Розділ «Передмова»

Суверенна Україна спрямовує зовнішню політику на зміцнення миру і стабільності у світі через захист національних інтересів і власної безпеки. Зовнішньополітична діяльність держави спирається на засади міжнародного права: повагу суверенітету, рівноправність, невтручання у внутрішні справи одне одного, визнання територіальної цілісності та непорушності існуючих кордонів, розвиток широкомасштабного співробітництва, відмову від загрози силою та її застосування, захист прав людини тощо.

У підручнику розглянуто етапи становлення й розвитку зовнішньої політики, основні напрями й завдання Української держави в зовнішньополітичній площині, проаналізовано механізми захисту прав громадянина, суверенного існування країни, економічного зростання. В основу покладено принципово важливу концепцію континуітету формування і розвитку зовнішньополітичної парадигми України впродовж значного історичного періоду української державності. Наша держава, як і її політика, бере свій початок від Трипільської культури, розвивається через Скіфську добу, формує могутню державу Київську Русь. Саме тоді на українських землях було започатковано не тільки загальні уявлення про світ і людське існування, а й основи міжнародного буття, засади патріотизму, гуманізму, толерантності, договірних відносин, дипломатії. Наступний етап, що охоплює період Козаччини, містить чимало елементів тогочасного державотворення, зовнішньополітичної діяльності, що успадкувало і примножило Військо Запорозьке. Період 1917-1920 pp. відзначається боротьбою за незалежність Української держави, цивілізованим виходом у світ міжнародних відносин, застосуванням дипломатичних засобів і методів обстоювання українських інтересів. У період радянського існування вивчаються тогочасні форми міжнародного буття України у межах СРСР. На сучасному етапі із здобуттям державного суверенітету розкриваються зовнішньополітичні складові утвердження України як суб'єкта міжнародного права з державними цілями, власною зовнішньою політикою, міжнародними зобов'язаннями.

Перед сучасною Україною постала потреба обстоювання завоювань українського народу, здобуття країною гідного місця у світовому поділі праці, захисту прав українського громадянина, інформаційного забезпечення, суверенного існування тощо. Державні інтереси України полягають у реалізації стратегічних, політичних, економічних, правових та ідеологічних цілей. Кожен історичний період розвитку державності позначений специфічним становищем України чи її регіонів, які існували відносно самостійно або в складі інших держав. На жаль, Україна частіше була не суб'єктом зовнішньої політики у згадані періоди, а її об'єктом, коли доля українських земель залежала від інших, значно потужніших державних утворень.

Україна виборола незалежність у багатолітній борні й утвердила себе високоавторитетною державою, гідною поваги.

Джерелами підручника є документи про державотворення і зовнішню політику України, архівні матеріали, документи зовнішньополітичних відомств. Опрацьовано також історичні згадки, літописи, перекази, фольклор.

Серед наукових досліджень, що лягли в основу підручника, особливо важлива українська історіографія. Це творчий доробок Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Ярослава Дзири, Дмитра Донцова, Дмитра Дорошенка, Олександри Єфименко, Івана Крип'якевича, Наталії Полонської-Василенко, Ореста Субтельного, Олександра Шульгіна, Дмитра Яворницького та багатьох інших вітчизняних дослідників.

До текстів розділів включено завдання і контрольні питання, основна і додаткова література, фрагменти документів.

Підручник буде корисним студентам, учням старших класів, а також викладачам навчальних закладів, всім небайдужим громадянам України.