Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

правда, і український експорт до Бельгії цієї продукції збільшився 2008 р. у 5 разів, склавши 0,732 млн євро, однак його питома вага лишається на рівні 0,3%. Важливою складовою українського імпорту є продукція машинобудування (групи 84, 85, 87 та 90): негативне сальдо складає сумарно 105,8 млн євро.

Практика роботи українських дипломатів в економічній сфері підтверджує, що у багатьох випадках пропозиції щодо експорту української продукції недостатньо опрацьовані і пророблені, що потребує відповідної розробки та запровадження єдиної форми експортних звернень українських товаровиробників.

Важливе значення в експортній роботі має рекламування вітчизняної продукції, зокрема на виставках. Як приклад, можна навести досвід допомоги українських дипломатів в організації представлення української виноробної галузі у щорічній виставці „Вина і смаки” в м. Дінан (7-9 травня 2010 р.). У роботі виставки взяли участь представники близько 100 українських підприємств – виробників вино- та алкогольної продукції, м'ясо-молочної, кондитерської та броварної продукції. На щорічній церемонії нагородження відзнаками Міжнародного інституту смакових якостей продукція української компанії „Немиров” (горілка Nemiroff LEX Ultra) отримала срібну нагороду. З березня 2009 р. продукція „Немиров” представлена в Бельгії торгівельною мережею Makro/Metro Cash&Carry. За результатами домовленостей з бельгійськими аграріями проведено презентацію українського агропромислового потенціалу на міжнародному сільськогосподарському салоні „Agribex” в м. Брюсселі (грудень 2009 р.) тощо.

Напередодні Євро-2012 особлива увага дипломатичних представництв України була зосереджена на залученні іноземних установ, підприємницьких структур до реалізації проектів в рамках підготовки України до Європейського футболу. Зокрема, Євро-2012 було темою обговорення Президента України В. Ющенка з бельгійськими підприємцями (16 жовтня 2010 р.). Питанням Євро-2012 були присвячені декілька презентацій, підготовлених в м. Гент та в Куртре. В рамках залучення до проектів Євро-2012 Посольства надавали сприяння у здійсненні візитів в Україну бізнес-делегацій тощо. При цьому іноземних представників заохочували до інвестиційних проектів не тільки у спортивній сфері, а й в інших: агропромисловості, енергетики, енергозбереження, транспорту, туризму. Бельгійські компанії також виявили значний інтерес і до участі в економічних проектах в рамках підготовки України до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Зокрема, бельгійські технології в галузі спортивної інфраструктури були залучені при будівництві низки стадіонів в Україні (Донецьк, Харків, Київ) та проведенні окремих робіт з облаштування прилеглих територій.

У рамках розвитку технічної допомоги Україні на прикладі Бельгії важливе значення має розробка спільних проектів, що фінансуються урядом Фламандського регіону (т.зв. фламандські проекти). У результаті активної роботи Посольства України схвалення до фінансування отримали 6 проектів загальною вартістю 432 тис. євро (2009 р.). У контексті реалізації домовленостей з прем'єр-міністром Бельгії восени 2008 р., рішень 1-го засідання міжурядової Змішаної комісії (31.10.2008 р.) та положень Дорожньої карти двосторонніх відносин, відновилася співпраця між зброярським підприємством „FN Herstal” (м. Льєж) та Луганським патронним заводом. Бельгійські підприємства були залучені до реалізації авіабудівельних проектів, відновлено співпрацю України з коксохімічним підприємством „RLITGERS Belgium”, яке мало намір інвестувати у будівництво власного виробництва в Україні. Надавалося сприяння з питань співробітництва у текстильній галузі („NeTTex”); започатковано співпрацю з НТЦ „ІМЕС” (м. Лювен) у сфері нанотехнологій тощо.

З огляду на енергетичні потреби України значна увага приділяється розвитку співробітництва у сфері енергетики, і зокрема, відновлювальних джерел енергії. Опрацьовуються декілька пропозицій щодо будівництва в Україні вітряних електростанцій, налагодження спільного виробництва сонячних батарей промислового та побутового використання; запозичення теплогенеруючих технологій (бельгійська компанія „Shecco”), розширення співпраці у сфері ядерної енергетики. Зокрема, Бельгія підтвердила своє рішення про надання Чорнобильському фонду України коштів, загальним обсягом 1 млн 194 тис. 540 євро.

Започатковано опрацювання проекту інтермодального транспортного сполучення між Україною та Бельгією. Забезпечено щорічний обмін дозволами на транспортні перевезення в рамках двосторонньої Угоди про автотранспортне сполучення та ін. Продовжується тісне міжпортове співробітництво. В Учбовому центрі Антверпенського порту тільки у 2009 р. стажувалися 15 українських фахівців портового господарства. У рамках розвитку міжрегіонального співробітництва під час відвідання Президентом України м. Антверпена керівники Одеського і Антверпенського портів підписали Меморандум про співробітництво між двома портами. Досягнуто домовленостей про започаткування та розвиток співпраці між іншими портами країн: Гент-Миколаїв, Остенде- Севастополь, Льєж-Дніпропетровськ, Зеебрюгге – Іллічівськ.

Значний інтерес у межах економічної дипломатії представляє також робота з місцевими Торговельно-промисловими палатами (далі – ТПП) та експортно-інвестиційними агентствами. Це і співпраця з ТПП „Бенілюкс – СНД”, з регіональними експортно- інвестиційними агентствами Бельгії: AWEX, FIT та „Брюссель- експорт” та економічним агентством „Ено девелопман” валлонської провінції Ено. В межах проектів започатковано випуск інформаційного бізнес-бюлетеню „Flesh Letter Ukraine”.

Договірно-правовою основою військового співробітництва є рамкова Угода між міністерствами оборони, підписана у лютому 2002 р. під час візиту до Бельгії Міністра оборони України. Військове співробітництво здійснюється на підставі щорічних програм, які містять конкретні заходи співпраці між різними видами та родами військ ЗС: навчання та підготовку, візити на рівні керівництва міністерств оборони та генеральних штабів збройних сил двох країн.

Важливою складовою дипломатичної діяльності є розгортання в країнах перебування науково-технічного співробітництва (НТС). Певний інтерес у цьому плані безперечно мають можливості бельгійської сторони: як відомо, в Бельгії на міжнародні дослідження витрачається до 7% бюджету ФС НП Бельгії або близько 513 млн євро. Нагадаємо, що українські дослідники беруть участь у проведенні спільних з Євросоюзом наукових дослідженнях: з 1991 р. 48 спеціалістів з України отримали відповідні стипендії (друге місце після РФ серед країн пострадянського простору). НТС розвивається переважно в рамках децентралізованих (прямих) зв'язків, зокрема, Королівського музею історії та мистецтв Бельгії з Інститутом археології НАН України і музеєм археології Львівського відділення НАН України. Здійснюється співпраця з адміністрацією м. Антверпена щодо організації участі українських фахівців у міжнародних семінарах Навчального центру Антверпенського порту за фінансової допомоги фламандської сторони. З 2000 р. таке стажування пройшли понад 100 українських фахівців з 10 українських портів та Мінтрансзв'язку.

Співробітництво у культурно-гуманітарній сфері спирається на положення Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, її Спільнотами та Регіонами від квітня 1997 р., який набув чинності у грудні 2000 р. Основні напрями співпраці у 2013 р. були зосереджені на подальшому поглибленні прямих двосторонніх контактів, організації мистецьких виставок і сприянні участі українських митців у культурно-мистецьких акціях, що проходили у Бельгії. У 2013 р. Державна архівна служба України та Державні архіви Бельгії підписали Договір про співробітництво. Сторони домовилися забезпечувати вільний доступ співробітників до відкритих архівних документів, а також до допоміжної як опублікованої, так і неопублікованої інформації, яка стосуватиметься тем їхніх досліджень.

Привертають увагу здобутки в науково-технічній галузі між Україною і Люксембургом[1], що спираються на Угоду між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про співробітництво в галузі культури, освіти, науки, молоді, спорту і туризму від 2 грудня 1994 р. З метою реалізації домовленостей сторони розробили проект Програми співробітництва на 2009-2011 pp. Дипломатичне представництво України налагодило відповідний діалог з фахівцями всесвітньовідомої телекомунікаційної компанії ASTRA, яка володіє мережею з 16 супутників. Водночас сприяло налагодженню контактів Національного фонду досліджень Люксембургу (НФД) з Одеським національним університетом ім. І. Мечнікова.

Особливого розвитку співпраця отримала на міжрегіональному рівні шляхом встановлення прямих контактів: між Провінцією Люксембург і Черкаською областю України, які підписали відповідну угоду про співробітництво (17 червня 2009 р.); Угоду про співробітництво підписали також Полтавська область України і Провінція Ено (28 квітня 2009 р., м. Монс). У межах згаданої угоди сторони домовилися про співпрацю в економічній, науковій, освітянській, культурній та інших сферах. Інформування читача про діяльність українських дипломатів буде неповним, якщо не згадаємо про роботу в гуманітарній і культурній сфері. Так, наприклад, серед значних подій української присутності в Королівстві Бельгія тільки у 2008 р. – проведення українською громадою низки інформаційних заходів: до 22-ї річниці трагедії на ЧАЕС, святкування Дня Соборності України, відзначення 90-ї річниці подвигу Героїв Крут, 194–ї річниці з дня народження Тараса Шевченка тощо[2].

Українці в Бельгії

До Першої світової війни в Бельгії проживала незначна кількість українців – робітники та студенти, які створили в м. Льєж першу українську організацію. Під час Другої світової війни більшість українців залишили територію Бельгії. У 1945 р. до Бельгії переїхало з Німеччини близько 2 тис. українців, які були туди вивезені на примусові роботи. У 1947 р. кількість українців зросла до 10 тис. за рахунок осіб, які, перебуваючи у таборах для переміщених осіб, уклали контракти на працевлаштування в Бельгії терміном на два роки. По закінченню терміну дії цих контрактів значна частина повернулася до Німеччини або виїхали до США та Канади.

На сьогодні в Бельгії за офіційними даними мешкає близько 4,5 тис. осіб, які мають українське громадянство. Більшість з них проживає в містах Гент, Льєж та Брюссель. За роки перебування в Бельгії українські організації накопичили значний досвід громадської та мистецької діяльності, спрямованої на збереження культурної ідентичності шляхом популяризації українського фольклору, української історії та мови, що сприяло збереженню їх національної і етнічної ідентичності. Створений у 1945 р. Український Допомоговий Комітет Бельгії мав 26 філій та 3 станиці, більш ніж 4 тис. членів, близько 10 хорових колективів, а також театральні та хореографічні гуртки. Бельгійсько-український хор ім. Тараса Шевченка, вокально-інструментальні гурти „Світанок” та „Явір” сприяють вихованню юних українців. Середнє та молодше покоління з гідністю продовжують українські традиції. З 1966 р. в Арденах створений Український центр Франкополе. Цей центр освіти та дозвілля, який приймає молодих українців з різних країн Західної Європи, є ідеальним місцем для проживання та, водночас, навчання, занять спортом та проведення культурних заходів. На сьогодні традиційні українські організації Бельгії активно співпрацюють з представниками нової української діаспори.

Україна – Королівство Іспанія[1]. Уряд Королівства Іспанія визнав Україну як незалежну державу 31 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини були встановлені ЗО січня 1992 р. шляхом підписання у Празі спільного комюніке. У серпні 1992 р. в Києві розпочало роботу постійне дипломатичне представництво Королівства Іспанія в Україні. Під час візиту Міністра закордонних справ Іспанії Франсіско Фернадеса Ордосеса в Україну 23 квітня 1992 р. сторони підписали Меморандум про консультації між Урядами двох країн, який передбачав, зокрема, періодичне обговорення міжнародних питань, теми роззброєння та двосторонніх відносин. 8 лютого 1994 р. Іспанію відвідав з офіційним візитом Міністр закордонних справ Анатолій Зленко, якого супроводжувала група українських підприємців. Українського Міністра прийняв Король Іспанії X. Карлос, відбулися зустрічі із Главою Уряду Іспанії

Феліпе Гонсалесом та іншими міністрами. В ході візиту був парафований текст договору про дружбу і співробітництво між двома державами. Наступним кроком у розвитку двосторонніх відносин було відкриття у червні 1995 р. Посольства України в Мадриді. У листопаді 1995 р. Міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко взяв участь в зустрічі „Україна–Трійка ЄС”.

Важливою подією двосторонніх відносин став державний візит в Іспанію Президента України Л. Кучми 7 жовтня 1996 р., в результаті якого підписано низку документів: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Іспанією, Угоду про економічне та промислове співробітництво, Угоду про повітряне сполучення, Угоду про співробітництво в галузі освіти, науки і культури, Угоду про соціальне забезпечення громадян. Король Іспанії Хуан Карлос підтвердив підтримку Іспанією інтеграції України в ЄС, а також схвально оцінив підписання 14 січня 1994 р. Президентами трьох держав – України, США та Росії – тристоронньої заяви, відповідно до якої Україна підтвердила своє зобов'язання приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. 6-7 листопада 2001 р. глава іспанської дипломатії Міністр закордонних справ Іспанії запевнив українське керівництво, що Іспанія докладе максимальних зусиль задля політичного і економічного зближення України з європейськими структурами.

Поступово розгортається міжпарламентська співпраця: у березні 2007 р. в Конгресі депутатів Іспанії була створена Група дружби з Україною, з нагоди 75-ї річниці трагедії вшановано пам'ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 pp. За результатами переговорів керівників зовнішньополітичних відомств України та Іспанії 2–3 листопада 2009 р. була підписана спільна заява, у якій зафіксована налаштованість сторін до інтенсифікації політичного діалогу, зміцнення співробітництва за всіма напрямами, а також подальшого розширення договірно-правової бази. У 2009 р. в Києві відбулися українсько-іспанські політичні консультації.