• найважливішою умовою економічної рівноваги і прогресу Буагільбер визначав пропорційні, або нормальні ціни, тобто ціни, які забезпечують покриття витрат виробництва і певний прибуток, чистий дохід;
• Буагільбер вважав, що за допомогою вільної конкуренції встановлюються правильні пропорції у розподілі праці між галузями виробництва;
• розрізняв "істину вартість", в основі якої є кількість затраченої праці, і ринкову ціну, яка відхиляється від вартості внаслідок обігу грошей, що опосередковують обмін товарів;
• на противагу меркантилістам, які багатство ототожнювали тільки з грошима, Буагільбер доводить, що справжнє багатство нації - це різні корисні речі, а саме, продукти землеробства. Головним джерелом багатства є праця (табл.5.3.).
Таблиця 5.3. РОЗБІЖНОСТІ ПОГЛЯДІВ ПРЕДСТАВНИКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
| У. Петті | П. Буагільбер |
| Довгий час пропагував ідеї меркантилізму | Викривав безпідставність політики меркантилізму |
| Прихильник розвитку промислового виробництва | Захищав інтереси сільського господарства |
| Гроші є стимулом економічного розвитку | Гроші є причиною порушення справедливого обміну між товарами |
| У центрі дослідження була мінова вартість | Ціль виробництва в споживанні, тому в центрі дослідження - споживча вартість |
| Виражав інтереси промислової буржуазії | Виражав інтереси дрібної буржуазії. |
| Цінність (вартість) без посередньо створюється працею при виробництві грошового матеріалу - золота або срібла | Цінність створюються працею незалежно від обміну товару на гроші |
| Важлива функція грошей - міра вартості | Єдина функція грошей - засіб обміну |
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія політичних та економічних вчень» автора Любохинець Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
