 млн дол., Німеччина – 6194,8 млн дол., Нідерланди – 5504,0 млн дол., Російська Федерація – 3842,1 млн дол., Австрія – 3216,4 млн дол., Велика Британія – 2724,4 млн дол., Віргінські Острови (Брит.) – 2452,4 млн дол., Франція – 1843,0 млн дол., Швейцарія – 1277,5 млн дол. та Італія – 1259,0 млн дол.[2]

За обсягом співпраці і значимістю Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) є провідним партнером України з країн ЄС. Україна орієнтується на розвинені держави світу, в яких можна запозичити досвід розбудови політичної, економічної і гуманітарної системи суспільства, і на які можна розраховувати у пошуках захисту від зовнішнього втручання. Серед впливових країн ЄС Україна надає пріоритет розбудові відносин з ФРН. Сучасні українсько-німецькі відносини будуються виважено і прагматично. Заінтересованість Німеччини у зв'язках з Україною була суто економічною, хоча з 2014 р. спостерігається і геополітичний аспект. Для України – це досвід економічних і державних перетворень, практика акціонування розвитку підприємств, соціальна спрямованість економіки, впровадження науково-технічних досягнень, здобутки в санації тощо.

ФРН – перша країна світу, яка мала в Києві з 1989 р. консульство, і одна з перших, що 26 грудня 1991 р. визнала Україну як суверенну державу. Дипломатичні відносини встановлені 17 січня 1992 р. Під час візиту до Києва Федерального канцлера Німеччини

Гельмута Коля 09 червня 1993 р. було укладено спільну Декларацію про основи відносин між Україною та ФРН. Основним документом двосторонньої співпраці в галузі економіки є Договір про розвиток співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки.

Сучасні українсько-німецькі відносини базуються та розвиваються на потужному правовому фундаменті. Договірно-правова основа відносин між Україною і ФРН складається з 83 документів міжнародно-правового характеру, 43 з яких укладені на міждержавному та міжурядовому рівнях.

Ключовими серед них є: Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (9.06.93 р.); Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (5.11.93 р.); Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96 р.); Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (4.10.96 р.). Серед передостанніх згадаємо Угоду про співробітництво у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими тяжкими злочинами (30.08.2010 р.), Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (30.12.2011 р.), Спільну заяву про продовження співробітництва щодо перепідготовки кадрів для сфери підприємництва України між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина (23.05.2013 р.) та ін.

Більшість договірно-правової основи двосторонніх відносин складається з угод, домовленостей та програм співробітництва, укладених на міжвідомчому рівні.

Найактивніші контакти на всіх рівнях спостерігалися у середині 1990-х pp. У 1995 р. у Німеччині з візитом перебував Президент України Л. Кучма, а у 1996 р. до Києва вдруге приїздив Федеральний канцлер Г. Коль. Керівниками країн було запроваджено нову форму міждержавного спілкування – політичні консультації на найвищому рівні, яким надано регулярного характеру. Особливої ваги така співпраця набула у зв'язку із стратегічним вибором

України на поглиблення співробітництва з ЄС і НАТО. До розгалуженої договірної основи були додані Угода про співпрацю у справах осіб німецького походження, які проживають в Україні; Заява Урядів ФРН та України про поглиблення співпраці у проведенні реформ в Україні; Угода про співробітництво між Держтелерадіо України та другим каналом Німецького телебачення (ЦДФ) та ін. Сторони домовились про співпрацю в авіабудуванні, банківській сфері, на інвестиційному напрямі, обмінялися історичними реліквіями, які опинилися в результаті війни на територіях обох країн. Українська сторона передала німецькій 211 старовинних гравюр, у т.ч. роботи Дюрера із зібрання Дрезденської галереї, які опинилися на території України в результаті Другої світової війни. Такий крок України за рівнем подарунка не має аналогів в міжнародній практиці. Федеральному канцлеру Г. Колю було присвоєно почесне звання доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Україну було залучено до політичних і економічних проектів, наприклад, співпраці України, Польщі і Німеччини у межах Веймарського трикутника – тристоронніх консультаційних зустрічей політичних діячів ФРН, Франції і Польщі, які у 1997 р. одностайно підтримали пропозицію про залучення України до співробітництва. У розвиток співпраці міністри закордонних справ ФРН і Польщі (23 березня 2005 р.) висловили намагання надати допомогу Україні на її шляху до євроінтеграції у вигляді міжурядових консультацій і регіонального співробітництва. Співпраця в межах Веймарського трикутника сприяла також поглибленню українсько-французьких військових контактів, що в ситуації їх низької активності було доволі вагомим надбанням.

За обсягом товарообороту Німеччина традиційно є лідером серед провідних європейських країн: цей показник у 2006 р. перевищив 8,99 млрд. дол. Негативне українське сальдо склало понад 7 млрд. За підсумками 2012 р. обсяг зовнішньоторговельного обороту товарами і послугами між Україною і Німеччиною зменшився на 0,6% (56,5 млн дол.) та склав 9,42 млрд. дол. Експорт зменшився на 3,5% і становив 2,1 млрд. дол. Імпорт зріс на 0,3% і сягнув 7,3 млрд. дол. Негативне сальдо України становило 5,2 млрд. дол.

У січні-листопаді 2013 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Німеччиною склав 7,8 млрд. дол. (+1,1%), у т.ч. експорт товарів – 1,5 млрд. дол. (-3,5%), імпорт – 6,3 млрд. дол. (+2,2%). Нагадаємо, що в українському експорті низькою є частка високотехнологічної продукції. ФРН переважала за імпортом продукції в Україну – 26,1%.

Переважна частка українського експорту послуг була зорієнтована на Німеччину – 15,7%. Основними країнами імпортерами послуг стали Велика Британія, Кіпр, Німеччина (14,7%). Німеччина обіймає другу позицію після Кіпру щодо інвестицій, обсяг яких склав 6194,8 млн дол. 84,4% німецьких інвестицій (понад 5,4 млрд. дол.) спрямовано у промисловість. Україною інвестовано в економіку ФРН близько 9 млн дол.

Активно діє українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва (7-ме засідання відбулося 23 травня 2013 р. у Берліні). Проведення наступного засідання планувалося у Києві у 2014 р.

Прямі інвестиції з ФРН в економіку України за основними видами економічної діяльності у 2013 р. становили 6317 млн дол. Це – промисловість (85%), переробна галузь (83%), металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (73%). Водночас спостерігався відтік німецького банківського капіталу: якщо у 2012 р. питома вага фінансової діяльності, у яку інвестувала ФРН, складала 18%, то 2013 р. – 2% з -1234 млн дол.