Розділ «2. Взаємодія України з провідними країнами світу»

Водночас Україна спиралася і спирається на підтримку Італії в розв'язанні фінансових питань: завдяки наполегливості італійської сторони Україні було надано фінансову допомогу країнами Великої сімки. Саме Італія доклала зусиль стосовно запобігання скороченню нашій державі фінансової допомоги за рішенням саміту країн у Неаполі 1994 р.; проведення реструктуризації українського боргу; надання підтримки Україні з боку ЄС, Світового банку, ЄБРР, МВФ.

Італійська Республіка є одним із найактивніших партнерів України у зовнішньоекономічних зв'язках: країна регулярно входила до першої п'ятірки за обсягами товарообороту, посідала третє місце серед основних партнерів України за наданими послугами тощо. Зовнішньоторговельний оборот між країнами у 1990-ті pp. становив у середньому 700 млн дол. При цьому Україна мала позитивне сальдо торгівлі. Пожвавлення співпраці з Італією спостерігалося на початку нового тисячоліття: у 2006 р. за експортом Італія серед європейських країн посіла друге місце після Росії, а у 2007 р. – третє (3,6% всього обсягу). Товарообіг між країнами перевищив 3,9 млрд, дол. Протягом січня-березня 2014 р. за обсягом товарообігу України з країнами Європи, Італія посіла третє місце, доступаючись Німеччині та Польщі. За обсягами українського експорту Італія посіла друге місце серед країн Європи (доступаючись Польщі), за обсягами імпорту – третє місце (доступаючись Польщі та Німеччині).

У першому кварталі 2014 р. товарообіг між Україною та Італією скоротився у порівнянні з відповідним періодом 2013 р. на 0,8% (на 8,449 млн дол.) і склав 1109,641 млн дол. При цьому, експорт збільшився на 2,2% і склав 725,72 млн дол., а імпорт – зменшився на 5,9% і склав 383,92 млн дол. Позитивне сальдо - 341,8 млн дол. В українському експорті основне місце займає сировина, а в імпорті – промислова продукція, що є тривалою негативною тенденцією у співробітництві України з Італією. Головні статті експорту в Італію – продукти рослинного походження (борошно, шрот із насіння олійних культур, посівне насіння, рослини й насіння для парфумерної промисловості, продукція харчової промисловості (тверді відходи від рослинних жирів), мінеральні продукти (глини, руди і концентрати ніобієві, цирконієві), шкіряна сировина, шкіра великої рогатої худоби, текстиль і текстильні вироби, товари широкого вжитку. Імпорт в Україну такий: шкіра натуральна і штучна, деревина і вироби з неї, текстиль і текстильні вироби, вироби з чорних металів (столові, кухонні вироби), машини, устаткування, механізми (холодильники, морозильні камери, центрифуги, посудомийні машини, установки й доїльні апарати, устаткування для переробки молока, машини для очищення насіння, друкарське устаткування, верстати для обробки деревини).

За даними Держкомстату України станом на 01.04.2014 р. Італія інвестувала в економіку України 1101,2 млн дол., що складає 2,1% від загального обсягу іноземних інвестицій. Серед 123 країн-інвесторів за обсягами інвестицій в Україну Італія посідає 10 місце. Якщо в Україні на початку 1990-х pp. діяло близько 150 спільних підприємств, італійські інвестиції становили 2,1% всього обсягу інвестицій в економіку нашої держави, то до 2010 р. було зареєстровано 433 підприємства з італійським капіталом, що діяли на території України та 3 підприємства з українським капіталом в Італії. Італійські бізнесмени ініціювали інвестування української банківської і фінансової сфери, а також агропромислового комплексу; налагодження випуску виробництва залізобетонних шпал на основі італійських технологій, виробництва лаків для меблевої продукції. До того ж виробництво плодоовочевих консервів дитячого харчування на Миколаївському та Одеському заводах дитячого харчування; переробку м'ясопродуктів у Чернівецькій і Сумській областях, переробку м'яса птиці в Полтавській області; реконструкцію млинзаводів у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Харківській областях тощо. Італія брала участь у кредитуванні й реконструкції Лисичанського нафтопереробного комбінату та інших об'єктів.

Італійський капітал доволі успішно працює в Україні. Це і спільна модернізація Алчевського металургійного комбінату компанією Duferco та Індустріальною Спілкою Донбасу; реконструкція потужностей AT „Азовсталь” спільним консорціумом, до складу якого входять італійська компанія Daniel і та український концерн „АзовМаш”. Компанія Danieli та „Інтерпайп” здійснюють будівництво сталеплавильного комплексу в м. Дніпропетровськ: загальна вартість проекту складає близько 600 млн дол. тощо.

Поступово розширюється і зміцнюється дієва інфраструктура українсько-італійських відносин у фінансово-банківській та страховій сферах. Так, провідна італійська страхова компанія Assicurazioni Generali володіє в Україні компаніями „Гарант-Авто” та „Гарант-Лайф” (нова назва „Дженералі Гарант” та „Дженералі Гарант страхування життя”). Італійська банківська група Unicredit Group придбала 95% акцій українського банку. Капіталізацію Укрсоцбанку було оцінено в сумі 2,07 млрд. дол. У лютому 2008 р. італійська банківська група IntesaSanPaolo придбала 100% акцій українського „Правексбанку” за 504 млн євро.

У м. Івано-Франківськ відбулося відкриття лінії з виробництва побутової електротехніки компанії Antonio Merloni S.p.A. Загальна сума інвестицій складає близько 51 млн євро. Повна виробнича потужність заводу – 800-900 тис. пральних машин торгової марки Ardo на рік. У грудні 2008 р. італійська Gruppo Campari уклала договір про придбання 99% акцій ЗАТ „Одеський завод шампанських вин” загальною вартістю 12,6 млн євро. Передбачається випускати до 15 млн пляшок на рік при цьому використовувати портфель із понад 16 брендів преміального і масового цінових сегментів.

Активну роль у поглибленні співпраці відіграє Українсько- італійська Рада з економічного, промислового і фінансового співробітництва, створена на підставі ст.7 Договору між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про дружбу та співробітництво від 5 травня 1995 р. Чергове засідання Ради планувалося провести у 2014 р. Питання військового співробітництва перебувають у полі зору Спільної українсько-італійської комісії з військово-технічного співробітництва, що була створена на підставі Угоди між урядами України та Італії про військово-технічне співробітництво від 24 липня 2007 р., установче засідання якої відбулось у Києві 5 травня 2011 р.

Країни зацікавлені у співробітництві в космічній галузі: створення, використання та експлуатації супутникових систем. Італія була одним із ініціаторів створення регіональної супутникової системи – проекту наукового космічного апарату „Цезар”[1]. У рамках підписаного в червні 2007 р. Меморандуму про взаєморозуміння між Національним космічним агентством України та італійською групою Finmeccanica налагоджується промислове та науково-технічне співробітництво в аерокосмічній галузі: компаніями Thales Alenia Space та НВП „Хартрон-Аркос” з ДКБ „Південне” щодо проектів в галузі виробництва супутникового навігаційного обладнання та мікро супутників. Розпочато співробітництво між Національною Комісією з регулювання в електроенергетиці України (НКРЕ) та Італійською Державною Адміністрацією з електроенергії та газу (AEEG) в рамках проекту Twinning у сфері газу. Зазначений проект спрямований на інтеграційний поступ українського ринку електроенергії та газу в європейський ринок та повністю фінансується Європейською Комісією.

Опрацьовано перспективні проекти, серед них – спільне виробництво автобусів (Корпорація „Богдан” та італійські компанії „Cacciamali S.r.l.” та „Opere Generale S.p.A.”); використання української наземної інфраструктури в рамках європейських навігаційних програм Галілео, Етнос та започаткування двостороннього виробництва окремих компонентів космічної техніки на базі українських підприємств; створення спільних підприємств з виготовлення сільськогосподарської техніки, закупівлі та продажу сільськогосподарських машин; закупівля на пільгових умовах та виробництво на українських підприємствах установок і обладнання з переробки молока (Міністерство промислової політики України, Компанія „Pieralisi Group”); отримання грантів для реалізації проектів в енергетичній галузі, а саме, для покращення роботи очисних споруд та вироблення чистої води для потреб міста Одеси (Одеська обласна рада, Регіональний уряд Ломбардії); реалізація інвестиційного проекту з переробки біомаси для виробництва електроенергії (Міністерство промислової політики України, Компанія „VOMM”) тощо.

Культурно-гуманітарна взаємодія України та Італії спирається на Угоду про співробітництво в галузі освіти, культури і науки від 11.11.1997 р., що набула чинності 11.04.2000 р.; Виконавчі програми співробітництва, в рамках яких було реалізовано низку двосторонніх проектів. У цілому між науково-дослідними центрами і ВНЗ країн діють 48 угод про співробітництво у різних цари- нах галузевих знань. Відповідно до положень Болонського процесу та згідно із статутними документами, італійські вищі навчальні заклади користуються значною автономією, що дозволяє їм самостійно визначати пріоритети академічного співробітництва та укладати відповідні міжгалузеві угоди.

Одним з завдань диппредставництва в науково-технічній сфері є надання сприяння та встановлення прямих контактів між науково-дослідними центрами та інститутами, провідними науково-промисловими об'єднаннями, а також забезпечення підготовки і реалізації угод і договорів між міністерствами та науковими організаціями, вищими навчальними закладами обох країн. Українські та італійські наукові установи встановили ділові контакти з 1994 р., уклавши Меморандум про співробітництво між НАН України та Національною радою досліджень Італії від 06.12.2005 р. Співпрацюють Національна академія наук України та

Академія „Деі Лінчеї” (угода підписана 25.05.1994 р.), Київський національний університет імені Тараса Шевченка та університет м. Флоренція (14.01.1998 р.); Консорціум університетів віртуального навчання „Неттуно” та Національний технічний університет України „КПІ” (07.04.2004 р.); Сумський державний університет та Університет м. Турин (14.12.2005 р.); Маріупольський державний гуманітарний інститут та Університет м. Катандзаро (05.12.2005 р.), НТУУ „КПІ” і Політехнічний університет м. Турин (13.02.2007 р.), НТУУ „КПІ” та Технічний університет „Міланська Політехніка” (15.06.2007 р.) тощо.

Співпраця у сфері культури спрямована на поширення знань про українську історико-культурну спадщину, популяризацію пам'яток української культури, розповсюдження художньо- мистецької та етнофольклорної спадщини, проведення традиційних щорічних культурних заходів, спрямованих на поширення позитивного іміджу України в Італійській Республіці. Серед таких – Дні України в Римі, Фестиваль української народної творчості „Гілка калини”, святкування Шевченківських днів у Римі та Дня матері за участю українських колективів народної творчості. Це і участь українських художників у щорічній Міжнародній виставці пасхальних традицій європейських країн „Пасха 3D” (березень 2013 р. „Галерея Аугостініана” пьяцца дель Пополо м. Рим); урочисті святкування з нагоди відкриття на вулиці Сістіна 125 римської квартири-музею М.В. Гоголя (березень 2013 р.); наукова конференція, присвячена поезії Т.Г. Шевченка (м. Рим, квітень 2013 р.) факультету славістики університету „Рома Тре” за участі видатних італійських славістів; презентація українського проекту „Пам'ятник пам'ятнику” на 55-ій Міжнародній виставці сучасного мистецтва „Венеціане бієнале” (29 травня 2013 р„ м. Венеція); проведення 12-ої Міжнародної конференції „Християнство. Історія та майбутнє” (18 травня 2013 р., м. Рим), присвяченої святкуванню 1025-ої річниці Хрещення Київської Русі; презентація (червень 2013 р., м. Рим) факсимільного видання Луцького Псалтиря XIV століття – унікальної пам'ятки історії християнства на Волині (1384 р.), яку нещодавно було знайдено в бібліотеці Медічі лауренціана у Флоренції, тощо.

Всі зазначені вище заходи стали можливими завдяки активній громадській позиції українців Італії, до загалу яких входять прибулі з часів Другої світової війни та їхні нащадки, а також новітня трудова міграція з України. Українська громада, відповідно до офіційних даних МВС Італії, нараховує близько 210 тис. трудових мігрантів (4,1% від загального числа іноземців). Всього в країні діє понад 50 українських громадських організацій[2].

Особливим питанням двосторонніх відносин є захист прав українських трудових мігрантів, що забезпечуються договірними положеннями низки документів, як, наприклад, Консульською конвенцією між Україною та Італійською Республікою (набула чинності 01.11.2006 р.). Захистом прав українських трударів також переймаються громадські організації – Українська громадська правозахисна організація українців в Італії' „Оберіг'' (м. Венеція, заснована у 2006 р.), Центральна Координаційна Рада Українських Об'єднань в Італії (колишня Асоціація українських жінок-робітниць), Українська асоціація ОЧІ (Organizzazione Cittadini Immigrati), Sei UGL dirigente nazionale (профспілка емігрантів), Трудова спілка „Солідарність” (м. Рим) тощо.

Україна – Королівство Швеція

Політичні, дипломатичні відносини країн за рівнем розвитку, взаємоповаги і підтримки вийшли далеко за межі суто офіційних. Королівство Швеція визнало незалежність України 19 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини були встановлені 13 січня 1992 р. Договірно-правова основа двосторонніх відносин складається з 22 чинних документів.

Королівство Швеція і в політичному, і в економічному вимірах наполегливо підтримує Україну на її шляху євроінтеграції; фінансує низку програм і тренінгів для навчання українських державних службовців, студентської молоді у шведських вищих навчальних закладах і Дипломатичній академії МЗС Королівства Швеція. Поза тим Швеція ініціювала безкоштовне навчання українських студентів в інших ВНЗ Європейського Союзу, надавши як фінанси, так і найсучасніші студентські будинки (університети в м. Упсала та Лунд); реалізувала низку освітніх програм, таких як Еразмус Мундус, ТЕМПУС тощо[1].

Завдяки зусиллям Швеції, яка розгорнула широку інформаційну й агітаційну роботу, українське спрямування до демократії підтримав Європейський парламент ЄС. У грудні 2008 р. Швеція і Польща ініціювали новий проект ЄС щодо України та інших європейських країн – не членів ЄС – Східне партнерство.