– правове трактування економічних процесів;
– математичні методи;
– макроекономічний аналіз.
• 6. Основа аналізу - метод опису економічних явищ.
• 7. Об'єкт аналізу - еволюція соціальної психології.
• 8. Рушійними силами суспільства наряду з матеріальними є моральні, етичні і правові елементи в історичному розвитку.
Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою проти теорії гедонізму (максимальна вигода для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги), за динамічний підхід (розглядають явища в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.
Ранній інституціоналізм поділяється на три течії:
• соціально-психологічний (Т.Веблен);
• соціально-правовий (Д.Коммонс);
• кон'юктурно-статистичний (У.Мітчелл).
Незважаючи на неоднорідність, представники цієї течії економічної думки мають спільні методологічні принципи:
• еволюційний характер теорії;
• технологічний детермінізм;
• розширене трактування політичної економії, застосування так званого міждисциплінарного підходу;
• чітко означений критицизм.
До представників раннього (критичного) інституціоналізму належить вчення американського філософа, економіста, психолога і антрополога Торстейна Веблена (1857-1929), який написав праці: "Теорія бездіяльного класу" (1899), "Інженери та система цін" (1921), "Власність відсутнього" (1923). Предметом економічної науки він вважає "інституції" - інстинкти людини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільної психології (інстинкту самозбереження, суперництва тощо). Веблен дає пояснення економічним кризам з точки зору інституціоналізму. Промисловий процес сам собою не породжує криз, їх першопричину треба шукати у "психології бізнесу", яка охоплює рух цін і споживання. Тобто недоліки капіталізму Веблен вбачав у сфері бізнесу, і, щоб позбутись цих негараздів, потрібно звільнитись від поневолення індустрії бізнесом. Тут він говорить про реформу капіталізму, рекомендуючи замінити бізнесменів промислово-технічною інтелігенцією.
Психологічна теорія права виникла в XIX ст. Засновниками її були Л. Петражицький, Л. Кнапп, Є. Берлінг, Г. Тард, А. Лундштедт, А. Хагерстрем, А. Росе, Р. Вест. Сутність психологічної концепції права полягає в тому, що розрізняють позитивне та інтуїтивне право. Основними ідеями психологічної теорії права визначають те, що джерелом права виступає психіка людини, сутність права виводять через правові емоції людей, що мають імперативно-атрибутивний характер, а правові переживання людей поділяють на позитивні та інтуїтивні. Психологічна теорія права є спробою перенести проблему права з сфери соціального життя у сферу людської психіки.
Джон Роджерс Коммонс (1862-1945) економіст, психолог, написав праці: "Правові започаткування капіталізму" (1924), "Інституційна економіка" (1934), "Економіка колективних дій" (1950). Дж.Коммонс створив правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, які забезпечують функціонування економічних відносин. Тим самим, він показав перевагу права над економікою, а також довів необхідність державного втручання у формі юридичних законів, які обмежували б монополізм і прояви недобросовісної конкуренції. Еволюцію і прогрес суспільства Дж.Коммонс пов'язав з соціальними конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юридичних процедур. Вважає, що лише таким шляхом можна забезпечити порозуміння і співробітництво між бізнесом і найманою працею.
У роботі "Інституційна економічна теорія" (1934) вчений вводить в аналіз категорії "колективні дії" і "трансакції" (угоди). Колективні дії контролюють дії окремих індивідів, приміряючи суперечливі інтереси. Вони припускають певні правові рамки. Дж.Р.Коммонс простежує роль акціонерних товариств, профспілок і політичних партій у встановленні узгоджених дій індивідів. Він також виділяє три основних види трансакцій: торгові, управлінські та раціональні. Кожна трансакція включає в себе переговори, прийняття зобов'язань та їх виконання. Американський вчений також ввів в економічний аналіз категорію "групи тиску" (до таких груп він відносив робітників і підприємців, покупців і продавців, фермерів і селян, кредиторів і позичальників тощо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.
